Міхал Калецький

Портрет польського економіста Міхала Калецкі
Портрет польського економіста Міхала Калецкі

Міхал Калецький народився 22 червня 1899 року в Лодзі, Польща, у відносно скромній єврейській родині. Його батько раніше втратив невелику текстильну майстерню. У 1917 році Калецький закінчив середню школу та вступив до Варшавської політехніки, де вивчав цивільне будівництво. Під час першого курсу він працював на випадкових роботах. У 1918 році він перервав навчання, щоб служити в армії до 1921 року. Після служби вступив до Гданської політехніки й навчався там до 1924 року, коли йому було 25 років. Саме в ці роки він неформально звернувся до економіки. Згодом Калецький став польським марксистським економістом, спеціалістом із макроекономіки, і розробив багато принципів, подібних до поглядів Джона М. Кейнса. Його праці були написані польською мовою й у ті роки не були широко відомі. Сьогодні він вважається одним із найбільших економістів. Помер у Варшаві 18 квітня 1970 року.

Економічні ідеї та визнання

Міхал Калецкий був польським марксистським економістом, який спеціалізувався на макроекономіці. Він розвинув багато принципів, подібних до тих, що були сформульовані Джоном М. Кейнсом. Його праці були написані польською мовою, але в ті роки не були добре відомі. Попри це, Калецького вважають одним із найбільших економістів. Народився він у Лодзі 22 червня 1899 року, а помер у Варшаві 18 квітня 1970 року.

Навчання та ранні роки

Міхал Калекі народився 22 червня 1899 року в Лодзі, Польща, у відносно скромній єврейській родині. Його батько кількома роками раніше втратив невелику текстильну майстерню. У 1917 році Калекі закінчив середню школу та вступив до Варшавської політехніки, щоб вивчати цивільну інженерію. Під час першого інженерного курсу у Варшаві він підробляв випадковими роботами. Саме в цей період він узагальнив теорему Паскаля, пов’язану з шестикутником, вписаним у криву другого порядку, а згодом поширив її на многокутник із 2n сторонами. Після завершення першого інженерного курсу Калекі перервав навчання і з 1918 до 1921 року служив у війську. Після демобілізації він вступив до Гданської політехніки, де навчався до 1924 року; тоді йому було 25 років.

Початок економічної кар’єри та перші праці

У ці роки Міхал Калецький лише неформально наближався до економіки, водночас захоплюючись працями Михайла Туган-Барановського та Рози Люксембург. У 1924 році він остаточно залишив навчання через безробіття батька та необхідність працювати. Його перша економічна робота полягала у збиранні даних про компанії, що зверталися по кредити. Згодом він намагався започаткувати газету, але ця спроба виявилася невдалою. Паралельно Калецький писав економічні статті для газет «Польська господарка» та «Господарський огляд». У 1929 році він попросив прийняти його на роботу до Інституту дослідження економічних циклів і цін, і був швидко зарахований завдяки значному досвіду роботи зі статистикою. Саме там він познайомився з Людвіком Ландау, який добре знав статистику, а ранні праці Калецького набули виразно практичного характеру під впливом стилю роботи Ландау. 18 червня 1930 року Калецький одружився з Адією Штернфельд.

Першу статтю він опублікував у 1932 році під псевдонімом Генрик Браун у «Соціалістичному огляді». У ній ішлося про наслідки зниження заробітної плати під час економічної депресії. Наступного року Калецький написав есе «Спроба теорії кон’юнктури», опубліковане Інститутом дослідження економічних циклів і цін. У цьому тексті він подав цілісну теорію економічного циклу, однак серед невеликого польського читацького загалу 1933 року праця не привернула значної уваги. Восени 1933 року він представив есе Міжнародній асоціації економетрики, а у 1935 році — у журналах «Економічний огляд» та «Економетрика». Робота отримала схвальні відгуки від економістів Рагнара Фріша та Яна Тінбергена.

Калецький отримав стипендію для поїздки до Швеції разом із дружиною, де дізнався про публікацію «Загальної теорії» Джона Мейнарда Кейнса. Потім він вирушив до Англії, де навчався в Лондонській школі економіки та Кембриджі. В Англії він зав’язав дружбу з Річардом Каном, Джоан Робінсон і П’єро Сраффою, а в 1937 році зустрівся з Кейнсом. Утім, він не повідомив йому про пріоритет своєї публікації. У 1939 році Калецький написав працю «Нариси з теорії економічних коливань», у якій уже містилися його основні економічні ідеї.

