Анджей Сапковський — польський письменник-фантаст, народжений 21 червня 1948 року в Лодзі, у центральній Польщі. Він найбільш відомий як автор книжкового циклу «Відьмак», у центрі якого постає мисливець на чудовиськ Ґеральт із Рівії. Сага про «Відьмака» набула широкої популярності завдяки відеоіграм, телебаченню, сценічним постановкам і коміксам, а самі книжки перекладено 37 мовами. Сапковський написав кілька романів і збірок оповідань, а слов’янські міфологічні мотиви є характерною рисою багатьох його творів. Його книги розійшлися накладом понад 30 мільйонів примірників у світі. Письменник є шестиразовим лауреатом премії Зайделя, а також отримав премію Девіда Ґеммела, Всесвітню премію за життєві досягнення у фантастиці та медаль «За заслуги перед культурою» Gloria Artis.
- Чим Анджей Сапковський найбільше відомий і які нагороди він отримав?
- Де народився Анджей Сапковський і як починалася його кар’єра до письменництва?
- Як Анджей Сапковський створив цикл про Відьмака і що він писав про фентезі?
- Якими були пізніші літературні роботи Анджея Сапковського та чим завершилася його суперечка з CD Projekt?
- Де мешкав Анджей Сапковський і які факти відомі про його особисте життя та літературні смаки?
- Які переклади, комікси, екранізації та інші адаптації мають твори Анджея Сапковського?
- Як екранізації та адаптації творів Анджея Сапковського вплинули на популярність його творчості?
- Які нагороди та відзнаки отримав Анджей Сапковський?
- Коли і в яких збірках були опубліковані ранні оповідання про Відьмака Анджея Сапковського?
- Які твори Анджея Сапковського виходили в цей період і коли з’являлися їхні англомовні видання?
«Відьмак» і літературне визнання
Анджей Сапковський — польський письменник-фантаст, відомий насамперед серією книжок «Відьмак». У центрі цього циклу — мисливець на чудовиськ Геральт із Рівії. Сага про «Відьмака» набула широкої популярності завдяки відеоіграм, телебаченню, сценічним постановкам і коміксам. Книги серії перекладено 37 мовами, а сам Сапковський є другим після Станіслава Лема найперекладенішим польським автором наукової фантастики та фентезі. Він написав кілька романів і збірок оповідань, а загальний наклад його творів перевищив 30 мільйонів примірників у всьому світі. Для багатьох його творів характерний вплив слов’янської міфології. Сапковський шість разів отримував премію Зайделя, яка є найпопулярнішою польською нагородою в галузі наукової фантастики та фентезі. Також він став лауреатом премії Девіда Геммела, премії «Всесвітня фантастика» за життєві досягнення та медалі «За заслуги перед культурою» «Глорія Артіс».
Ранні роки та початок кар’єри
Анджей Сапковський народився 21 червня 1948 року в Лодзі, у центральній Польщі. Після закінчення Другої світової війни його батьки жили неподалік Нової Солі, а згодом оселилися в Лодзі. Його батько служив у Польській народній армії та брав участь у Берлінській битві. Сапковський навчався в 21-й гімназії імені Болеслава Пруса, а потім вивчав економіку в Лодзинському університеті. До того як повністю зосередитися на літературі, він працював старшим торговим представником у компанії зовнішньої торгівлі. Літературну кар’єру Сапковський почав як перекладач, спеціалізуючись на науковій фантастиці. Серед його перших робіт був переклад твору «Слова гуру» Кіріла М. Корнблата.
Цикл про Відьмака і праця про фентезі
У 1986 році Анджей Сапковський написав коротке оповідання «Відьмак», щоб подати його на конкурс польського журналу «Фантастика». Твір здобув третю премію, а згодом був опублікований у «Фантастиці» того самого року. На основі цього оповідання Сапковський створив цикл про світ «Відьмака», який охоплює три збірки оповідань і вісім романів. Саме завдяки цьому циклу та іншим своїм творам він у 1990-х роках став одним із найвідоміших авторів фентезі в Польщі. Головним героєм циклу є Геральт із Рівії, якого з дитинства готували до ролі мисливця на чудовиськ. Він діє у морально неоднозначному всесвіті й водночас дотримується послідовного етичного кодексу. Світ «Відьмака» значною мірою спирається на слов’янську міфологію. У 2001 році Сапковський опублікував «Рукопис, знайдений у Драконій печері» — оригінальний і особистий путівник фентезійною літературою, написаний у формі енциклопедії. У цій праці він розглянув історію літературного жанру, відомих героїв фентезі та пояснення магічної термінології. Серед згаданих творів були «Гобіт» і «Володар перснів» Джона Р. Р. Толкіна, «Конан» Роберта Е. Говарда, «Хроніки Нарнії» К. С. Льюїса, «Земномор’я» Урсули К. Ле Гуїн, «Хроніки Амбера» Роджера Желязни, «Гаррі Поттер» Дж. К. Ролінґ і «Пісня льоду й полум’я» Джорджа Р. Р. Мартіна.
