Аліна Марія Янська-Заблоцька, 1° в. Борецка, народилася 16 квітня 1923 року у Варшаві, де й померла 13 листопада 2017 року. Вона була польською театральною, кіно- та телевізійною акторкою, а також зв’язковою командування батальйону «Кіліньський» під час Варшавського повстання.
Вона була дочкою Станіслава та Марцеліни, уродженої Римкевич. Батько був аграрним інженером і ад’ютантом генерала Юзефа Довбора-Мусніцького, а мати — оперетковою співачкою, яка залишила кар’єру заради сім’ї. Її дядько, Богдан Янковський, був офіцером і спадкоємцем маєтку Яновських Поляни II біля Вішнева та загинув у Катині. У дитинстві вона мешкала в Бердовці, Бродах біля Каліварії-Зебжидовської, Мєнтному біля Гарволіна та Жировицях. У молодості займалася фігурним катанням і танцями.
У 1939–1940 роках вона разом із матір’ю та братом перебувала в таборі для військовополонених Шталаг I B Гогенштайн біля Ольштинка. Згодом працювала в садах Вілянувського палацу, уникнувши відправлення на роботи до Німеччини. У ніч з 23 на 24 квітня 1942 року її заарештували за звинуваченням у співпраці з підпіллям і допомозі єврейській родині. Вона провела сім місяців у в’язниці Павяк у Варшаві, неодноразово допитувалася в штаб-квартирі Ґестапо на вулиці Яна Христіана Шуха, 25, і була звільнена 6 листопада. З першого дня, 1 серпня 1944 року, брала участь у Варшавському повстанні.
- Якою була роль Аліни Янóвської під час Варшавського повстання?
- Де минули дитинство й юність Аліни Яновської та якою була її родина?
- Як Аліну Яновську торкнулися події Другої світової війни та Варшавського повстання?
- Якою була сценічна та пісенна діяльність Аліни Яновської після війни?
Діяльність під час Варшавського повстання
Під час Варшавського повстання Аліна Марія Янóвська-Заблоцька, у першому шлюбі Борецька, була зв’язковою командування батальйону «Кілінський». Ця діяльність стала важливою частиною її біографії поряд із подальшою кар’єрою в польському театрі, кіно та на телебаченні. Вона народилася 16 квітня 1923 року у Варшаві, де також померла 13 листопада 2017 року.
Сім’я та дитячі роки
Аліна Яновська була дочкою Станіслава та Марцелини, уродженої Римкевич. Її батько був сільськогосподарським інженером і ад’ютантом генерала Юзефа Домброва-Мушницького. Мати працювала співачкою оперети, але залишила сценічну кар’єру заради чоловіка й родини. Її дядько, Бохдан Яновський, був офіцером і спадкоємцем маєтку Яновських Поляни II поблизу Вишнева; він загинув у Катині. Дитинство Яновської минуло в Бердівці, Бродах поблизу Каліварії-Зебжидовської, Ментному поблизу Гарволіна та Жировицях. У юності вона також тренувалася в катанні на ковзанах і танці.
Воєнні роки та Варшавське повстання
У 1939–1940 роках Аліну Яновську разом із матір’ю та братом ув’язнили в таборі для військовополонених «Шталаг I B Гогенштайн» поблизу Ольштинека. Згодом її призначили працювати в садах палацу у Вілянові замість депортації на роботи до Німеччини. У ніч із 23 на 24 квітня 1942 року її заарештували, звинувативши в співпраці з підпіллям і допомозі єврейській родині. Вона провела сім місяців у в’язниці Пав’як у Варшаві та неодноразово проходила допити в штаб-квартирі Ґестапо на вулиці Яна Хрістіана Шуха, 25. 6 листопада її звільнили, і вона уникнула депортації до Аушвіца. Від першого дня Варшавського повстання, 1 серпня 1944 року, Яновська брала в ньому участь як зв’язкова штабу батальйону «Кілінський» під псевдонімом Аліна до 4 жовтня 1944 року. Після падіння повстання їй вдалося втекти з Варшави й дістатися до батьків у Трувки.
Театральна і пісенна діяльність
Після Другої світової війни Аліна Яновська приєдналася до Лодзького театру «Сирена» та виступала в кабаре «Гонг». У 1946 році за спонуканням асистента режисера Леона Бучковського її було запрошено до фільму «Заборонені пісні», де вона виконала пісню «Червоне яблучко». Того ж року вона закінчила Школу артистичного танцю Яніни Мечинської в Лодзі, а 1948 року склала екстерном акторський іспит.
У 1947–1949 роках виступала у варшавському театрі «Новий», а в 1949–1952 роках — у Театрі Війська Польського, пізніше Драматичному театрі. Потім грала в театрі «Сирена» у 1952–1955 та 1960–1965 роках, а в 1956–1960 роках була актрисою театру «Буффо». Від 1966 до 1980 року була пов’язана з варшавським театром «Комедія». Окрім акторської роботи, з 1962 до 1964 року викладала інтерпретацію пісні в Музичній школі імені Шопена у Варшаві.
У 1965 році на 3-му Національному польському фестивалі пісні в Ополі отримала приз глядачів за пісню «Романс отвоцький». У 1973 році вийшов її студійний альбом «Аліна Яновська». Останній публічний виступ відбувся 17 березня 2013 року на 34-му Огляді акторської пісні у Вроцлаві.