Повоєнна робота за кордоном і повернення до Польщі

У 1945 році Міхал Калецкий залишив ІЕО через незадоволення браком визнання. Він був людиною скромною і не прагнув ані почестей, ані офіційних відзнак за свою працю; його особливо дратували нагороди, які надавалися незаслужено або з причин, не пов’язаних із фаховими досягненнями, наприклад через еміграцію. Відмова подати заявку на британське громадянство, ймовірно, стала однією з причин, через які після війни він не отримав вищої посади.

Після відходу з ІЕО він переїхав до Парижа, де пробув недовго, а згодом переселився до Монреаля і прожив там п’ятнадцять місяців. У липні 1946 року Калецкий прийняв посаду в Польському центральному управлінні планування та Міністерстві економіки, але через кілька місяців залишив цю роботу. Наприкінці 1946 року він вирішив переїхати до Нью-Йорка, де обійняв посаду в Департаменті економіки Секретаріату Організації Об’єднаних Націй. До 1954 року він працював у Департаменті економіки ООН як політичний радник, готуючи доповіді та внутрішні документи. З цієї посади він пішов у відставку на знак протесту, частково з політичних причин і через маккартистське полювання на відьом.

У 1955 році Калецкий повернувся до Польщі й не продовжив безперервної роботи за кордоном. У 1957 році його призначили головою Комісії з перспективного плану в Польщі, після чого він розпочав роботу над планом, розрахованим на період 1961–1975 років.

Наукова праця й пізні роки

У пізніші роки життя Міхал Калецкий присвятив багато часу викладанню та науковим дослідженням. У 1959 році він разом з Оскаром Ланге та Чеславом Бобровським почав керувати семінаром, присвяченим соціально-економічним проблемам країн Третього світу. До цього він уже написав помітні статті про фінансування недорозвиненості. Після усунення від економічного управління Калецкий зосередився на вивченні математики; ще в молодості він узагальнив теорему Паскаля та проводив дослідження з теорії чисел і теорії ймовірностей. Водночас він послідовно дотримувався песимістичного погляду на людство та на наслідки економічного знання. Його план, який мав бути практичною реалізацією його теорій зростання в соціалістичних економіках, було відхилено членами ради як занадто похмурий і безнадійний. Незадовго до смерті він отримав академічне визнання за оригінальний внесок в економіку, а під час останнього візиту до Кембриджа його виступ був зустрінутий великими оплесками. Міхал Калецкий помер 4 квітня 1970 року у віці 70 років.

Теоретичний внесок

Міхал Калецький протягом усього життя створив значний обсяг економічної літератури. Він неодноразово повертався до тих самих тем, зокрема до економічного циклу, визначників інвестицій і соціалістичного планування, але щоразу розглядав їх дещо по-іншому, вносячи оригінальні ідеї. Його праці вважаються важливим орієнтиром у теоретичних дослідженнях. Серед найвідоміших його здобутків — рівняння прибутку Калецького. На його погляди впливали марксистські економісти, а сам він зосереджував увагу на обсязі та розподілі прибутків у капіталістичному суспільстві як на ключових питаннях.

Теорія прибутку

У своїх теоретичних працях Міхал Калецький вивів співвідношення, що визначає загальний обсяг прибутку за певний період. Спочатку він зробив кілька спрощень, а згодом відмовився від них у процесі виведення ідентичності прибутку. Було отримано бухгалтерську тотожність P + W = C_W + C_P + I, де P означає валовий обсяг прибутку, W — загальний обсяг заробітної плати, C_P — споживання капіталістів, C_W — споживання робітників, а I — валові інвестиції. Оскільки робітники, за припущенням, не заощаджують, W дорівнює C_W. Після цього тотожність спрощується до P = C_P + I, що стало відомим рівнянням прибутку.

Калецький стверджував, що прибутки дорівнюють сумі споживання капіталістів та інвестицій, і досліджував причинний зв’язок між цією сумою та прибутками. Він підкреслював, що зростання споживання капіталістів не зменшує сукупні прибутки класу, а в агрегованому вимірі таке споживання є частиною прибутків інших капіталістів. Також він подавав рівність S = I, де S означає сукупні заощадження, і зазначав, що загальні заощадження дорівнюють прибуткам мінус споживання капіталістів, оскільки робітники не заощаджують. Інвестиції, на його думку, самі створюють достатньо ресурсів для свого фінансування, а механізми процентної ставки не є причиною рівності між заощадженнями та інвестиціями.

