Роберт Левандовський — польський футболіст, один із найкращих нападників у історії світового футболу і рекордсмен Бундесліги. Він народився у Варшаві та розпочав професійну кар’єру на початку 2005 року в клубі «Дельта» Варшава. Далі шлях привів його до резервної команди «Легії» Варшава, «Зніча» Прушкув, «Леха» Познань, а згодом — до провідних європейських клубів: «Боруссії» Дортмунд, «Баварії» Мюнхен і «Барселони». За збірну Польщі він виступає з 2008 року і провів понад 130 матчів, ставши найкращим бомбардиром в історії національної команди.
- Хто такий Роберт Левандовський і скільки йому років?
- Як розпочиналася кар’єра Роберта Левандовського в польських клубах?
- Якою була кар’єра Левандовського в «Боруссії» Дортмунд?
- Яких успіхів досяг Левандовський у «Баварії» Мюнхен?
- Як проходить кар’єра Левандовського в «Барселоні»?
- Яких результатів Левандовський досяг у збірній Польщі?
- Які індивідуальні нагороди та рекорди має Левандовський?
- Яка сім’я та особисте життя у Роберта Левандовського?
Хто такий Роберт Левандовський і скільки йому років?
Роберт Левандовський народився у Варшаві, Польща, і має польське громадянство. Він з’явився на світ 21 серпня 1988 року, тож станом на 2025 рік йому 37 років. Левандовський вважається одним із найрезультативніших нападників сучасного футболу та найуспішнішим польським футболістом усіх часів — за кар’єру він здобув 26 трофеїв. Крім спортивної кар’єри, він має диплом з фізичного виховання і спорту Вищої школи у Варшаві.
Щоб краще уявити масштаб його кар’єри, варто подивитися на хронологію переходів між клубами:
| Рік | Клуб | Подія |
|---|---|---|
| 2005 | «Дельта» Варшава | Початок професійної кар’єри |
| 2005 | «Легія» Варшава | Перехід до резервної команди |
| 2006 | «Знич» Прушкув | Двічі найкращий бомбардир ліги |
| 2008 | «Лех» Познань | Титул чемпіона Екстракляси 2009–10 |
| 2010 | «Боруссія» Дортмунд | Трансфер за 4,5 млн євро, два титули Бундесліги |
| 2014 | «Баварія» Мюнхен | Вісім поспіль титулів Бундесліги, тріумф у Лізі чемпіонів 2019–20 |
| 2022 | «Барселона» | Три титули Ла Ліги за чотири сезони |
Як розпочиналася кар’єра Роберта Левандовського в польських клубах?
Професійний шлях Левандовського розпочався на початку 2005 року в клубі «Дельта» Варшава. У середині того ж року він перейшов до «Легії» Варшава, приєднавшись до резервного складу. У 2006 році нападник опинився в «Зничі» Прушкув, де двічі ставав найкращим бомбардиром ліги: у сезоні 2006/07 він забив 15 голів і став найкращим бомбардиром Другої ліги, допомігши команді піднятися до Першої ліги, а наступного сезону в Першій лізі відзначився вже 21 голом і знову очолив список бомбардирів.
Така результативність привернула увагу «Леха» Познань, який у червні 2008 року підписав нападника за 1,5 мільйона злотих (380 тисяч євро). Того ж місяця агент гравця Цезарій Кухарський пропонував його іспанському «Реал Спортінгу» з Хіхона, однак клуб відмовився від трансферу через високу вартість. У липні 2008 року Левандовський дебютував за «Лех» у кваліфікації Кубка УЄФА проти «Хазар-Ленкорань», вийшовши на заміну, і одразу забив єдиний гол матчу. У дебютному матчі Екстраклясу проти «ГКС Бельхатув» він також відзначився голом — усього через чотири хвилини після виходу на поле.
