Ева Демарчук — польська співачка, яка виконувала пісні жанру співаної поезії. Вона народилася 16 січня 1941 року в Кракові, а померла 14 серпня 2020 року у Величці. З 1962 до 1972 року була пов’язана з кабаре «Пивниця під Баранами». Її вважали однією з найталановитіших і найхаризматичніших постатей польської музичної сцени. Вона вирізнялася експресією, надзвичайною сценічною особистістю та видатними інтерпретаційними здібностями. Музичний журналіст і конферансьє Люціан Кидринський назвав її «чорним ангелом польської пісні». За виступи вона отримала численні нагороди. Демарчук успішно виступала в різних країнах світу, зокрема в Австрії, Німеччині, Франції, Швеції, Великій Британії, США, на Кубі та в Бразилії, а також на відомих сценах, таких як «Олімпія» у Франції та Карнеґі-Голл у США.
- Чим була відома Єва Демарчик як виконавиця та де вона виступала?
- Яким було сімейне походження Єви Демарчик?
- Де навчалася Ева Демарчик і як вона змінила свій освітній шлях?
- Як розвивалася сценічна кар’єра Еви Демарчик у 1960-х роках?
- Коли Єва Демарчик завершила сценічну діяльність і як її творчість вшановували пізніше?
- З ким була одружена Ева Демарчук і де вона жила в пізніші роки?
- Як вшановували пам’ять Еви Демарчік?
Сценічна діяльність і визнання
Єва Демарчик була польською співачкою, яка виконувала пісні в жанрі співаної поезії. У 1962–1972 роках вона була пов’язана з кабаре «Під баранами» у Кракові. Її вважали однією з найталановитіших і найхаризматичніших постатей польської музичної сцени. Вона вирізнялася експресією, надзвичайною сценічною індивідуальністю та видатними інтерпретаційними здібностями. Музичний журналіст і конферансьє Люціан Кидринський назвав її «чорним ангелом польської пісні». За свої виступи Демарчик неодноразово отримувала нагороди. Вона успішно виступала в багатьох країнах світу, зокрема в Австрії, Німеччині, Франції, Швеції, Великій Британії, США, Кубі та Бразилії. Серед відомих концертних майданчиків, де вона співала, були «Олімпія» у Франції та «Карнеґі-Голл» у США.
Родина і ранні роки
Єва Демарчик була донькою скульптора Леонарда Демарчика, який народився 2 травня 1911 року в Битомі, та кравчині Яніни Бандо, яка народилася 24 червня 1906 року. У неї була одна сестра — Люцина, народжена 1943 року. Мати Єви, Яніна Демарчик, мала двох сестер: Стефанію Бандо-Стопкову та Анну. Стефанія Бандо-Стопкова закінчила відділення живопису Краківської академії образотворчих мистецтв у 1934 році, керувала Видавництвами в Казімежі в Кракові, де видавалися модні каталоги та жіночі журнали, а також працювала дизайнеркою порцеляни на фабриці в Чмелюві. Анна вийшла заміж за Юзефа Кудика, а їхній син Ян Кудик став трубачем і вокалістом та заснував оркестр «Джаз Бенд Болл».
Освіта та ранні музичні студії
У 1958 році Ева Демарчик склала матуральний іспит у VII середній школі імені Зофії Наłковської в Кракові. Згодом вона закінчила Державну музичну школу ІІ ступеня імені Владислава Желеньського в Кракові по класу фортепіано. Після цього розпочала навчання грі на фортепіано в Краківській академії музики. Вона також склала вступні іспити на архітектурні студії, але невдовзі їх залишила. Після першого року Ева Демарчик відмовилася і від музичних студій.
Початок сцінної кар’єри та перші записи
Сценічну кар’єру Єва Демарчик розпочала 1961 року, виступаючи в студентському кабаре «Цирульник» при Медичній академії в Кракові. У 1962 році вона приєдналася до кабаре «Підвал під Баранами» і розпочала співпрацю з композитором Зигмунтом Конєчним. Значним етапом стали її виступи на 1-му Національному фестивалі польської пісні в Ополє 1963 року, де вона виконала пісні «Карузела з мадоннами», «Чорні янголи» та «Такий пейзаж» і отримала фестивальну нагороду. Того ж року вийшов її перший сингл із піснями з опольського фестивалю. У 1964 році на Міжнародному пісенному фестивалі в Сопоті вона здобула другу премію за «Гранде вальс брилянт». Єва Демарчик виступала й за кордоном, зокрема в паризькій «Олімпії» на запрошення її власника Бруно Кокатрикса, а також у Женеві з нагоди 20-річчя Організації Об’єднаних Націй. У 1966 році вона закінчила акторський факультет Державної вищої театральної школи в Кракові. Надалі вона розширила співпрацю з композитором Анджеєм Зарецьким. У 1967 році під егідою «Польських записів» вийшов її студійний альбом «Єва Демарчик співає пісні Зигмунта Конєчного», до якого увійшли твори на вірші Мірона Бялошевського, Болеслава Лесьмяна та Марії Павликовської-Ясножевської, зокрема «Карузела з мадоннами» і «Гранде вальс брилянт». Альбом отримав платиновий статус після продажу понад 100 тисяч примірників.
Останні виступи та вшанування
У 1986 році ініціювала створення Державного театру музики і поезії — Театру Єви Демарчик. Однак у 2000 році театр було закрито з формальних причин, а пов’язана з ним асоціація «Театр Єви Демарчик» діяла ще до червня 2001 року. Останній концерт Єва Демарчик дала 8 листопада 1999 року в Великому театрі імені Станіслава Монюшка в Познані. Після 2000 року вона повністю відійшла від публічного життя. У 1990-х роках і на початку XXI століття також виходили перевидання її альбомів. У 2010 році вона отримала премію «Золотий Фридерик» за життєві досягнення.
Особисте життя
Ева Демарчук була одружена двічі. Її першим чоловіком був скрипаль Якуб Щепанський (1938–2020), але цей шлюб тривав лише кілька місяців. Після смерті матері 1979 року вона знову вийшла заміж; її другим чоловіком був золотар, якого засудили до ув’язнення за крадіжки, зокрема пов’язані з майном Еви Демарчук. Від 1981 року вона жила у Величці, у Кшижковицях, разом із Павлом Ринкевичем. Останні роки вона страждала на артеріальну гіпертензію. Померла уві сні 14 серпня 2020 року у своїй квартирі в Кракові. Похорон відбувся 26 серпня 2020 року і мав світський характер. Її прах було поховано в Алеї заслужених на Раковицькому цвинтарі в Кракові.
Вшанування пам’яті
У 2021 році в місті Кутно одну з вулиць назвали на честь Еви Демарчік. 16 березня 2022 року Міська рада Кракова вшанувала артистку, надавши її ім’я скверу Еви Демарчік на ділянці Плантів між вулицями Посельською, Флоріана Страшевського та Підзамче. 15 грудня 2023 року співачка Юстина Стечковська випустила студійний альбом «Стечковська Демарчік», до якого увійшли інтерпретації пісень Демарчік.
