Марія Качинська, уроджена Марія Гелена Махкевич-Качинська, народилася 21 серпня 1942 року в Махові, у колишній гміні Кобилник поблизу Нарочі. Вона була дочкою Лідії, уродженої Пішчако, та Чеслава Махкевича. Її охрестили у вересні 1942 року в парафіяльному костелі в Нарочі. Після Другої світової війни родину насильно виселили з Віленського краю, а у 1945 році Махкевичі переїхали на Повернені землі та оселилися в Члухові. Згодом сім’я мешкала у Злотові, де мати Марії працювала вчителькою. Марія Качинська працювала економісткою та була першою леді Республіки Польща з 2005 до 2010 року як дружина президента Республіки Польща Леха Качинського. Вона померла 10 квітня 2010 року в Смоленську.
- Де й коли народилася Марія Качинська та ким вона була за фахом і в політичному житті Польщі?
- Хто були батьки Марії Качинської і що сталося з її родиною після Другої світової війни?
- Як склалася доля родини Мацькевичів після війни?
- Як минули молодість і освіта Марії Качинської?
- Як Марія Качинська здобувала освіту і які мови знала?
- Де працювала Марія Качинська після закінчення навчання і як склалося її сімейне життя?
- Якою була благодійна та громадська діяльність Марії Качинської?
- Якою була громадська й представницька діяльність Марії Качинської на посаді першої леді?
- Як відбувалися смерть, жалобні церемонії та поховання Марії Качинської?
Походження та особисте життя
Марія Гелена Мацкевич-Качинська народилася 21 серпня 1942 року в Машові, у колишній гміні Кобильник поблизу Нарочі. Вона була польською економісткою та дружиною президента Республіки Польща Леха Качинського. У 2005—2010 роках Марія Качинська виконувала обов’язки першої леді Республіки Польща. Померла 10 квітня 2010 року в Смоленську.
Сім’я та ранні роки
Марія Качинська була дочкою Лідії, уродженої Піщако (1916 — 18 травня 2004), і Чеслава Маккевича (1914 — 16 лютого 1976). Її хрестили у вересні 1942 року в парафіяльному костелі в Нарочі. Після Другої світової війни її родину примусово виселили з Віленського краю.
Родина Мацькевичів після війни
У 1945 році родина Мацькевичів переїхала з Віленщини на Возз’єднані землі й оселилася в Члухові. Пізніше, після втрати роботи в лісництві, сім’я переїхала до сусіднього Злотова, де жила до 1951 року. У цей час Лідія Мацькевич працювала вчителькою. Один із братів Чеслава Мацькевича воював у складі 2-го корпусу генерала Владислава Андерса під Монте-Кассіно, інший брат, Вітольд (1913–1940), став жертвою Катинського розстрілу і був убитий у Харкові. Чоловік тітки Марії Качинської по материнській лінії, молодший лейтенант Ян Мацькевич, був ув’язнений і вбитий разом із Вітольдом. Ще одного брата, Мєчислава, заарештували, але згодом звільнили з Осташківського табору через низьке військове звання. Брат Марії Качинської, полковник, доктор інженерії Конрад Мацькевич, працював у Військовому авіаційно-технічному інституті. Сам Чеслав Мацькевич, відомий під конспіративним псевдонімом «Щигель», був активним у Військовій організації «Вовки», воював у Віленському окрузі Армії Крайової та в IV партизанській бригаді Армії Крайової. У 1949 році його засудили до п’яти років ув’язнення за діяльність в Армії Крайової, але вирок було скасовано через амністію. Марія Качинська згадується в цьому родинному колі через шлюбну спорідненість. Чеслав, батько Марії Качинської, помер від травм, отриманих у дорожній пригоді.
Молодість і освіта
Марія Качинська народилася з вадою серця і часто хворіла на пневмонію. У 1951 році вона на рік поїхала до санаторію в Рабці, а 1953 року разом із батьком переїхала туди назавжди. У 1955 році їй була проведена операція на серці, яку виконав професор Леон Мантеффель-Шоеге. Початкову школу вона закінчила в Рабці. З 1957 до 1961 року навчалася в І загальноосвітньому ліцеї імені Євгеніуша Ромера в Рабці.
