Войцех Щенсний — польський професійний футболіст, який народився 18 квітня 1990 року. Він виступає на позиції воротаря за клуб «Барселона». Клубну кар’єру розпочав у «Легії» Варшава, а в січні 2006 року підписав контракт з «Арсеналом». Професійний дебют відбувся 2009 року, після чого в наступному сезоні він мав орендний період у «Брентфорді». Згодом Щенсний став основним воротарем «Арсеналу» та виграв із командою два Кубки Англії. У сезоні 2013/14 він разом із Петром Чехом став співволодарем «Золотої рукавички» Прем’єр-ліги. У 2015 році футболіст провів дві поспіль сезонні оренди в італійській «Ромі», а 2017 року перейшов до чинного чемпіона ліги — «Ювентуса». У першому сезоні в Турині він переважно був запасним до Джанлуїджі Буффона, але разом із командою здобув домашній дубль. Згодом Щенсний успадкував місце в стартовому складі, виграв другий і третій поспіль титули Серії A, а також отримав нагороду найкращому воротареві Серії A. 2019 року його номінували на Трофей Яшина. У 2024 році він ненадовго завершував професійну кар’єру.
- Як розвивалася клубна кар’єра Войцеха Щенсного від «Легії» до «Барселони»?
- Де народився Войцех Щенсний і ким був його батько?
- Як Войцех Щенсний розвивався на початку клубної кар’єри та закріплювався в «Арсеналі»?
- Як Войцех Щенсний провів свої сезони в «Ромі»?
- Як розвивалася кар’єра Войцеха Щенсного в «Ювентусі»?
- Як Войцех Щенсний повернувся до професійного футболу й що він зробив за «Барселону» у 2024—2025 роках?
- Як розвивалася міжнародна кар’єра Войцеха Щенсного на рівні збірних Польщі?
- Як Скешний виступав за збірну Польщі на великих турнірах і в ключових матчах?
- Як змінювався стиль гри Войцеха Щенсного протягом кар’єри?
- З ким одружений Войцех Щенсний і яка в нього родина?
Клубна кар’єра Войцеха Щенсного
Войцех Щенсний народився 18 квітня 1990 року й є польським професійним футболістом, який виступає на позиції воротаря за клуб «Барселона». Свою клубну кар’єру він розпочав у «Легії» Варшава, а в січні 2006 року підписав контракт з «Арсеналом». Професійний дебют Щенсного відбувся у 2009 році, після чого в наступному сезоні він провів орендний період у «Брентфорді». Згодом він став основним воротарем «Арсеналу» та виграв із клубом два Кубки Англії. У сезоні 2013/14 він поділив звання найкращого голкіпера Прем’єр-ліги з Петром Чехом.
У 2015 році Щенсний двічі поспіль на правах сезонної оренди виступав за італійську «Рому». У 2017 році він перейшов до чинного чемпіона ліги «Ювентуса». У своєму першому сезоні в Турині він переважно був запасним воротарем Джанлуїджі Буффона, але все ж став частиною команди, яка здобула домашній дубль. Згодом він успадкував місце в основному складі від Буффона, після чого виграв із «Ювентусом» другий титул чемпіона Серії A. У 2019 році Щенсний отримав номінацію на Трофей Яшина, а також виграв третій поспіль титул чемпіона Серії A та був визнаний найкращим воротарем Серії A.
У 2024 році він ненадовго завершив професійну кар’єру, але невдовзі змінив рішення та приєднався до «Барселони». У дебютному сезоні за каталонський клуб Щенсний здобув домашній требл.
Ранні роки
Войцех Щенсний народився у Варшаві. Він є сином Мацєя Щенсного, який був професійним воротарем. Мацєй Щенсний виступав за варшавську «Легію», «Відзев» Лодзь, варшавську «Полонію» та «Віслу» Краків. Також він провів сім матчів за збірну Польщі.
