Збігнєв Бонек — польський футболіст, відомий як універсальний атакувальний гравець, здатний діяти переважно на позиції правого вінгера та другого нападника. Він виховувався в молодіжній системі неназваного клубу й дебютував у професійному футболі 1973 року. З 1975 до 1982 року виступав за інший клуб, у складі якого став чемпіоном країни 1981 і 1982 років. Улітку 1982 року перейшов до ще одного клубу, де утворив результативну атакувальну зв’язку з Мішелем Платіні. У 1983–1985 роках він здобув Серію А, Кубок Італії, Кубок володарів кубків, Суперкубок УЄФА та Кубок європейських чемпіонів, забивши 24 голи. Бонек двічі визнавався футболістом року в Польщі — 1978 і 1982 років. Після завершення ігрової кар’єри він переважно мешкав в Італії, працював тренером і згодом обіймав керівні посади, зокрема очолював Польський футбольний союз у 2012–2021 роках.
- За які клуби виступав Збігнєв Бонєк і яких успіхів він досяг на клубному рівні?
- Чому Збігнєва Бонека називали «Красень уночі» і чим він займався після завершення спортивної кар’єри?
- Які ігрові якості мав Збіґнєв Бонєк?
- Як Збігнєв Бонєк виступав за «Відзев» і як відбувся його перехід до італійського футболу?
- Коли Збігнєв Бонєк дебютував у збірній і як він виступав на чемпіонатах світу?
- Як розвивалася тренерська кар’єра Збіґнєва Бонека у 1990-х і на початку 2000-х років?
- Яку роль Збігнєв Бонєк відігравав у Польському футбольному союзі та УЄФА?
- У яких телевізійних програмах Збіґнєв Бонєк працював коментатором і експертом?
- Чому зірку Збігнєва Бонека на Алеї слави «Ювентуса» було переглянуто?
Клубна кар’єра та досягнення
Збігнєв Бонєк був універсальним футболістом, який міг діяти переважно на позиції правого вінгера та другого нападника. У молодості він виховувався в системі одного з клубів і дебютував у професійному футболі 1973 року. З 1975 до 1982 року Бонєк виступав за інший клуб, у складі якого став чемпіоном країни 1981 і 1982 років.
Улітку 1982 року він перейшов до ще одного клубу, де склав атакувальну зв’язку з Мішелем Платіні. Упродовж 1983–1985 років Бонєк виграв Серію А, Кубок Італії, Кубок володарів кубків, Суперкубок УЄФА та Кубок європейських чемпіонів. За цей період він забив 24 м’ячі.
Окремо Бонєк двічі визнавався футболістом року в Польщі — 1978 і 1982 років. Його також відзначали серед найкращих гравців чемпіонатів світу та ХХ століття за версіями видань «Світовий футбол», «Гардіан», «Плакар» і «Франс футбол». 2004 року він став єдиним польським футболістом, включеним до списку FIFA 100, а 2019 року був введений до Зали слави Італійської федерації футболу.
Прізвисько «Красень уночі» та життя в Італії
Під час виступів у клубі Збігнєв Бонек отримав від адвоката Джанні Аньєллі прізвисько «Красень уночі». Воно було пов’язане з його вдалими виступами в кубкових матчах після заходу сонця. Після завершення спортивної кар’єри Бонек переважно оселився в Італії. Також він є тестем тенісиста Вінченцо Сантопадре.
Ігрові характеристики
Збіґнєв Бонєк був атакувальним півзахисником і також міг діяти на фланзі. Його вирізняли техніка та швидкість. Він мав потужний і точний удар, а також умів забивати з дальньої дистанції та зі штрафних ударів.
Виступи в «Відзеві», дебют в Італії та перехід до «Ювентуса»
Початок клубної кар’єри Збігнєва Бонєка був пов’язаний із командою з його рідного міста, а згодом він став капітаном другого клубу, за який виступав. Найвиразніший етап у польському футболі припав на період у «Відзеві» Лодзь, з яким Бонєк у 1981—1982 роках здобув два національні титули. У сезоні 1980—1981 років він разом із командою дійшов до 1/8 фіналу Кубка УЄФА, причому «Відзев» по дорозі вибив кілька помітних суперників, а вирішальний пенальті в матчі-відповіді в Турині виконав саме Бонєк.