Пізніші твори та суперечка з CD Projekt
У 2002—2006 роках Анджей Сапковський публікував цикл «Гуситська трилогія», дія якого розгортається у XV столітті, під час гуситських війн, а головним героєм є Рейнмар із Беляви. У 2019 році цей цикл був виданий також в аудіоформаті. У серпні 2023 року Сапковський повідомив, що працює над новим романом із всесвіту «Відьмака», і зазначив, що робота над книгою може тривати близько року, але не довше. Роман «Роздоріжжя ворон» було опубліковано в Польщі в листопаді 2024 року, а міжнародний вихід англомовного видання під назвою «Хрестопуття ворон» відбувся у вересні 2025 року. Паралельно в його кар’єрі виникла суперечка з CD Projekt: у жовтні 2018 року він надіслав відкритого листа з вимогою виплатити 60 мільйонів злотих у вигляді роялті. Сапковський і його юристи обґрунтовували свої вимоги статтею 44 Закону про авторське право і суміжні права. Водночас права на відеоігри за мотивами «Відьмака» він продав за одноразову суму, а не за роялті-контрактом. Спір було врегульовано дружньою угодою 20 грудня 2019 року; CD Projekt пояснила це прагненням підтримувати добрі відносини з авторами творів, що надихнули проєкти CD Projekt Red.
Особисте життя та літературні вподобання
Анджей Сапковський мешкає в Лодзі, у центральній Польщі. У нього був син Кшиштоф, який народився 1972 року і помер 2019-го. Першу оповідь про Відьмака він написав саме для Кшиштофа. Сапковський є членом Польської спілки письменників. Серед улюблених авторів він називав Ернеста Гемінґвея, Михайла Булгакова, Реймонда Чандлера та Умберто Еко. У 2005 році Станіслав Бересь провів з ним інтерв’ю, яке згодом було опубліковане у книжковій формі під назвою «Історія і фантастика».
Переклади та екранізації творів Анджея Сапковського
Твори Анджея Сапковського були перекладені та адаптовані багатьма мовами, зокрема болгарською, китайською, хорватською, чеською, нідерландською, англійською, естонською, фінською, французькою, грузинською, німецькою, грецькою, івритом, угорською, італійською, корейською, литовською, норвезькою, перською, португальською, румунською, російською, сербською, словацькою, словенською, іспанською, шведською, турецькою та українською. Офіційний англомовний дебют цих перекладів і адаптацій відбувся 2000 року в невеликій антології «Обраний долею». У 2007 році видавництво Ґолланц опублікувало англійський переклад збірки оповідань «Останнє бажання», а з 2008 року воно почало видавати англомовну сагу про Відьмака. У 2009 році англійський переклад «Крові ельфів» здобув премію Девіда Геммела за легенду. Серед ранніх позалітературних адаптацій була комікс-серія «Відьмак», що виходила у журналі «Комікс» видавництва «Пшивроньскі і С-ка» у шести випусках між 1993 і 1995 роками. Її написав Мацей Паруський, а ілюстрував Богуслав Польх; це була перша спроба показати всесвіт Відьмака поза романами. З 2014 року комікс-серію «Відьмак» також видає «Темна конячка комікси». Комікс-історії в ній здебільшого оригінальні, за винятком другого тому «Діти лисиці», адаптованого за «Пору грози». У 2001 році в Польщі та на міжнародному рівні вийшов телевізійний серіал за циклом про Відьмака під назвою «Відьмак» («Хексер»), а з нього було змонтовано однойменний фільм. У 2009 році російський хеві-метал гурт «Ессе» поставив рок-оперу «Дорога без повернення» за мотивами цих творів; автором лібрето і значної частини музики був Євген Пронін. Прем’єра опери відбулася в Ростові-на-Дону, а 2012 року її видали на DVD.
Адаптації творів про Відьмака
За мотивами творів Анджея Сапковського було створено серію рольових ігор у всесвіті «Відьмака» від компанії «CD Projekt Red». Першу гру, «Відьмак», випустили у жовтні 2007 року, продовження «Відьмак 2: Вбивці королів» — у 2011 році, а «Відьмак 3: Дике полювання» — у травні 2015 року. Саме третя частина розійшлася накладом понад 40 мільйонів копій.
У травні 2017 року «Нетфлікс» замовив англомовну екранізацію книжкової серії, а телевізійний серіал «Відьмак» вийшов на платформі 20 грудня 2019 року. Певний час Сапковський працював над проєктом як творчий консультант. Після популярності серіалу він очолив список найпопулярніших авторів на «Амазоні».