Початок клубної кар’єри та становлення в «Арсеналі»
У юності Войцех Щенсний тренувався в «Агріколі» Варшава, а вже у 15-річному віці приєднався до тренувального табору першої команди «Легії» Варшава. На початку сезону 2009–2010 років його перевели до основного складу столичного клубу та надали йому номер 53. Дебют у першій команді відбувся 22 вересня 2009 року в третьому раунді Кубка футбольної ліги: у домашній грі проти «Вест Бромвіч Альбіон» він зберіг ворота сухими, а «Легія» перемогла 2:0.
20 листопада 2009 року Щенсний на правах місячної оренди перейшов до клубу Першої ліги «Брентфорд». У другому матчі за нову команду він відбив пенальті в другому таймі, хоча «Брентфорд» поступився «Вікомб Вондерерз» 0:1. У п’ятій грі, яка відбулася 12 грудня 2009 року, він був визнаний найкращим гравцем матчу у зустрічі з «Лідс Юнайтед». Згодом, у лютому 2015 року, його назвали воротарем десятиліття «Брентфорда».
Після повернення до «Арсенала» Щенсний став важливою фігурою в команді. 27 жовтня 2010 року він провів свій другий матч за клуб у Кубку ліги та зберіг сухі ворота проти «Ньюкасл Юнайтед» на «Сент-Джеймс Парк». У липні 2011 року він висловлював бажання залишитися першим номером «Арсенала», а після відходу Мануеля Альмунії отримав футболку з номером 1. 3 березня 2012 року його важливі сейви, зокрема відбитий пенальті, допомогли «Арсеналу» перемогти «Ліверпуль» на «Енфілді».
У подальший період Щенсний не раз повертався до основи після травм і кадрових змін. Після відновлення він з’явився в матчі, який «Арсенал» виграв 5:2 у «Тоттенгемі», а 13 березня 2013 року був відсторонений від гри проти «Баварії» в Лізі чемпіонів. У поєдинку Прем’єр-ліги проти «Суонсі Сіті» у воротах вийшов Лукаш Фабіанський, але 20 квітня 2013 року Щенсний повернувся до стартового складу через травму ребра у Фабіанського. У двох перших матчах після повернення він зберіг поспіль сухі ворота проти «Евертона» та «Фулгема». Водночас у стартовому турі Прем’єр-ліги 2013–2014 він пропустив пенальті після фолу на Габріелі Агбонлахорі в матчі проти «Астон Вілли», хоча згодом у чотирьох зустрічах після цього тричі залишав свої ворота недоторканими.
У жовтні та листопаді 2013 року воротар кілька разів виручав команду: здійснив два вирішальні сейви, зберігши мінімальну перевагу «Арсенала» над «Крістал Пелас», а також допоміг здобути поспіль сухі перемоги над «Ліверпулем» і «Боруссією» Дортмунд у Лізі чемпіонів. У листопаді 2013 року в матчі проти «Манчестер Юнайтед» він отримав тривале медичне обслуговування після зіткнення головами з Філом Джонсом, але завершив гру за дозволом головного тренера Арсена Венгера. 16 листопада 2013 року Щенсний підписав новий довгостроковий контракт з «Арсеналом». Протягом листопада він пропустив лише один гол і п’ять разів залишав ворота сухими у шести матчах, а 26 листопада провів 50-й сухий матч за клуб у зустрічі Ліги чемпіонів проти «Марселя».
На початку 2014 року він був вилучений з поля в матчі Ліги чемпіонів проти «Баварії» за фол на Ар’єне Роббені, а також зробив непристойний жест, залишаючи поле. Тоді ж він став 100-м гравцем, вилученим за часів Арсена Венгера в «Арсеналі». Попри це, за підсумками сезону 2013–2014 Щенсний разом із Петром Чехом отримав «Золоту рукавичку» Прем’єр-ліги за 16 сухих матчів. Того ж сезону він виграв Кубок Англії 2013–2014 з «Арсеналом», хоча у фіналі був лише запасним. У наступному розіграші 1 жовтня 2014 року його знову вилучили з поля за професійний фол на Бураку Їлмазі в домашній перемозі 4:1 над «Галатасараєм» у Лізі чемпіонів. 1 січня 2015 року в матчі проти «Саутгемптона» він припустився помилок, які призвели до обох пропущених голів, після чого клуб оштрафував його на 20 тисяч фунтів за куріння в душовій роздягальні. У другій половині сезону 2015 року його відсунули на лаву запасних, а місце в основі зайняв Давід Оспіна. Водночас Щенського включили до стартового складу на фінал Кубка Англії 2015 року, де він зберіг сухі ворота в перемозі «Арсенала» 4:0 над «Астон Віллою» на стадіоні «Вемблі».