Молодість і освіта
У 1961 році Марія Качинська склала матуру і розпочала навчання у Вищій економічній школі в Сопоті, де вивчала зовнішню торгівлю зі спеціалізацією на морському транспорті. Протягом багатьох років вона брала уроки гри на фортепіано. З 1966 до 1968 року перебувала в деканській відпустці; у цей час протягом шести місяців працювала в Лондоні як аупер, а також продовжила перебування в Англії, відвідуючи мовну школу Річмондського інституту подальшої освіти. У 1967 році вона протягом шести місяців проходила курс французької мови в Парижі. У 1969 році здобула ступінь магістра економічних наук, захистивши працю під назвою «Реклама польських харчових товарів на британському ринку». Марія Качинська знала англійську та французьку мови, а також спілкувалася іспанською та російською.
Особисте та професійне життя
Після закінчення навчання Марія Качинська почала працювати в Морському інституті в Гданську, у відділі дослідження ділового циклу. Вона проводила дослідження перспектив розвитку ринку фрахту на Далекому Сході. У 1976 році, працюючи в інституті, вона познайомилася з майбутнім чоловіком, який тоді навчався, а через два роки вони одружилися. З 26 лютого 1977 року до 11 липня 1978 року гданське Друге відділення Служби безпеки зареєструвало її як оперативний контакт під реєстраційним номером 22626. Після відпустки у зв’язку з народженням дитини вона не повернулася до професійної роботи й заробляла як репетиторка та перекладачка. У 1980 році в Марії Качинської та Леха Качинського народилася донька Марта, яка згодом закінчила юридичний факультет Гданського університету. У подружжя було двоє онучок — Ева і Мартіна; їхнім батьком був колишній чоловік Марти Марцін Дубєнєцький. Марія Качинська та Лех Качинський жили в Сопоті.
Благодійна та суспільна діяльність
Як перша леді Республіки Польща, Марія Качинська підтримувала благодійну діяльність і була патронкою багатьох доброчинних заходів, зокрема гала-вечора з нагоди 60-річчя ЮНІСЕФ. Вона також була почесною патронкою акції «Закопане без бар’єрів». 9 листопада 2006 року стала хресною матір’ю першого польського винищувача F-16 «Яструб». У лютому 2007 року висловила підтримку збереженню долини Роспуди в незміненому вигляді. 8 березня 2007 року підписала звернення жінок із медіа до парламентарів із закликом зберегти конституційний захист життя.
Громадська та міжнародна діяльність
Як перша леді Республіки Польща Марія Качинська брала участь у низці громадських і міжнародних заходів. 1 лютого 2006 року вона приймала принцесу Анну в Президентському палаці. 13 травня 2007 року разом із Людмилою Путіною відкрила Польський дім у Санкт-Петербурзі, а 8 червня того ж року вітала Лауру Буш у Хелі. 16 вересня 2007 року вона відвідала в лікарні в Устшиках-Долішніх чеченську жінку. 22 жовтня 2007 року Марія Качинська взяла участь у відзначенні 30-річчя Інституту «Пам’ятник — Центр здоров’я дитини» у Національній філармонії у Варшаві. 25 квітня 2008 року вона зустрілася з Мадлен Олбрайт і ініціювала декларацію щодо поліпшення здоров’я жінок у Центральній Європі. У січні 2009 року долучилася до IV Тижня боротьби з раком шийки матки. Також вона представляла президента як спеціальна посланниця на багатьох міжнародних церемоніях.
Смерть і поховання
Марія Качинська загинула 10 квітня 2010 року в авіакатастрофі військового літака Ту-154М у Смоленську. Вона летіла разом із Лехом Качинським та делегацією на вшанування 70-ї річниці Катинського злочину. Літак розбився поблизу аеропорту Смоленськ-Сєвєрний приблизно о 8:40 за польським часом, і всі пасажири на борту загинули. Її тіло було впізнане братом Конрадом Маккевичем.
13 квітня 2010 року труну з її тілом доправили з Москви до Варшави. Після цього труна була виставлена для прощання у Колонній залі Президентського палацу у Варшаві поруч із труною Леха Качинського. За період із 13 до 17 квітня, за оцінками, близько 180 тисяч людей могли віддати їй шану та попрощатися з Лехом Качинським. 18 квітня 2010 року її поховали разом із Лехом Качинським у крипті архікафедральної базиліки в Кракові, під Силіверською вежею дзвонів.
У 2010 році в кварталі 92 Повонзківського цвинтаря у Варшаві було створено символічну могилу Марії Качинської та Леха Качинського. 15 листопада 2016 року останки Марії Качинської були ексгумовані в межах розслідування Генеральної прокуратури, після чого їх дослідили в Інституті судової медицини Колегіуму медичного Ягеллонського університету. Перепоховання відбулося через три дні після ексгумації за участю президента Анджея Дуди та прем’єр-міністерки Беати Шидло; труни було поміщено до нового саркофага з каррарського мармуру.