У сезоні 2008/09 Левандовський став другим бомбардиром чемпіонату з 14 голами й допоміг «Леху» виграти Кубок і Суперкубок Польщі. У наступному сезоні він став найкращим бомбардиром Екстракляси з 18 голами і привів команду до титулу чемпіона Польщі 2009–10. Ці досягнення відкрили йому шлях до Бундесліги: у червні 2010 року «Боруссія» Дортмунд заплатила за нього 4,5 мільйона євро й підписала чотирирічний контракт.
Якою була кар’єра Левандовського в «Боруссії» Дортмунд?
У Дортмунді Левандовського тренував Юрґен Клопп. Дебют за новий клуб відбувся 22 серпня в поразці від «Баєра» з Леверкузена, а перший гол він забив 19 вересня в перемозі 3:1 над «Шальке 04». У першому сезоні команда виграла Бундеслігу, а в другому Левандовський став гравцем основного складу — зокрема через травму Лукаса Барріоса.
1 жовтня 2011 року він оформив свій перший хет-трик за «Боруссію» в перемозі 4:1 над «Аугсбургом», а 19 жовтня забив перший гол у Лізі чемпіонів УЄФА в матчі проти «Олімпіакоса» (поразка 1:3). У сезоні 2011/12 клуб знову став чемпіоном Німеччини, а Левандовський став найкращим бомбардиром команди з 22 голами. Того ж сезону він оформив хет-трик у фіналі Кубка Німеччини, у якому дортмундці розгромили «Баварію» Мюнхен 5:2.
Сезон 2012/13 став одним із найяскравіших у його кар’єрі: у Лізі чемпіонів він забив 10 голів у 13 матчах, а 24 квітня 2013 року в півфіналі відзначився чотирма голами в матчі з «Реалом» Мадрид, який завершився перемогою «Боруссії» 4:1. Це зробило його першим футболістом в історії, який забив чотири м’ячі у півфіналі Ліги чемпіонів УЄФА.
Чотири голи в одному півфінальному матчі Ліги чемпіонів — досягнення, яке підкреслює здатність Левандовського вирішувати долю найважливіших матчів сезону поодинці.
У фіналі того ж розіграшу «Боруссія» поступилася «Баварії» Мюнхен 1:2. У Бундеслізі Левандовський забивав у 12 турах поспіль і завершив сезон із 24 голами — лише на один менше, ніж лідер гонки бомбардирів Штефан Кіслінг.
Свій четвертий сезон у клубі він розпочав переможним Суперкубком Німеччини над «Баварією», хоча сам не забивав. 4 січня 2014 року було підтверджено його перехід до мюнхенського клубу як вільного трансферу після завершення сезону. Перед відходом він устиг стати найкращим бомбардиром Бундесліги з 20 голами, а 24 лютого оформив дубль проти «Зеніта» з Санкт-Петербурга в 1/8 фіналу Ліги чемпіонів, ставши найкращим бомбардиром клубу в єврокубках усіх часів — він перевершив показник Стефана Шапюїза (16 голів).
Яких успіхів досяг Левандовський у «Баварії» Мюнхен?
Перед сезоном 2014/15 Левандовський підписав контракт із «Баварією» Мюнхен. У кожному з перших восьми сезонів у клубі він вигравав титул чемпіона Бундесліги, а 23 серпня 2020 року здобув свій перший міжнародний трофей із мюнхенцями — перемогу в Лізі чемпіонів УЄФА над «Парі Сен-Жермен». Того ж року він став найкращим бомбардиром «Баварії» в сезоні, коли клуб оформив свій другий требл. Через порушення, спричинені пандемією COVID-19, журнал France Football у 2020 році не вручав «Золотий м’яч», хоча Левандовський вважався одним з головних претендентів.
11 лютого 2021 року він допоміг «Баварії» виграти Клубний чемпіонат світу, перемігши мексиканський «Тігрес УАНЛ», а протягом 2021 року клуб здобув секстапл. 22 травня 2021 року Левандовський забив на 90-й хвилині в матчі проти «Аугсбурга» і побив легендарний сезонний рекорд Герда Мюллера — 41 гол за сезон Бундесліги (попередній рекорд, встановлений у сезоні 1971/72, становив 40 м’ячів). Того ж дня він уперше в кар’єрі отримав «Золоту бутсу» як найкращий бомбардир європейських чемпіонатів.