Період у «Ромі»
29 липня 2015 року Войцех Щенсний приєднався до «Роми» на правах сезонної оренди. Дебют у Серії A він зробив 22 серпня 2015 року, зігравши внічию 1:1 на полі «Геллас Верони». Під час першого ж матчу клубу в Лізі чемпіонів проти «Барселони» він вивихнув палець у зіткненні з Луїсом Суаресом і через цю травму вибув на шість тижнів. У грудні 2015 року його також відсторонили від гри в чемпіонаті проти «Аталанти» на користь Моргана Де Санктіса після того, як його помітили за курінням. У сезоні 2015/16 Щенсний провів 31 матч у лізі, а «Рома» фінішувала третьою в Серії A.
Голкіпер пізніше відзначав, що досвід тренувань і гри в Італії під керівництвом Лучано Спаллетті та тренера воротарів Нанні сприяв його розвитку. Напередодні сезону 2016/17 він погодився на другу сезонну оренду в «Рому» та влітку 2016 року конкурував із Аліссоном Бекером за місце в основі. У тому сезоні Щенсний зберіг найбільше «сухих» матчів у Серії A — 14, допомігши «Ромі» встановити клубний рекорд сезону в 87 очок і посісти друге місце. Загалом за два сезони в «Ромі» він провів 72 матчі в Серії A.
Кар’єра в «Ювентусі»
19 липня 2017 року Войцех Щенсний перейшов до «Ювентуса» за початкову суму 12,2 мільйона євро та 3,1 мільйона євро можливих бонусів і підписав чотирирічний контракт. Спершу його розглядали як дублера Джанлуїджі Буффона в команді під керівництвом Массіміліано Аллегрі, а в пресі його також називали потенційною довгостроковою заміною Буффона. Дебют за клуб у Лізі чемпіонів він провів 5 грудня 2017 року в гостьовому матчі проти «Олімпіакоса», коли замінив Буффона, який вибув через травму литкового м’яза. Той матч завершився перемогою «Ювентуса» 2:0, що забезпечило клубу друге місце в групі позаду «Барселони» та вихід до стадії плей-оф. У грудні 2017 року Щенсного визнали гравцем місяця в «Ювентусі». У сезоні 2017/18 він разом із клубом виграв Кубок Італії, хоча у фіналі проти «Мілана» 9 травня 2018 року залишився на лаві запасних, а 13 травня 2018 року здобув із командою Скудетто після нічиєї 0:0 з «Ромою». Перед початком сезону 2018/19 після відходу Буффона він успадкував номер 1 і місце основного воротаря. У подальших матчах Щенсний неодноразово відігравав вирішальну роль: 18 вересня 2018 року він відбив пенальті Дані Парехо в перемозі над «Валенсією» 2:0, а 11 листопада 2018 року — удар Гонсало Ігуаїна в поєдинку з «Міланом», який «Ювентус» також виграв 2:0. 20 квітня 2019 року він вийшов у старті в домашній перемозі 2:1 над «Фіорентиною», що забезпечила клубу титул Серії A, а за підсумками сезону 2018/19 отримав номінацію на «Трофей Яшина». У сезоні 2019/20 він відбив пенальті Чіро Іммобіле в поразці від «Лаціо» 1:3 7 грудня 2019 року, а 26 липня 2020 року зберіг свої ворота недоторканими в домашній перемозі 2:0 над «Сампдорією», яка принесла «Ювентусу» черговий титул Серії A. У 2020 році Лега Серія A визнала його найкращим воротарем сезону. 20 вересня 2020 року він провів 100-й матч за «Ювентус» у всіх турнірах у домашній перемозі 3:0 над «Сампдорією». Надалі Щенсний продовжував демонструвати важливість для команди: 2 травня 2021 року він відбив пенальті Андрія Галабінова в перемозі над «Спецiєю» 3:0, 9 травня 2021 року — удар Франка Кессіє в поразці від «Мілана» 0:3, 18 жовтня 2021 року допоміг «Ювентусу» перемогти «Рому» 1:0, відбивши пенальті Джордана Верету, а також зупинив пенальті Лоренцо Пеллегріні в іншій перемозі над «Ромою» 4:3. 28 лютого 2023 року він провів 200-й матч за «Ювентус» у грі проти «Торіно», яку команда виграла 4:2. У сезоні 2023/24 Щенсний зіграв 35 матчів у чемпіонаті, а «Ювентус» фінішував третім. 14 серпня 2024 року клуб і воротар за взаємною згодою розірвали контракт, після чого він залишив команду вільним агентом.
