Вільгельм Брассе (3 грудня 1917 — 23 жовтня 2012) — польський професійний фотограф змішаного австрійсько-польського походження, уродженець Живця на півдні Польщі. Фотографії він навчався в Катовицях у майстерні своєї тітки. Після німецького вторгнення до Польщі 1939 року його допитували в СС; він відмовився присягнути Гітлеру, через що був ув’язнений на три місяці. Після звільнення Брассе не погодився на капітуляцію перед німецьким народним списком і примусове вступлення до німецької армії, а також намагався втекти до Угорщини, щоб приєднатися до Польської армії у Франції. На польсько-угорському кордоні його схопили й депортували до КЛ Аушвіц-Біркенау як в’язня № 3444. У таборі його призначили до служби реєстрації, де він фотографував події, зокрема медичні експерименти, та створював портрети для особових справ ув’язнених. За власною оцінкою, з 1940 до 1945 року він зробив від 40 000 до 50 000 ідентифікаційних знімків. Пізніше його перевели до іншого концтабору в Австрії. Життя і робота Брассе стали темою польського телевізійного документального фільму «Портретист».
- Як Вільгельм Брассе опинився в Аушвіці та чим він там займався?
- Де зберігаються фотографії Вільгельма Брассе?
- Як Вільгельм Брассе опинився в Аушвіці та що з ним сталося до кінця війни?
- Яку роль Вільгельм Брассе відігравав у фотографуванні в Аушвіці?
- Що розповідає документальний фільм «Портретист» про життя і роботу Вільгельма Брассе?
- Які джерела та згадки пов’язані з Вільгельмом Брассе?
- Де можна знайти архівні фотографії Вільгельма Брассе та пов’язані з ним матеріали?
Аушвіцький період
Після німецького вторгнення до Польщі 1939 року Вільгельма Брассе допитувало СС. Він відмовився присягнути на вірність Гітлеру, за що був ув’язнений на три місяці. Після звільнення Брассе також відмовився підписати «фолькслісте» та погодитися на примусову службу в німецькій армії. Згодом він намагався втекти до Угорщини, щоб приєднатися до Польської армії у Франції, але його схопили на польсько-угорському кордоні й депортували до концтабору Аушвіц-Біркенау як в’язня № 3444.
В Аушвіці Брассе був призначений до табірної служби ідентифікації, де створював портрети для в’язничних справ і фотографував події, зокрема медичні експерименти. За його власною оцінкою, від 1940 до 1945 року він зробив від 40 000 до 50 000 фотографій для посвідчень особи. Пізніше його перевели до іншого концтабору в Австрії. У травні 1945 року Брассе був визволений американськими військами.
Збереження фотографій Вільгельма Брассе
Багато фотографій Вільгельма Брассе не збереглися. Близько 2 000 його фотографій експонуються в Державному музеї Аушвіц-Біркенау. Ще більше його фотографій зберігається в Яд Вашем в Ізраїлі.
Відмова від нацистів і ув’язнення
Вільгельм Брассе народився 3 грудня 1917 року в Живці в сім’ї нащадка австрійських поселенців і польки. Його батько був польським солдатом під час польсько-радянської війни 1919–1921 років. Після нападу Німеччини на Польщу у вересні 1939 року Брассе чинив опір нацистському тиску й відмовився приєднатися до них, через що його неодноразово допитувало ґестапо. Він намагався втекти до Франції через Угорщину, але був затриманий на польсько-угорському кордоні та провів у в’язниці чотири місяці. Попри подальші вимоги, він і далі відмовлявся заявити про вірність Гітлеру. 31 серпня 1940 року його депортували до концентраційного табору Аушвіц.
У лютому 1941 року Брассе викликали до кабінету Рудольфа Гесса, де перевірили його фотографічні навички. Його відібрали через вміння працювати в лабораторії, технічні здібності з камерою та знання німецької мови. Після цього він отримав наказ фотографувати нацистських в’язнів у підрозділі ідентифікаційної служби Еркеннунгсдінст. Через півтора року він зустрів Йозефа Менгеле, який вимагав фотографії близнюків і людей із вродженими вадами.
Під час Вісло-Одерського наступу, з 12 січня до 2 лютого 1945 року, Брассе примусово перевели до концентраційного табору в Ебензее. Там він залишався ув’язненим до визволення американськими військами на початку травня 1945 року. Після звільнення він повернувся до Живця, спробував знову займатися фотографією, але не зміг через тяжкі спогади про зображених в Аушвіці людей. Згодом він відмовився від фотографії, заснував бізнес із виробництва ковбасних оболонок і пізніше приходив до Державного музею Аушвіц-Біркенау, щоб розповідати відвідувачам про свій досвід. У нього зберігся маленький довоєнний фотоапарат «Кодак», але він більше ніколи не зробив жодного знімка.
