Паweл Кукіз — польський вокаліст, автор пісень, музикант і політик, народжений 24 червня 1963 року в Пачкові. Він співзаснував гурти Aya RL, Hak і Piersi, а також протягом тривалого часу був лідером Piersi. Окрім цього, виступав у гурті Emigranci та супергурті Yugoton/Yugopolis. У 2015 році був кандидатом у президентських виборах, а згодом створив і організував рух «Кукіз’15». З того ж року є депутатом Сейму Польщі VIII, IX і X скликань. У VIII скликанні очолював парламентський клуб «Кукіз’15», а в IX і X скликаннях — парламентське коло цього руху. Паweл Кукіз має загальну середню освіту, навчався на адміністрації у Вроцлавському університеті, а також закінчив початкову й середню школу в Немодліні. Одружений із Малґожатою з 1991 року, має трьох доньок.
- Якими були музична кар’єра та політична діяльність Павела Кукіза?
- Що відомо про родину та особисте життя Павла Кукіза?
- Де здобував освіту Павел Кукіз і як починав свою музичну діяльність?
- У яких рок-гуртах брав участь Павел Кукіз у 1980-х роках?
- Якою була діяльність Павла Кукіза в гурті «Пірсі»?
- Як Павел Кукіз розвивав свою музичну й акторську кар’єру в 1990-х і 2000-х роках?
- Як Павел Кукіз брав участь у політичному та громадському житті у 2009–2014 роках?
- Як Павло Кукіз узяв участь у президентських виборах 2015 року?
- Як змінювалася політична діяльність Павла Кукіза від створення «Кукіз’15» до призначення до Ради з нової Конституції у 2026 році?
- Як критикували політичну діяльність Павла Кукіза та його співпрацю з ПіС?
Музична та політична діяльність
Павел Кукіз — польський вокаліст, лірик і політик, який народився 24 червня 1963 року в Пацкові. Він був співзасновником гуртів «Ая РЛ», «Хак» і «Пьєрсі», а також тривалий час очолював гурт «Пьєрсі». Окрім цього, виступав у складі гурту «Еміґранці» та супергурту «Юготон/Югополіс».
У політику Кукіз прийшов як кандидат у президентських виборах 2015 року. Того ж періоду він створив і організував рух «Кукіз’15». Із 2015 року є депутатом Сейму Республіки Польща VIII, IX та X скликань. У VIII скликанні Сейму в 2015—2019 роках був головою парламентського клубу «Кукіз’15», а в IX і X скликаннях у 2021—2024 роках очолював парламентське коло «Кукіз’15».
Родина і особисте життя
Павло Кукіз походить із родини, пов’язаної з довоєнною польською державною службою та суспільним життям. Він є онуком Маріана Кукіза, який був старшим у Державній поліції Другої Польської Республіки і був убитий у червні 1941 року під час тюремних розстрілів НКВС у Львові. Батьками Кукіза були Маріанна та Тадеуш, лікар і діяч прикордоння. З 1991 року він одружений із Малгожатою. У подружжя троє доньок: Юлія, народжена 1991 року, Пола, народжена 1994 року, та Ганна, народжена 2000 року. За фахом Кукіз є музикантом.
Освіта і початок музичної діяльності
Павел Кукіз здобув загальну середню освіту, а початкову та загальну середню школу закінчив у Немодліні 1981 року. Згодом він вивчав адміністрацію у Вроцлавському університеті, а також право і політологію у Варшавському університеті, однак не завершив навчання за жодною з цих спеціальностей. У 1984 році в Немодліні заснував гурт «Пєрсі».
Участь у рок-гуртах у 1980-х роках
У 1980-х роках Павел Кукіз брав музичну участь у різних рок-гуртах, зокрема «ЦДН», «Гак» і «Ая РЛ». Саме з гуртом «Ая РЛ» він записав свій перший довгограючий альбом — «червону платівку». Після виходу «синьої платівки», яка стала продовженням цього альбому, Кукіз залишив гурт «Ая РЛ».
Діяльність у гурті «Пірсі»
У 1984—2013 роках Павло Кукіз був лідером гурту «Пірсі». У 1997—2004 роках колектив виступав під назвою «Кукіз і Пірсі». За цей період Кукіз записав із гуртом дев’ять альбомів. Серед його робіт була й пісня «ZCHN zbliża się», яка викликала суперечки через антиклерикальний зміст і була визнана такою, що ображає релігійні почуття. У 2013 році він залишив гурт, а згодом продовжив виступати в межах проєкту «Кукіз і Пірсі», посилаючись на спадщину колективу. У 2017 році після судового розгляду він утратив право користуватися назвою «Пірсі».
Музична та акторська діяльність у 1990-х і 2000-х роках
З 1989 року Павел Кукіз був вокалістом гурту «Емігранти». У 2000 році він долучився до музичного проєкту «Юготон», а пізніше — до його продовження «Югополіс». У 2002 році разом із Яном Боревайчем він записав саундтрек до фільму Олафа Любашенка «Е=mc²», а в 2003 році вийшов альбом «Борисевич і Кукіз», створений ним у співпраці з Яном Боревайчем. У 2010 році Кукіз записав альбом «Старші панове» з Мацеєм Маленьчуком, використавши репертуар «Кабаре старших панів». У 2014 році він заспівав пісню «Молодість» разом із Піхом на альбомі «Бал випускників», продюсерами якого були Розбійник Алібаби та Ян Боревайч. Від 1990-х років Кукіз також почав зніматися у фільмах. Він виконав головну роль в бойовику «Дівчина-скаут» режисера Юліуша Махульського, а також зіграв у фільмах «Понеділок» і «Вівторок» Вітольда Адемека разом із Болецем. Наприкінці 1990-х він з’явився в рекламі напою «Пепсі» та, за наданими відомостями, просував цей бренд за гроші. У пісні «Позори часто минають» гурт «Казік на живо» згадав Кукіза на альбомі «Лас Махінас де ла Муерте» 1999 року.