Пізніше він узагальнив початкове рівняння, включивши відкриту економіку, державний сектор і заощадження робітників. У цій розширеній моделі було сформульовано рівняння PN = Cp + I + Dg + Ee − Sw з урахуванням податків, де загальні прибутки визначаються як споживання капіталістів, інвестиції, державний дефіцит, чистий експорт і мінус заощадження робітників. Інвестиції при цьому вважалися екзогенно заданими та залежними від багатьох складних чинників. Споживання капіталістів моделювалося функцією Cp = A + qP, де A — автономне споживання капіталістів, а q — їхня гранична схильність до споживання. Після підстановки цієї функції в рівняння прибутку він отримав P = (A + I) / (1 − q), що ще раз зводило визначення прибутку до інвестицій. Окремо він наголошував, що розподіл доходу є одним із наріжних каменів теорії економічного циклу.

Теоретичний внесок

У своїх теоретичних працях Міхал Калєцький розглядав галузі як такі, що конкурують в умовах недосконалої конкуренції та олігополістичних ринків. Він описував механізм, за якого фірми встановлюють націнку понад змінні середні витрати, причому величина цієї націнки залежить від ступеня монополізації та легкості підвищення цін. Це узагальнювалося рівнянням P + B = k(W + M), де P і W позначають відповідно прибутки та заробітну плату, k — середню націнку в економіці, M — витрати на сировину, а B — сукупні фіксовані заробітки.

Використовуючи це співвідношення, він виводив частку заробітної плати в національному доході: α = W / (W + k(W + M)), або, в іншому записі, α = 1 / (1 + k(1 + j)), де j — відношення витрат на сировину до витрат на заробітну плату. Звідси випливало, що частка заробітної плати залежить обернено від націнки та від цього співвідношення. Калєцький зазначав, що під час депресій зростають ступінь монополізації й націнка, а під час спадів знижуються ціни на сировину і параметр j; у періоди піднесення, навпаки, зростають ціни на сировину та j, тоді як посилення профспілок зменшує параметр k. У підсумку він робив висновок, що α залишається відносно сталою впродовж економічних циклів.

Він також показував, що 1 − α = (P + B) / Y, тобто частка прибутків і заробітків доповнює частку зарплат. Звідси виводилося Y = (P + B) / (1 − α). Його схема визначала загальний продукт через три елементи: рівняння прибутків, теорію розподілу доходу та рівняння, що пов'язує продукт, прибутки й розподіл доходу. Після підстановки рівняння прибутків він отримував вираз для Y у закритій системі без уряду, з якого випливало, що продукт повністю визначається інвестиціями. Формулу зміни продукту він зводив до ΔY = ΔI / ((1 − q)(1 − α)).

Теорія інвестицій і економічних циклів

Теоретичні праці Міхала Калецкі пов'язують зміни продукту та економічного циклу зі змінами в інвестиціях. Він вважав, що для розуміння коливань у капіталістичній економіці необхідно насамперед аналізувати інвестиції. Калецкі довго досліджував інвестиційні функції, але не був цілком задоволений отриманими результатами, оскільки чинники інвестиційного рішення є численними й не завжди чіткими. У своїй праці він подав інвестиційну функцію у вигляді: D = aS + b(ΔP/Δt) – c(ΔK/Δt) + d, де D означає рішення щодо інвестицій в основний капітал, а a, b, c — параметри лінійного зв'язку, d — довгострокову сталу змінну, P — прибутки, S — валові заощадження, K — запас основного капіталу. Згідно з цією схемою, інвестиційні рішення позитивно залежать від самофінансування компаній, темпу зміни прибутку та довгострокової сталої, а негативно — від зростання основного капіталу. Він підкреслював, що зміни рівня інвестицій породжують економічні цикли: під час піднесення капіталістичні фірми нарощують самофінансування й прибутки, а збільшення інвестиційних замовлень підвищує наявний основний капітал доти, поки нові інвестиції не стають збитковими. Калецкі також розробляв теорію соціалістичного планування, зокрема з темами зовнішньої торгівлі, економічного зростання та оптимальної пропорції промисловості, а також теорію політичного економічного циклу, в якій уряди перед виборами знижують безробіття, а після виборів підвищують його, щоб дисциплінувати робітників; після виборів, за цією теорією, реальна заробітна плата зменшується, а частка капіталістів у сукупному продукті зростає. Його теорію також застосовують до економічної кризи 2008 року в Іспанії та Європі.

Залишити коментар

Прокрутка до верху