Єжи Дудек — польський колишній футболіст, воротар, який народився в Рибнику 23 березня 1973 року. Почав грати у футбол у 12 років за «Гурник» Кнурув, а через шість років дебютував у складі дорослої команди «Конкордія» Кнурув у третій лізі. Там він установив рекорд, не пропускаючи голів 416 хвилин. Згодом провів один сезон в Екстракласі за «Сокул» Тихи та зіграв майже в половині матчів команди. У 1996 році, у 23-річному віці, перейшов до «Феєрноорда», де через рік дебютував і в наступні чотири сезони взяв участь у всіх матчах Ередивізі. З цим клубом він став чемпіоном Нідерландів у сезоні 1998—1999, здобув Суперкубок Йоганна Кройфа після перемоги 3:2 над «Аяксом» і отримав «Золоту бутсу» Нідерландів у 2000 році, ставши першим іноземцем із цією відзнакою. Останнім клубом Дудека був «Реал Мадрид», а однією з найвідоміших сторінок його кар’єри став фінал Ліги чемпіонів УЄФА 2004—2005 років, у якому він відбив два пенальті в серії післяматчевих ударів.
- Чим відзначився Єжи Дудек у фіналі Ліги чемпіонів 2004—2005?
- Як починалася футбольна кар’єра Єржого Дудека?
- Як Єжи Дудек виступав за «Феєнорд» після переходу з Польщі?
- Як Єржий Дудек утвердився в «Ліверпулі» та яку роль відіграв у перемозі в Лізі чемпіонів 2005 року?
- Як уболівальники «Ліверпуля» вшанували Єжи Дудека?
- Як складалися виступи Єжи Дудека після втрати місця в основі «Ліверпуля» і як минули його роки в «Реалі»?
- Як Єжи Дудек виступав за збірну Польщі у відбіркових турнірах та фінальних частинах великих турнірів?
- Як пройшли останні офіційні та міжнародні матчі Єжи Дудека за збірну Польщі?
- Кого було в родині Єжи Дудека та що відомо про його шлюб?
Кар’єра та фінал Ліги чемпіонів 2004—2005
Єжи Дудек народився 23 березня 1973 року в Рибнику. Польський колишній футболіст виступав на позиції воротаря. Загалом він провів 368 офіційних матчів за клуби та національну збірну. Найвідомішим епізодом його кар’єри став фінал Ліги чемпіонів УЄФА 2004—2005 у складі «Ліверпуля», де Дудек став героєм матчу, відбивши два пенальті в серії післяматчевих ударів. Його останнім клубом був «Реал Мадрид» у іспанській Прімері Дивізіон.
Початок кар’єри
Єржій Дудек народився в Рибнику. У футбол почав грати у 12 років за «Гурник Кнюрув», а через шість років дебютував у складі дорослої команди «Конкордія Кнюрув» у третій лізі. На цьому рівні він встановив рекорд, не пропускаючи м’яч протягом 416 хвилин. Згодом провів один сезон в Екстраклясі за «Сокул Тихи» і взяв участь приблизно в половині матчів команди. Перший матч у Екстраклясі він зіграв проти варшавської «Легії».
Виступи за «Феєнорд»
У 1996 році, у віці 23 років, Єжи Дудек залишив Польщу й перейшов до «Феєнорда». Першого матчу за клуб він дочекався лише через рік після переходу. Упродовж наступних чотирьох сезонів він брав участь в усіх матчах Ередивізі разом узятих. У сезоні 1998—1999 Дудек став чемпіоном країни з «Феєнордом», а також здобув Суперкубок Йоганна Кройффа після перемоги над «Аяксом» з рахунком 3:2. У 2000 році він отримав Нідерландську золоту бутсу, ставши першим іноземним футболістом, який виборов цю нагороду. Останній матч за «Феєнорд» Дудек провів 26 серпня 2001 року також проти «Аякса».