Фотографії в Аушвіці
До Другої світової війни Вільгельм Брассе навчався на портретного фотографа в ательє своєї тітки. В Аушвіці його, за наказами есесівського керівництва, змушували фотографувати працю в’язнів, злочинні медичні експерименти та портрети ув’язнених для особових справ. За оцінками, з 1940 до 1945 року було зроблено близько 40–50 тисяч ідентифікаційних світлин. На вимогу Менгеле Брассе мав знімати в’язнів Аушвіца в трьох позах: анфас і в профіль з обох боків. Разом із Броніславом Юречеком він не виконав наказ знищити фотографії, завдяки чому збереглося 38 916 світлин. Частину вцілілих фотографій нині ідентифікують як його роботу, зокрема фотознімки в’язнів, серед них Цеслава Квока. За словами речника музею Аушвіц-Біркенау Ярослава Менсфельта, загалом було зроблено близько 200 тисяч таких фото з даними про ім’я, національність і професію. Приблизно 40 тисяч фотографій зберігаються в музеї Аушвіц-Біркенау, з них близько 2 тисяч виставлено для огляду; інші перебувають у Яд Вашемі та в онлайн-архівах Меморіального музею Голокосту США.
Документальний фільм «Портретист»
Про життя і роботу Вільгельма Брассе знято 52-хвилинний польський документальний фільм «Портретист». Режисером стрічки був Ірек Добровольський, а продюсеркою — Анна Добровольська. Вперше фільм показали 1 січня 2006 року на польському телеканалі ТБП1 у межах серії «Горді представити». Пізніше, 19 березня 2007 року, відбулася прем’єра в Західній лондонській синагозі в Лондоні, а 22 квітня 2007 року там же пройшов другий показ.
У фільмі Брассе розповідає історію, пов’язану з деякими фотографіями в архівах музею Аушвіц. Стрічка документує, як він зробив тисячі фотографій у період з 1940 до 1945 року, і підкреслює, що він фіксував жорстокість для майбутніх поколінь. Також у фільмі зазначається, що після 1945 року він уже не міг продовжувати свою професію.
Пам’ять і джерела про Вільгельма Брассе
Інформація про Вільгельма Брассе в цій частині біографії спирається на низку публікацій, інтерв’ю та музейних матеріалів. Серед них — стаття про дітей під час Голокосту в Енциклопедії Меморіального музею Голокосту США, матеріали Гелени Кубіци про винищення поляків із Замостського регіону в таборі КЛ Аушвіц, а також її праця «Nie wolno o nich zapomnieć / Man darf sich nicht vergessen. Наймолодші жертви Аушвіца», видана 2002 року. Як джерела також використовуються коротка історія та основні факти про Аушвіц-Біркенау, підготовлені Державним музеєм Аушвіц-Біркенау, а також стаття Раяна Лукаса «Фотограф Аушвіца, переслідуваний спогадами» в «Лос-Анджелес Таймс».
Окремо згадуються книги Річарда С. Лукаса «Чи плакали діти? Війна Гітлера проти єврейських і польських дітей, 1939–1945» та «Забутий Голокост: поляки під німецькою окупацією, 1939–1944» у перевиданому 2001 році. До переліку джерел входять також інтерв’ю Вільгельма Брассе з Яніною Струк, опубліковане в газеті «Гардіан» у 2005 році, її книжка «Фотографуючи Голокост: інтерпретації свідчень», а також документальний фільм «Портретист», показаний на 5-му Польському кінофестивалі в Лондоні. Додатково згадуються виставка в галереї Виндгем в штаті Вермонт і стаття Пйотра Жиховіча про борделі в Аушвіці, що також містить інтерв’ю з Брассе.
Архівні матеріали та пов’язані ресурси
Серед зовнішніх посилань, пов’язаних із Вільгельмом Брассе, є Архіви Меморіального музею Голокосту США. У цих архівах зберігаються як опубліковані матеріали, доступні в бібліотеці музею, так і неопубліковані архівні матеріали, доступні в архівах музею. До опублікованих матеріалів належать книги, серійні видання, відео, компакт-диски та інші носії. Неопубліковані архівні матеріали охоплюють мікрофільми, мікрофіші, паперові колекції, фотографії, музику, а також відео- й аудіокасети. Серед неопублікованих фотографій у фотoархіві Меморіального музею Голокосту США є ідентифікаційні фотографії Вільгельма Брассе. Вони приписуються Державному музею Аушвіц-Біркенау або окремим жертводавцям. Для отримання умов використання архівних фотографій музей вимагає звернення письмово.
Також серед зовнішніх посилань зазначено Меморіальний і музей Аушвіц-Біркенау в Польщі. На англомовному сайті Державного музею Аушвіц-Біркенау подано Центр освіти про Аушвіц і Голокост, а на технічній сторінці містяться відомості про авторські права та кредити. Окремо наведено офіційну вебсторінку кіногрупи «Реконктрант План» для документального фільму «Портретист» із відеоматеріалами, доступними через розділ «Виробництво» → «Документальні фільми» → «Портретист». Фільм створено для телеканалу TVP1, належного TVP (Телевізія Польська S.A.), і він доступний англійською та польською мовами; оригінальна мова фільму — польська. Також згадані ресурси та колекції про фотoархів у Яд Вашем.