Період у «Барселоні»
27 серпня 2024 року Войцех Щенсний оголосив про завершення професійної футбольної кар’єри, але 2 жовтня 2024 року підписав контракт із «Барселоною» до кінця сезону 2024/25. Його запросили через травму першого воротаря Марка-Андре тер Штегена, а Гансі Флік визначив для нього роль запасного воротаря позаду Інякі Пеньї. Дебют Щенсного за клуб стався 4 січня 2025 року в перемозі 4:0 над «УД Барбастро».
У Суперкубку Іспанії він почав обидва матчі проти «Атлетік Більбао» та «Реала», а у фіналі проти мадридців був вилучений. Попри це, «Барселона» здобула трофей після перемоги 5:2. 5 березня 2025 року Щенсний виконав вісім сейвів і допоміг команді перемогти «Бенфіку» 1:0 без пропущених м’ячів. 26 квітня 2025 року він відіграв усі 120 хвилин фіналу Кубка Іспанії проти «Реала» та зробив п’ять сейвів, включно з подвійним сейвом після ударів Вінісіуса Жуніора.
У сезоні 2024/25 Ла Ліги воротар провів 15 матчів, зокрема в поєдинку, який 15 травня 2025 року приніс «Барселоні» чемпіонський титул у грі проти «Еспаньйола». 7 липня 2025 року Щенсний продовжив контракт із клубом до 2027 року.
Молодіжна та національна збірні Польщі
На міжнародному рівні Войцех Щенсний грав за збірну Польщі до 21 року, за яку провів шість матчів. У 2011 році він взяв участь у трьох кваліфікаційних матчах до чемпіонату Європи серед молодіжних команд. На початку вересня 2009 року головний тренер Лео Беенхаккер включив його до резервного списку на відбіркові матчі чемпіонату світу проти Північної Ірландії та Словенії, але до складу дорослої збірної він тоді не потрапив і натомість зіграв у відбіркових матчах збірної до 21 року проти Іспанії та Фінляндії. У жовтні 2009 року Францішек Смуда вперше викликав його до основної національної команди на товариські матчі проти Румунії та Канади.
Міжнародна кар’єра
6 вересня 2011 року Войцех Скешний здійснив вісім сейвів у матчі проти Німеччини, який завершився нічиєю 2:2, а його гру похвалив колишній німецький воротар Олівер Кан. На чемпіонаті Європи 2011 року його команда вибула в чвертьфіналі після поразки Португалії в серії пенальті.
До заявки збірної Польщі на чемпіонат світу 2018 року в Росії Скешний увійшов у складі 23 футболістів. Він розпочав обидва перші матчі групового етапу — поразку 1:2 від Сенегалу та поразку 0:3 від Колумбії — однак не грав у завершальному матчі групи, в якому Польща перемогла Японію 1:0.