У 2017 році в Музичному театрі в Ґдині відбулася прем’єра мюзиклу «Відьмак» у постановці Войцеха Косьцельняка. Також були створені анімаційні спінофи: «Відьмак: Кошмар вовка», прем’єра якого відбулася 2021 року, та «Відьмак: Сирени з глибин», випущений 11 лютого 2025 року. Останній екранізує оповідання «Мала жертва» зі збірки «Меч призначення». Окремо на «Нетфлікс» у грудні 2022 року вийшла мінісерія «Відьмак: Походження крові» — приквел до телевізійного серіалу.
Визнання та нагороди
Анджей Сапковський неодноразово отримував літературні відзнаки за оповідання, романи та внесок у фантастику. У 1990 році він здобув нагороду за оповідання «Мале зло», у 1992 році — за «Меч призначення», а в 1993 році — за «У вирві після бомби». У 1994 році відзначення отримав його роман «Кров ельфів». Наступного року Сапковський був удостоєний Премії Бібліотеки імені Рацибора за життєві досягнення, а 1996 року його внесено до Зали слави Європейського товариства наукової фантастики як автора. У 1997 році він отримав Премію «Політика».
На початку 2000-х років його творчість також неодноразово відзначали за межами Польщі. У 2002 році нагороду отримав роман «Вежа дурнів». У 2003 році Сапковський став лауреатом Ігнотус-премії в Іспанії за «Останнє бажання» в категорії «Найкраща антологія» та за «Музиканти» в категорії «Найкраще іноземне оповідання». Того ж року роман «Наррентурм» був висунутий на Премію «Ніке». У 2008 році письменникові надали почесне громадянство міста Лодзь.
Подальші відзнаки включали Премію Девіда Джеммелла «Легенда» у 2009 році, почесну нагороду Європейського товариства наукової фантастики «Європейський великий майстер» у 2010 році, а також премії за твір «Жмія» в 2010 і 2011 роках. У 2012 році оповідання «Меч призначення» у перекладі Тапані Кярккяйнена отримало Премію «Техтіфантазія», а роман «Spellmaker» у перекладі Майкла Кандела був номінований на премію за переклад наукової фантастики та фентезі. У 2014 році Сапковський був нагороджений Срібною медаллю «За заслуги перед культурою Gloria Artis», а 2016 року отримав Всесвітню премію фентезі за життєві досягнення за сагу про Відьмака. У 2024 році нагороду здобув його роман «Перехрестя круків», а на 2025 рік заплановано вручення Золотої медалі «За заслуги перед культурою Gloria Artis».
Публікація перших оповідань про Відьмака
У 1986 році Анджей Сапковський опублікував збірку «Відьмак», яка містила п’ять оповідань. Нині ця книжка зазначається як така, що не перевидається. Згодом чотири оповідання з «Відьмака» були передруковані у збірці «Останнє бажання» з новим матеріалом, а п’яте оповідання ввійшло до книжок «Щось закінчується, щось починається» та «Недуга й інші оповідання». У 1992 році з’явилася збірка «Меч призначення» з шістьма оповіданнями, а її англійське видання вийшло 2015 року. Наступного року, 1993-го, було опубліковано «Останнє бажання» (польськ. «Ostatnie życzenie») із семи оповідань; англійське видання з’явилося 2007 року, а в США — 2008 року. Попри пізнішу публікацію, події оповідань із «Останнього бажання» відбуваються раніше, ніж події «Меча призначення». Окремі тексти також виходили в англомовних антологіях: «Гексер» у збірці «Обраний долею» 2000 року в перекладі Агнешки Фулінської, а «Чаротворець» — у антології «Польська книга чудовиськ» 2010 року в перекладі Майкла Канделя.
Публікація книжок і переклади
У 1994 році Анджей Сапковський опублікував «Кров ельфів», а англомовне видання цього роману вийшло 2009 року. Далі з’явилися «Час зневаги» (1995), англійське видання якого було випущене 27 червня 2013 року, та «Хрещення вогнем» (1996), англомовна версія якого вийшла 6 березня 2014 року. У 1997 році було опубліковано «Вежу Ластівки», а її англомовне видання з’явилося в травні 2016 року. Завершенням цього циклу став роман «Пані Озера» (1999), англійське видання якого було випущене 14 березня 2017 року.
Паралельно автор працював і над іншими творами. У 1995 році вийшли рольова гра «Око Йрредеса» та есе й новела «Світ короля Артура. Мальаді». У 2001, 2008 і 2011 роках було опубліковано фантастичний енциклопедичний компендіум «Рукопис, знайдений у Драконій печері». Пізніше з’явилися «Вежа блазнів» (2002), «Божі воїни» (2004) і «Вічне світло» (2006), англомовні видання яких були випущені відповідно у 2020, 2021 та 2022 роках. Окремо в 2009 році вийшов самостійний роман «Жмія», дія якого розгортається під час радянсько-афганської війни.