Діяльність у політиці та громадській сфері
Із 2009 року Павел Кукіз разом із Мареком Городничим вів на телеканалі «ТВП1» публіцистичну програму «Кінець кінців». Того ж періоду він став головним редактором порталу nieobecni.com.pl, присвяченого польським цвинтарям за кордоном і історичним кладовищам. У 2010 році був членом журі Фестивалю англійської пісні в Бжеґу.
У політичному житті Кукіз публічно підтримував АВС під час парламентської кампанії 1997 року, входив до почесного комітету підтримки Дональда Туска на президентських виборах 2005 року, а також підтримував місцеву кампанію Ганни Гронкевич-Вальц і парламентську кампанію Громадянської платформи у 2006–2007 роках. У 2010 році він підтримав кандидатуру Марека Юрека на президентських виборах, підписав відкритого листа проти маршу ЄвроПрайд у Варшаві та висловлювався проти усиновлення дітей одностатевими парами й абортів. У 2010–2011 роках був членом комітету підтримки Маршу незалежності, а в 2012 році залишив цей комітет. Також він займався діяльністю, спрямованою на запровадження одномандатних виборчих округів, і організував акцію «Змєлені.pl». У 2011 році брав участь в акції руху за життя «Врятуй святого!». У 2014 році був обраний депутатом Сеймику Нижньосілезького воєводства від Безпартійних самоврядовців і працював у комісіях із закордонного співробітництва та культури, науки й освіти.
Президентські вибори 2015 року
У лютому 2015 року Павло Кукіз оголосив про свою кандидатуру на президентських виборах, що мали відбутися 10 травня 2015 року. На цих виборах він посів третє місце серед 11 кандидатів, здобувши 3 099 079 голосів, або 20,8 % дійсних голосів. У другому турі виборів Кукіз не підтримав жодного кандидата.
Політична діяльність Павла Кукіза
У липні 2015 року Павло Кукіз заснував громадський виборчий комітет «Кукіз’15», щоб узяти участь в осінніх парламентських виборах. У Варшавському окрузі він очолив список комітету і здобув 76 675 голосів, отримавши депутатський мандат. На виборах 2015 року «Кукіз’15» набрав 8,8 % голосів і здобув 42 місця в парламенті. У 8-й каденції Сейму Кукіз був головою парламентського клубу «Кукіз’15» та входив до Комісії зі спеціальних служб. У грудні 2015 року він став президентом Асоціації за нову Конституцію «Кукіз’15», створеної того ж року й зареєстрованої у 2016 році.
Після невдачі політичного угруповання «Кукіз’15» на виборах до Європейського парламенту 2019 року Кукіз отримав повноваження вести переговори з іншими політичними силами щодо спільної участі в парламентських виборах. У серпні 2019 року він оголосив, що «Кукіз’15» піде на вибори до Сейму за списками Польської коаліції, пов’язаними з Польською селянською партією. Кукіз балотувався з першого місця в Ополському окрузі та був переобраний, отримавши 23 468 голосів. Кандидати від «Кукіз’15» здобули 6 депутатських місць. На початку нової каденції Сейму його було оголошено головою ради Польської коаліції.
У березні 2020 року Кукіз оголосив про створення політичної партії «К’15», пов’язаної з його асоціацією; у липні 2020 року партію було зареєстровано. У грудні 2020 року він та інші депутати «Кукіз’15» залишили парламентський клуб Польської коаліції, ставши незалежними депутатами. У лютому 2021 року Кукіз очолив щойно створене депутатське коло «Кукіз’15 – Пряма демократія». У травні 2021 року він підписав програмну угоду між партією «К’15» та правлячою партією «Право і справедливість». Він очолював партію «К’15» до її виключення з реєстру в січні 2023 року.
У серпні 2023 року Кукіза було оголошено лідером виборчого списку «Права і справедливості» в Ополському окрузі на парламентських виборах 2023 року. Він знову здобув депутатський мандат, набравши 43 292 голоси. У листопаді 2023 року він став головою парламентського кола «Кукіз’15» у 10-й каденції Сейму. У жовтні 2024 року разом з іншими членами «Кукіз’15» він утворив нове парламентське коло «Вільні республіканці», яке в січні 2026 року було перейменовано на «Пряма демократія». Перед президентськими виборами 2025 року Кукіз не підтримав голову кола «Кукіз’15» Марека Якубяка, натомість підтримав Славоміра Менцена з Конфедерації; у другому турі він заявив про підтримку Кароля Навроцького. У 2026 році його було призначено до Ради з нової Конституції при Президенті Республіки Польща.
Критика політичної діяльності
Політична діяльність Павла Кукіза, особливо його тісна співпраця з ПіС, викликала критику. Йому нагадували попередні слова, в яких він відкидав таку активність, а також наводили негативні оцінки від колишніх колег — Мунька Стасчука, Мацея Маленьчука і Яна Борисевича. У 2023 році музиканти гурту «Пєрсі» випустили пісню «Свьєнти Павел», у якій критикували політичне залучення колишнього лідера. У відповідь Кукіз заявляв, що його погляди не змінилися, а доходи від парламентської діяльності нижчі, ніж від концертів. Він також зазначав, що співпраця з ПіС почалася 2021 року для реалізації програмних вимог. Окремо критикували й надану 2023 року субсидію понад 4 мільйони злотих фонду «Потрафиш Польско!», пов’язаному з його рухом; її засуджували політики з партії «Солідарна Польща».
