Аґнєшка Гроховська — польська театральна й кіноактриса, народжена 31 грудня 1979 року у Варшаві. Вона є дочкою журналіста та економіста, а також має молодшу на два роки сестру Моніку. Ще в початковій школі відвідувала акторські заняття у варшавському Театрі Охота, які проводили Галина та Ян Махульські, і також навчалася бальних танців. У 2002 році закінчила акторський факультет Театральної академії у Варшаві.
Сценічну кар’єру розпочала у 2001 році з телевізійної вистави «Беатрікс Ценці», де виконала головну роль. Із 2003 року є актрисою Театру-студії у Варшаві, де працювала в постановках, зокрема під керівництвом Збіґнєва Бжози, а також виступала у виставах «Чайка» разом із Крістіною Яндою та «Амадей» разом із Збіґнєвом Запасєвичем. Була номінована на премію Фелікс за найцікавіший театральний дебют сезону. У кіно дебютувала 2002 року у фільмі «АлаРм» Даріуша Ґаєвського; також знімалася у фільмі «Варшава», де зіграла наївну Клару. Серед її відзнак — нагорода Гдинського кінофестивалю за роль другого плану у фільмі «Три хвилини. 21:37», за головну жіночу роль у фільмі «Чужe небо» та премія «Орел» за головну жіночу роль у фільмі «Без сорому».
- Які нагороди отримала Агнєшка Гроховська за свою акторську роботу?
- Як склалися ранні роки та професійне становлення Агнєшки Ґроховської?
- Які кіноролі та нагороди Аґнєшка Гроховська отримала на початку кар’єри?
- Яке визнання отримала Аґнєшка Гроховська за роль у фільмі «Степи»?
- У яких фільмах знімалася Агнєшка Гроховська та які нагороди вона отримала?
- Скільки дітей має Аґнєшка Гроховська?
Нагороди та визнання
Агнєшка Гроховська народилася 31 грудня 1979 року у Варшаві. Вона є польською театральною та кіноактрисою. За свою роботу в кіно була відзначена на Гдинському кінофестивалі: отримала нагороду за жіночу роль другого плану у фільмі «Три хвилини. 21:37», а також нагороду за головну жіночу роль у фільмі «Чуже небо». Крім того, здобула премію «Орел» за головну жіночу роль у фільмі «Без сорому».
Початок життя і освіта
Агнєшка Ґроховська народилася 1979 року у Варшаві в родині журналіста й економіста. У неї є молодша сестра Моніка, яка на два роки молодша. Ще в початковій школі вона відвідувала акторську студію при Варшавському театрі «Очота», яку вели Галіна та Ян Махульські. Згодом закінчила акторський факультет Театральної академії у Варшаві 2002 року. Під час навчання вона також займалася бальними танцями. Дебют Ґроховської відбувся 2001 року в телевізійній виставі «Беатрікс Ченчі», де вона виконала головну роль. Від 2003 року вона є акторкою Студійного театру у Варшаві.
Перші кінороботи та визнання
Кінодебют Аґнєшки Гроховської відбувся 2002 року у фільмі «AlaRm» режисера Даріуша Ґаєвського. Того ж періоду вона з’явилася у стрічці «Варшава», де виконала роль наївної Клари. У 2004 році акторка зіграла головну роль у польсько-шведському фільмі «Подорож Ніни», а також знялася в німецькій стрічці «Унтервегс». Вона виконала роль Тані у фільмі Магдалени Пєкорз «Пруґі», за який була номінована на Польську кінопремію та на Європейську кінопремію в опитуванні на звання найкращої європейської акторки. Тоді ж вона вперше була висунута на Премію Збіґнєва Цибульського.
Пізніше Гроховська з’явилася разом із Борисом Шиком у фільмі «Південь-Північ» і отримала другу номінацію на Премію Збіґнєва Цибульського за цю роботу. Вона також зіграла в романтичній комедії «Тільки мене люби» поруч із Мацеєм Закошельним та Аґнєшкою Діґант, а у екранізації роману Януша Леона Вишневського «Самотність у мережі» режисера Вітольда Адамека виконала другорядну роль Наталії. У фільмі «Ганя» режисера Януша Камінського вона зіграла Олу — героїню, втомлену від подружньої рутини. Також акторка з’явилася в політичному телесеріалі Аґнєшки Голланд «Екіпа» в ролі Дороти, помічниці в Канцелярії Прем’єр-міністра.
Окремою частиною її роботи стала й озвучувальна діяльність: Гроховська надала свій голос польській версії анімаційного фільму «Рататуй». 2007 року вона отримала нагороду Shooting Stars як найперспективніша акторка на Берлінському міжнародному кінофестивалі. У 2008 році виконала головну роль в американсько-польській постановці «Мала велика любов», де її партнером був Джошуа Леонард. У 2009 році акторка працювала над фільмом «Уппердог» і зіграла там Марію, польку; за цю роль у 2010 році отримала премію Amanda за найкращу головну жіночу роль і була номінована на премію Kanon на міжнародному кінофестивалі Kosmorama в Тронгеймі. У 2010 році вона також з’явилася у фільмі Яна Якуба Кольського «Венеція» та в першій частині триптиха Мацея Слєсіцького «Три хвилини. 21:37», за яку здобула «Золотого лева» за найкращу жіночу роль другого плану на Польському кінофестивалі в Гдині.
Роль у фільмі «Степи»
У 2010 році Аґнєшка Гроховська з’явилася в бельгійсько-польській копродукції «Степи» режисерки Ваньї д’Алькантари. Вона виконала роль Ніни, дружини польського офіцера. Фільм було відібрано до основного конкурсу 63-го Міжнародного кінофестивалю в Локарно. За цю роботу Гроховська отримала позитивні відгуки від The Hollywood Reporter, а також у 2011 році здобула нагороду за найкращу жіночу роль на Остендському кінофестивалі.
Ролі у фільмах і відзнаки
У січні 2012 року в Польщі відбулася прем’єра фільму «У темряві» режисерки Агнєшки Голланд, де Агнєшка Гроховська виконала одну з головних ролей. Стрічка була номінована на «Оскар» у категорії найкращого фільму іноземною мовою на 84-й церемонії вручення премії Американської кіноакадемії, а сама Гроховська отримала номінацію на Польську кінопремію як найкраща виконавиця головної ролі. У 2012 році вона також зіграла Дануту Валенсу у фільмі Анджея Вайди «Валенса. Людина надії». 11 квітня 2014 року їй було вручено Бронзову медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis». У липні 2004 року вона одружилася з режисером Даріушем Ґаєвським.
Особисте життя
У Аґнєшки Гроховської є двоє синів. Першого сина, Владислава, вона народила 2012 року. Другий син, Генрик, народився 2016 року.