Період у «Ліверпулі» та тріумф у Лізі чемпіонів
Наприкінці серпня 2001 року до «Ліверпуля» приєднався Єржий Дудек разом із Крісом Кірклендом. Відразу після цього Дудек став основним воротарем команди, замінивши Сандера Вестервельда. У своєму першому сезоні він допоміг «Ліверпулю» посісти друге місце в Прем’єр-лізі слідом за «Арсеналом». Того ж періоду його було номіновано на звання найкращого воротаря року за версією УЄФА поряд із Олівером Каном і Джанлуїджі Буффоном. Згодом Дудек виграв з «Ліверпулем» Кубок ліги та став гравцем матчу у фіналі проти «Манчестер Юнайтед».
У 2004 році Дудек зустрівся з Папою Римським Іваном Павлом II, який у минулому був воротарем. Папа сказав, що є прихильником Дудека і стежить за матчами «Ліверпуля». Дудек подарував йому пам’ятну воротарську футболку. Після смерті Папи він присвятив йому перемогу «Ліверпуля» в Лізі чемпіонів УЄФА.
У фіналі Ліги чемпіонів 2005 року проти «Мілана» Дудек відіграв ключову роль. «Ліверпуль» відігрався з 0:3 до 3:3, а в додатковий час Дудек наприкінці матчу відбив удар Андрія Шевченка. У серії пенальті він також парирував удари Андреа Пірло та Шевченка, а його сейви допомогли «Ліверпулю» перемогти 3:2. Під час серії пенальті Дудек застосував тактику «макаронних ніг». У 2005 році «Ліверпуль» уп’яте став володарем Кубка європейських чемпіонів і отримав знак багаторазового переможця. Дудек став третім польським футболістом, який виграв Лігу чемпіонів, після Збіґнєва Бонєка та Юзефа Млинарчика. Пізніше він отримав і другу номінацію на звання найкращого воротаря року за версією УЄФА.
Вшанування в «Ліверпулі»
Уболівальницька група «Ліверпуля» під назвою «Трофі Бойз» записала присвятний сингл «Ду з Дудеком». Пісня потрапила до першої сороківки хіт-параду у Сполученому Королівстві. Кошти від продажу синглу були передані родині Майкла Шилдса.
Період у «Ліверпулі» та перехід до «Реала»
У сезоні 2005/06 Єжи Дудек втратив місце в основному складі «Ліверпуля» через травму руки, після чого його конкуренція за позицію загострилася з приходом Пепе Рейни. У наступних двох сезонах разом він зіграв за «червоних» ще 12 матчів, із них вісім — у чемпіонаті. Водночас Дудек публічно звинуватив головного тренера Рафаеля Бенітеса в тому, що той ставився до нього «як до раба», але наголошував, що не має жодних образ ані на клуб, ані на людей, пов’язаних із ним. Після невключення до заявки збірної Польщі на чемпіонат світу він хотів піти з клубу, однак залишився ще на рік на прохання тренера. Вболівальники також високо оцінили його внесок: вони поставили Дудека на 36-те місце у списку 100 гравців, які «струсонули Коп». Окремо УЄФА.com визнав його подвійний сейв після ударів Андрія Шевченка найкращим моментом Ліги чемпіонів, випередивши навіть удар Зінедіна Зідана у фіналі 2002 року та гол Уле-Ґуннара Сульшера у фіналі 1999 року.
У сезоні 2007/08, у віці 34 років, Дудек перейшов до «Реала», де протягом чотирьох років провів лише два матчі в Ла Лізі та був запасним воротарем Ікера Касільяса. Попри це, його ставлення до роботи та трудова етика отримували схвальні відгуки від уболівальників, партнерів по команді, персоналу та іспанських журналістів. У дебютному матчі проти «Реала Сарагоси» він був визнаний найкращим гравцем поєдинку, який став передостаннім у сезоні. У грудні 2008 року під керівництвом Хуана де Рамоса він дебютував у Лізі чемпіонів у домашній перемозі 3:0 над «Зенітом» із Санкт-Петербурга; той матч став для нього останнім у кампанії 2008/09. Після цього з’являлися припущення про його незадоволення та можливе повернення до «Феєнорда» заради більшої ігрової практики, оскільки він прагнув частіше виходити на поле, щоб потрапляти до збірної Польщі, але цей перехід так і не відбувся.