12 травня 2022 року стало відомо, що Левандовський не продовжить контракт із «Баварією», хоча угода діяла до червня 2023 року. Уже 16 липня 2022 року клуби досягли домовленості про його перехід до «Барселони».
Як проходить кар’єра Левандовського в «Барселоні»?
Левандовський підписав із «Барселоною» контракт на чотири сезони на суму 45 мільйонів євро плюс 5 мільйонів у вигляді бонусів. 5 серпня 2022 року його представили на «Камп Ноу» перед 50 000 уболівальників, а на сезон 2022/23 він отримав 9-й номер. Клуб офіційно зареєстрував гравця 12 серпня, а дебютував він 13 серпня в нульовій нічиї проти «Райо Вальєкано». Ще раніше, 7 серпня, він забив перший гол за новий клуб у товариському Трофео Жоан Гампер — у перемозі 6:0 над мексиканським «Пумас де ла УНАМ».
Перші офіційні голи в Ла Лізі Левандовський забив 20 серпня 2022 року в перемозі 4:1 над «Реал Сосьєдад». 28 серпня він двічі відзначився в матчі з «Реал Вальядолідом» (5:1), а 3 вересня забив у перемозі над «Севільєю» (3:0). 7 вересня 2022 року він оформив перший хет-трик за «Барселону» — у Лізі чемпіонів проти «Вікторії Пльзень», ставши першим футболістом, який забивав хет-трики за «Боруссію» Дортмунд, «Баварію» Мюнхен і «Барселону» в цьому турнірі. 10 вересня він додав ще один гол у перемозі над «Кадісом» (2:0).
У сезоні 2022/23 він довів кількість голів у чемпіонаті до 8 вже після шостого туру, а також відзначався в матчі з «Мальоркою». 15 січня 2023 року Левандовський виграв Суперкубок Іспанії, забивши у перемозі 3:1 над «Реалом» Мадрид, а пізніше подолав позначку 15 голів у Ла Лізі того сезону, забивши й у грі проти «Кадіса» (2:0). У сезоні 2024/25 він провів 52 матчі, забив 42 голи й допоміг «Барселоні» здобути титули Ла Ліги та Кубка Іспанії.
Ось як виглядає загальна статистика Левандовського в «Барселоні» за чотири сезони:
- 191 зіграний матч
- 119 забитих голів
- 24 результативні передачі
- 7 виграних трофеїв: три титули Ла Ліги, три Суперкубки Іспанії та один Кубок Іспанії
Яких результатів Левандовський досяг у збірній Польщі?
Перед виступами за основну збірну Левандовський провів три матчі за команду до 21 року — проти Англії, Білорусі та Фінляндії. Дебют за національну збірну Польщі відбувся 10 вересня 2008 року в кваліфікації до чемпіонату світу 2010 року. Загалом він провів у складі збірної понад 130 матчів і забив 84 голи, ставши найкращим бомбардиром в історії команди. Левандовський — єдиний польський футболіст, який забивав у трьох різних фінальних турнірах чемпіонату Європи.
На Євро-2012 він відзначився першим голом турніру в стартовому матчі проти Греції (1:1). У березні 2013 року, вже як капітан команди, він реалізував два пенальті в матчі з Сан-Марино в кваліфікації до чемпіонату світу 2014 року. 7 вересня 2014 року в кваліфікації до Євро-2016 він забив перший міжнародний хет-трик у кар’єрі, а 13 червня 2015 року в грі проти Грузії оформив другий за швидкістю хет-трик в історії УЄФА. Саме його переможний гол проти Ірландії допоміг Польщі кваліфікуватися на Євро-2016, де він також забив у матчі проти Португалії, який вирішився в серії пенальті.