14 червня 2021 року в матчі Євро-2020 проти Словаччини, який поляки програли 1:2, Скешний забив автогол. Так він став першим воротарем, який забив автогол у чемпіонатах Європи, а його автогол став найшвидшим в історії турніру; згодом цей рекорд було побито Денісом Закарією в тому ж турнірі. Збірна Польщі завершила Євро-2020 з одним очком у трьох матчах групи.
25 вересня 2022 року у матчі Ліги націй УЄФА проти Уельсу Скешний став найстаршим воротарем в історії польського футболу за кількістю матчів за збірну, провівши 66-ту гру та випередивши Артура Боруца. У листопаді 2022 року його включили до фінальної заявки на чемпіонат світу 2022 року в Катарі. На турнірі він допоміг Польщі перемогти Саудівську Аравію 2:0, відбивши пенальті та добивання, а 30 листопада відбив пенальті Ліонеля Мессі в матчі проти Аргентини. Скешний став третім воротарем в історії, який парирував два пенальті в одному турнірі чемпіонату світу, а Польща вийшла до 1/8 фіналу за різницею м’ячів попереду Мексики. У наступному раунді команда поступилася Франції 1:3.
26 березня 2024 року в фіналі плей-оф відбору до Євро-2024 проти Уельсу Скешний відбив вирішальний пенальті від Даніела Джеймса, що допомогло Польщі перемогти 5:4 після безгольової нічиєї. У червні 2024 року його знову включили до складу на Євро-2024, де він зіграв у стартових матчах проти Нідерландів і Австрії. Після поразок від цих команд збірна Польщі вибула в першому раунді, а в останньому матчі групи проти Франції, який завершився 1:1, Скешний не грав.
Стиль гри та розвиток
У «Арсеналі» Войцех Щенсний здобув репутацію високого, перспективного та талановитого воротаря з вираженою атлетичністю. Його сильними якостями вважалися швидка реакція, спритність, уміння відбивати удари, гра ногами та добрий менталітет. Водночас його гра була нестабільною, а технічні помилки й прорахунки в ухваленні рішень іноді ставали предметом критики з боку медіа. Також його дорікали за недостатній прогрес і брак дисципліни поза полем; клуб навіть, за повідомленнями, оштрафував його після того, як його впіймали на курінні в душовій.
Перший сезон у «Ромі» в Італії приніс йому змішані виступи, але вже згодом він став одним із найкращих воротарів Серії А. Сам Щенсний пов’язував різке покращення з італійською підготовкою воротарів після переходу до «Ювентуса» у 2017 році. Він наголошував, що італійська школа воротарської майстерності є дуже технічною, приділяє багато уваги деталям і загалом має більш тактичний підхід до тренувань. Серед людей, які суттєво вплинули на його розвиток, він називав тренера «Роми» Лучано Спаллетті та воротарського тренера Гвідо Нанні, а також підкреслював роль щоденної роботи над усіма аспектами гри.
У «Ювентусі» Щенсний підтримував стабільно високий рівень. Його відзначали за надійність, вирішальні дії, рефлекси, базову воротарську техніку, позиційну гру та стабільність. У 2016 році Арсен Венгер назвав його воротарем світового класу, а Джанлуїджі Буффон у 2017 році вважав його найкращим воротарем Серії А попереднього сезону та навіть охарактеризував як молодшого й кращого за себе. У 2020 році Гвідо Нанні та Фабіо Паратічі також називали його одним із найкращих воротарів світу. Водночас деякі оглядачі й далі вважали його слабшим у виходах на високі м’ячі та навіси.
Особисте життя
Войцех Щенсний є сином колишнього воротаря Мацея Щенсного. Його брат Ян, який народився 1987 року, також є воротарем. В Англії його прізвище часто скорочували до «Чесні», а сам він відомий за прізвиськом Тек.
У 2013 році Щенсний почав зустрічатися з польською співачкою Мариною Лученко. На початку липня 2015 року пара заручилася, а 21 травня 2016 року одружилася. У них є син і донька.