У 36 років Дудек погодився на річне продовження контракту з «Реалом» і висловив задоволення цим рішенням. Сезон 2009/10 він розпочав 27 жовтня 2009 року в першому раунді Кубка Іспанії, зігравши у розгромній поразці 0:4 від «Алькоркона» в першому матчі, де був одним із небагатьох, хто діяв на прийнятному рівні. Також він взяв участь у переможному матчі-відповіді 1:0, після чого «Реал» вибув із турніру. 10 квітня 2010 року Дудек разом із партнерами погодився на хвилину мовчання та на чорні пов’язки на матч «Ель Класіко». 15 липня 2010 року він знову підписав однорічне продовження контракту, а в сезоні 2010/11 працював із тренером Жозе Моурінью. 30 листопада 2010 року його оштрафували на 5000 євро за участь у суперечці навколо матчу Ліги чемпіонів проти «Аякса». Перший матч сезону він провів 8 грудня 2010 року проти «Осеру», але до перерви отримав травму щелепи після зіткнення з Ро Конту і пропустив шість тижнів, після чого повернувся до тренувань. Виконувач обов’язків головного тренера Аїтор Каранка похвалив його після відновлення. У фіналі Кубка Іспанії 2010/11 проти «Барселони» Дудек був у заявці як запасний, а останній матч за «Реал» провів 21 травня 2011 року в домашній перемозі 8:1 над «Альмерією», коли його замінили на 77-й хвилині Хесусом Фернандесом. Після фінального свистка він залишив клуб і отримав від уболівальників та партнерів по команді стоячу овацію.
Виступи за збірну Польщі
Єжи Дудек загалом провів 60 міжнародних матчів за збірну Польщі. Перший виклик до національної команди він отримав 1996 року, коли був запасним у товариському матчі проти Росії в Москві. Першу перемогу в складі збірної здобув у лютому 1998 року в товариській грі проти Ізраїлю. Також він був капітаном у товариському матчі проти Естонії.
У відборі до чемпіонату світу 2002 року в Кореї та Японії Дудек зіграв дев’ять із десяти матчів. Польща посіла перше місце у своїй групі й вийшла до фінальної частини турніру. На чемпіонаті світу команда програла Південній Кореї 0:2 та Португалії 0:4, після чого вибула з турніру; у третьому матчі проти США, який Польща виграла 3:1, Дудек не грав.
У відборі до чемпіонату світу 2006 року він зіграв сім із десяти матчів, однак до заявки на турнір не потрапив через брак стабільної ігрової практики в клубі. 15 травня 2006 року Польська футбольна асоціація оголосила склад із 23 гравців без Дудека, а головний тренер Павел Янас виключив його зі списку на світову першість. Після чемпіонату світу Дудек повернувся до збірної під керівництвом Лео Беенгаккера, зіграв у товариській поразці від Данії 0:2 та в домашній поразці від Фінляндії 1:3 у відборі до Євро-2008. До фінального турніру Євро-2008 його не викликали.
У вересні 2009 року його знову запросив виконувач обов’язків головного тренера Стефан Маєвський для відбіркових матчів чемпіонату світу 2010 року. У поєдинку проти Чехії в Празі Дудек був на лаві запасних, а в грі проти Словаччини в тому ж відборі виходив на поле епізодично. Збірна Польщі не змогла кваліфікуватися на чемпіонат світу 2010 року в Південній Африці.
Останні матчі за національну збірну
Останній офіційний матч за національну збірну Єжи Дудек провів 14 жовтня в Хожуві, у фінальному контрольному поєдинку перед Євро-2012. Польща програла 0:1, а єдиний гол був записаний як автогол Северина Ґанчарчика. Свій останній міжнародний матч Дудек зіграв 4 червня 2013 року проти Ліхтенштейну. У тій грі він був капітаном і виступав під 60-м номером, але був замінений незадовго до перерви.
Особисте життя
У 1996 році Єжи Дудек одружився з Міреллою Дудек. У подружжя троє дітей: син Олександр і дві доньки — Вікторія та Наталія. Його молодший брат Даріуш Дудек був футболістом і завершив кар’єру в клубі «Одра» Водзіслав.