5 жовтня 2017 року, забивши три голи у ворота Вірменії, Левандовський подолав позначку 50 голів і став найкращим бомбардиром в історії Польщі. На чемпіонаті світу 2018 року збірна вибула на груповому етапі, не забивши жодного м’яча. На Євро-2020 він відзначився трьома голами, але команда знову не пройшла груповий етап, набравши лише одне очко. На чемпіонаті світу 2022 року Польща дійшла до 1/8 фіналу, а Левандовський забив два голи — проти Саудівської Аравії та з пенальті у матчі з Францією. На Євро-2024 він також реалізував пенальті в грі проти Франції, проте збірна знову завершила турнір на груповому етапі з одним очком. У червні 2025 року Левандовський домовився не залучатися до матчів національної команди і втратив капітанську пов’язку після критики.
Які індивідуальні нагороди та рекорди має Левандовський?
Міжнародне визнання Левандовського підтверджують численні індивідуальні нагороди. У 2015 і 2021 роках він отримував приз IFFHS найкращому міжнародному бомбардирові світу, у 2020 і 2021 роках — приз IFFHS найкращому бомбардирові світу, а в 2021 році — приз IFFHS найкращому бомбардирові в дивізіоні. У 2020 і 2021 роках його визнавали найкращим гравцем світу за версією IFFHS, у 2020 році він отримав нагороду найкращого чоловічого футболіста ФІФА і зберіг її в 2021 році. Того ж 2020 року він став найкращим чоловічим футболістом УЄФА та найкращим чоловічим спортсменом Європи за версією АІПС. У 2021 році Левандовський став другим у голосуванні за «Золотий м’яч».
На рівні Бундесліги він встановив низку рекордів:
- понад 300 голів у чемпіонаті Німеччини — другий результат в історії після Герда Мюллера;
- найшвидший іноземний гравець, який подолав позначку 100 голів у Бундеслізі;
- найрезультативніший іноземний бомбардир в історії турніру;
- рекордні 41 гол за один сезон Бундесліги (2020/21), що перевершило досягнення Герда Мюллера — 40 голів у сезоні 1971/72;
- сім разів визнавався найкращим бомбардиром Бундесліги;
- п’ять разів ставав найкращим гравцем Бундесліги за версією VDV;
- третій найкращий бомбардир в історії Ліги чемпіонів УЄФА.
Загалом упродовж кар’єри Левандовський виграв 26 трофеїв, що робить його найуспішнішим польським футболістом в історії. Він десять разів визнавався футболістом року в Польщі, тричі — спортивною особистістю року в Польщі, а у 2021 році отримав Командорський хрест Ордену Відродження Польщі за видатні спортивні досягнення.
Комбінація стабільної результативності протягом майже двох десятиліть і перемог у трьох різних топ-чемпіонатах Європи робить кар’єру Левандовського однією з найпослідовніших історій успіху в сучасному футболі.
Яка сім’я та особисте життя у Роберта Левандовського?
Роберт Левандовський народився у Варшаві в родині Кшиштофа Левандовського — чемпіона з дзюдо та професійного футболіста — і матері Івони, колишньої професійної волейболістки та віцепрезидентки польського клубу «Партизан Лешно». Батько футболіста помер у 2005 році. Сестра Роберта, Мілена Левандовська, — професійна волейболістка, яка виступала за збірну Польщі U-21.
Левандовський одружений з Анною Стахурською, яка здобула бронзову медаль на чемпіонаті світу з карате 2009 року. Пара побралася 22 червня 2013 року у Варшаві. У травні 2017 року в них народилася перша донька — Клара. Левандовський сповідує католицизм.
У дитинстві він мав фізичні проблеми і зазнавав критики через надмірну худорлявість, проте щодня тренувався по шість годин, аби компенсувати це наполегливою працею. У 17-річному віці він отримав травму, через яку йому довелося залишити клуб. Пізніше, уже як зірка світового футболу, Левандовський з’являвся в рекламних кампаніях бренду «Хуавей».