Після виступів за «Відзев» Бонєк перейшов до італійської Серії А. Разом із Володиславом Жмудою він став першим польським футболістом, який зіграв у цьому турнірі; у той самий сезон Жмуда підписав контракт із «Гелласом» із Верони. До переїзду в Італію Бонєк двічі грав проти «Ювентуса». У 1979 році Енцо Беарцот викликав його до команди «решти світу» на матч у Буенос-Айресі, де Бонєк замінив травмованого Роберта Беттегу, а також гравців, які не могли взяти участь, — Карла-Гайнца Румменіґе та Олега Блохіна. Під час тієї поїздки він ділив кімнату з Мішелем Платіні.
Перед переходом до «Ювентуса» Бонєк мав невдалу домовленість із «Ромою», а контракт із туринським клубом підписав 30 квітня 1982 року у Варшаві. Через регламент федерації він не міг залишити Польщу протягом кількох років, тож його ранній переїзд до Італії став можливим завдяки домовленостям Джанні Аньєллі, який скористався інвестиціями «Фіата». У Турині Бонєк грав разом із шістьма чемпіонами світу та зміцнив партнерство з Платіні. За кар’єру в Серії А він провів 156 матчів і забив 31 гол, з них 80 матчів і 14 голів — за «Ювентус». Саме від Джанні Аньєллі він отримав прізвисько «Бельо ді нотте».
Виступи за національну збірну
У 1976 році Збігнєв Бонєк дебютував у складі національної збірної. Загалом він провів за неї 80 матчів і забив 24 голи. Бонєк брав участь у чемпіонатах світу 1978, 1982 і 1986 років. Найрезультативнішим для нього став турнір 1982 року, де він забив чотири м’ячі: один у матчі проти Франції 22 червня та три — проти Бельгії 28 червня. Тоді ж його команда дійшла до півфіналу, де 8 липня програла Західній Німеччині з рахунком 0:2. Сам Бонєк пропустив цей півфінал через дискваліфікацію після попереджень у матчах проти Італії 14 червня та Аргентини 4 липня 1982 року.
Тренерська кар’єра
У сезоні 1989–1990 Збіґнєв Бонек пройшов тренерський курс у Коверчано. У сезоні 1990–1991 він очолив «Рому» в Серії A, але команда вибула до Серії B. Наступного сезону, 1991–1992, Бонек керував ще однією командою Серії A, яка також була понижена до Серії B. У сезоні 1992–1993 він працював із клубом Серії C1, однак був звільнений до завершення чемпіонату. У сезоні 1994–1995 його знову запросили очолити команду Серії C1; під його керівництвом вона виграла фінал плей-оф у серії пенальті та підвищилася до Серії B. Проте вже за кілька матчів наступного сезону Бонека звільнили. У липні 2002 року він став тренером ще однієї команди, але в грудні 2002-го подав у відставку після п’яти матчів, у яких команда здобула дві перемоги, одну нічию та зазнала двох поразок.
Керівні посади в польському футболі
Збігнєв Бонєк тривалий час обіймав посаду віцепрезидента Польського футбольного союзу. 26 жовтня 2012 року його було обрано президентом Польського футбольного союзу. На цій посаді він залишався до 20 квітня 2021 року, коли став віцепрезидентом УЄФА. Після обрання на цю посаду Бонєк також став членом Виконавчого комітету УЄФА. У 2004 році його включили до списку FIFA 100 як єдиного польського футболіста.
Телевізійна робота коментатором
Збіґнєв Бонєк був телевізійним експертом у програмі «90º мінуто» на «Рай 2», зокрема в сезоні 2004—2005 років. Під час Кубка конфедерацій 2009 року він працював коментатором разом із Якопо Вольпі та Джан П'єро Ґалеацці. У сезоні 2009—2010 років Бонєк був футбольним коментатором у передачі «Реплей» разом із Джан П'єро Ґалеацці. У 2010 році він узяв участь у програмі «Нотті Мондіалі» в Римі разом із Паолою Феррарі, Мауріціо Костанцо та Джан П'єро Ґалеацці. Також він періодично з'являвся як запрошений коментатор у програмі «Ла Сіньйора ін Джаллороссо» на «Т9» і був гостем різних тематичних програм «Рай» влітку 2012 року з нагоди Євро-2012.
Зірка на Алеї слави «Ювентуса»
Спершу Збігнєва Бонека включили до числа 50 почесних гравців, яким присвоїли зірку на Алеї слави «Ювентуса». Згодом цю відзнаку було відкликано через незгоду вболівальників із його висловлюваннями. Після нового онлайн-голосування місце Бонека на Алеї слави «Ювентуса» передали Едґару Давідсу.
