Анджей Северин — польський актор і режисер, народжений 25 квітня 1946 року в Гайльбронні, Німеччина. Його батьки, Здзіслав і Зофія, під час Другої світової війни були захоплені та примусово працювали в Німеччині, а після народження сина повернулися до Польщі. Майбутній актор виріс у Варшаві, навчався в середній школі імені Яна Лелевеля № 41 та закінчив Національну академію драматичного мистецтва у Варшаві 1968 року. До 1980 року працював у театрі «Атенеум». У 1968 році співорганізував студентський протест у Варшавському університеті та провів п’ять місяців у в’язниці за розповсюдження листівок проти введення військ Варшавського договору до Чехословаччини. У 1970-х роках з’явився в багатьох фільмах Анджея Вайди. Загалом він зіграв у понад 50 фільмах у Польщі, Франції та Німеччині, став одним із трьох не французьких акторів, яких запросили до паризької Комеді Франсез, а 1990 року був віднесений до трьох найбільших польських драматичних акторів після 1965 року. У 2017 році отримав Польську кінонагороду за найкращу чоловічу роль за образ художника Здзіслава Бексінського у фільмі «Остання родина», а 2023 року — Польську кінонагороду за найкращу чоловічу роль другого плану за участь у драмі «Шубук». Нині є генеральним директором Польського театру у Варшаві.
- За що здобув визнання Анджей Северин у кіно та театрі?
- Як Анджей Северин починав свою кар’єру, які події вплинули на його життя в 1968–1981 роках і чому він залишився у Франції?
- З якими режисерами співпрацював Анджей Северин і яку посаду він обіймав у Комеді Франсез?
- Які нагороди та відзнаки отримав Анджей Северин і в яких міжнародних фільмах він відзначився?
- Які нагороди отримав Анджей Северин за свої ролі в кіно?
Акторська кар’єра та відзнаки
Анджей Северин народився 25 квітня 1946 року. Він є польським актором і режисером, який зіграв більш ніж у 50 фільмах у Польщі, Франції та Німеччині. Серед іншого, він став одним із лише трьох нефранцузьких акторів, запрошених до паризької Комеді-Франсез. У 1990 році його було визнано одним із трьох найвидатніших польських драматичних акторів після 1965 року.
За свою творчість Северин отримав Польську кінопремію як найкращий актор у 2017 році — за роль художника Здзіслава Бекшинського у фільмі «Остання сім’я». У 2023 році він був відзначений Польською кінопремією як найкращий актор другого плану за виконання у драматичному фільмі «Шубук». Також він обіймає посаду генерального директора Польського театру у Варшаві.
Навчання, перші ролі та виїзд до Франції
Анджей Северин народився 25 квітня 1946 року в Гайльбронні, Німеччина. Його батьків, Здзіслава і Зофію, під час Другої світової війни було захоплено та примусово відправлено на рабську працю до Німеччини; після народження сина вони повернулися до Польщі. Майбутнього актора виховували у Варшаві. Він навчався у Середній школі № 41 імені Яна Лелевеля у Варшаві, а 1968 року закінчив Національну академію драматичного мистецтва у Варшаві. Після цього працював у Театрі Атенеум до 1980 року.
У студентські роки Северин співорганізував протест студентів у 1968 році у Варшавському університеті. Того ж року його ув’язнили на п’ять місяців за розповсюдження листівок проти вторгнення військ Варшавського договору до Чехословаччини. У 1970-х роках він з’явився в багатьох фільмах режисера Анджея Вайди. За роль у фільмі «Диригент» 1980 року він отримав Срібного ведмедя за найкращу чоловічу роль на 30-му Берлінському міжнародному кінофестивалі.
У 1980 році Северин дебютував на сцені у Франції. Після запровадження воєнного стану в Польщі 1981 року він залишився у Франції та подав заяву на отримання французького громадянства.
Робота в театрі у Франції
Анджей Северин співпрацював із низкою театральних режисерів у Франції. З Клодом Режі він працював над виставами «Трилогія перегляду» та «Велике і мале», з Патрісом Шеро — над «Пером Гюнтом» Генріка Ібсена, а з Пітером Бруком — над «Махабхаратою». Також він співпрацював із Бернаром Собелем у постановках «Натан Мудрий», «Добра людина із Сичуані» та «Тартюф», із Деборою Ворнер — над «Ляльковим домом» Генріка Ібсена, з Антуаном Вітецом — над «Обміном» Поля Клоделя, з Жаком Роснером — над «Вишневим садом» і «Сніданком з Вітгенштайном», а з Жаком Лассалем — над «Єдерманом» і «Мізантропом». Від 1993 року він виступав у Комеді Франсез у Парижі, а 1995 року став її повноправним членом як третій не французький член трупи. Також він викладав у Паризькій консерваторії.
Визнання та нагороди
У 1996 році Анджей Северин отримав Премію кола критиків — Премію Віткація. У 2000 році він став членом Польської академії знань і мистецтв. За внесок у французьку культуру в 2005 році його було нагороджено орденом Почесного легіону; також він був відзначений орденом «За заслуги в мистецтві та літературі» і Національним орденом «За заслуги». У 2006 році Северин отримав Золоту медаль «За заслуги в культурі — Gloria Artis», а його фільм «Хто ніколи не жив» було включено до програми 28-го Московського міжнародного кінофестивалю. У 2008 році він був нагороджений Командорським хрестом ордена Відродження Польщі. З 2008 до 2011 року він входив до Ради Польського інституту кіномистецтва. У кіно Северин знявся більш ніж у 50 стрічках польського, французького та німецького виробництва. Відомість у США йому принесла роль Юліана Шернера у фільмі «Список Шиндлера», на яку його обрали через фізичну схожість із реальною особою. Також він виконав роль Максиміліана Робесп’єра у фільмі та мінісеріалі «Французька революція» 1989 року.
Нагороди за акторську роботу
У 2016 році Анджей Северин отримав нагороду за найкращу чоловічу роль на Міжнародному кінофестивалі в Локарно за виконання ролі Здзіслава Бексінського. У 2017 році він був відзначений Польською кінопремією як найкращий актор за ту саму роль, а також здобув нагороду за найкращу чоловічу роль на Гдинському кінофестивалі. У 2023 році Северин отримав Польську кінопремію за найкращу чоловічу роль другого плану за роль у фільмі «Шубук».
