Шимон Марціняк

Симон Марциняк на чемпіонаті світу з футболу 2018 року
Симон Марциняк на чемпіонаті світу з футболу 2018 року

Шимон Марціняк народився 7 січня 1981 року в Плоцьку. Спочатку він будував кар’єру як футболіст, але згодом завершив ігрову кар’єру та у 2002 році став футбольним арбітром. З 2009 року працює в Екстракласі, де обслуговував, зокрема, матч між ГКС «Белхатув» і «Одрою» Водзіслав-Сльонський. У березні 2011 року він провів свій перший міжнародний матч — гру відбору чемпіонату Європи U-17 між Норвегією та Білоруссю. Того ж року Марціняк потрапив до списку арбітрів ФІФА. У його кар’єрі є матчі чемпіонатів Європи 2016 і 2024 років, чемпіонатів світу 2018 і 2022 років, а також фінал ЧС-2022 між Аргентиною та Францією. На клубному рівні він також судив фінали Кубка Польщі, Суперкубка Польщі та матчі в низці інших країн і ліг.

Суддівська кар’єра Шимона Марціняка

Шимон Марціняк народився 7 січня 1981 року в Плоцьку. Він є польським футбольним арбітром і входить до списку арбітрів ФІФА з 2011 року. Марціняк обслуговував матчі на чемпіонатах Європи 2016 і 2024 років, а також на чемпіонатах світу 2018 і 2022 років. Найпомітнішим його призначенням став фінал чемпіонату світу 2022 року між Аргентиною та Францією, який він також судив.

Суддівська кар’єра

Шимон Марциняк розпочав кар’єру як футболіст, а в 2002 році став футбольним арбітром. Він завершив ігрову кар’єру, щоб зосередитися на суддівстві, і з 2009 року працює в Екстракласі. У межах чемпіонату Польщі він обслуговував матч між ГКС Белхатув і Одрою Водзіслав-Шльонський. Також Марциняк судив фінали Кубка Польщі 2013 року між Легією Варшава і Шльонськом Вроцлав, 2016 року між Лехом Познань і Легією Варшава, а також у сезоні 2021/22 між Лехом Познань і Ракувом Ченстохова. Крім того, він працював на матчах за Суперкубок Польщі у 2017 році між Легією Варшава і Аркою Гдиня та у 2023 році між Ракувом Ченстохова і Легією Варшава.

Міжнародні та клубні призначення

Шимон Марціняк працював на матчах Швейцарської Челлендж-ліги, японської Джей-ліги та Катарської зіркової ліги. Станом на серпень 2025 року він відсудив понад 30 матчів у Саудівській професійній лізі. Також Марціняк тричі обслуговував фінал Кубка Саудівської Аравії. Окрім цього, він судив фінали футбольних кубків у Греції, Об’єднаних Арабських Еміратах, Єгипті та на Кіпрі, а у 2025 році — фінал албанського футбольного чемпіонату. Перший міжнародний матч у його кар’єрі відбувся в березні 2011 року в рамках кваліфікації чемпіонату Європи серед юнаків до 17 років між Норвегією та Білоруссю. Першим матчем рівня «А» для нього стала гра між Ізраїлем та Україною.

Міжнародні призначення та фінали

У 2014 році Шимон Марціняк уперше дебютував на груповому етапі Ліги чемпіонів УЄФА в матчі між «Ювентусом» із Турина та «Мальме ФФ». Після цього його кар’єра на міжнародному рівні швидко розвивалася: на молодіжному чемпіонаті Європи 2015 року він був призначений на два матчі групового етапу, зокрема на гру-відкриття, а також судив фінал між Швецією та Португалією. Після цього УЄФА включила його до елітної категорії провідних європейських арбітрів.

У грудні 2015 року УЄФА повідомила, що Марціняк став одним із 18 арбітрів чемпіонату Європи 2016 року у Франції. На цьому турнірі він відпрацював три матчі, серед яких були зустріч Австрії з Ісландією та матч 1/8 фіналу Німеччина — Словаччина. 29 березня 2018 року ФІФА номінувала його на чемпіонат світу 2018 року; його асистентами були Томаш Лісткевич і Павел Сокольницький. На цьому турнірі він відсудив два матчі групового етапу, зокрема гру Німеччина — Швеція, у якій на 82-й хвилині показав жовто-червону картку Жерому Боатенгу.

Також УЄФА призначила Марціняка на фінал Суперкубка УЄФА 2018 року між «Реалом» із Мадрида та «Атлетіко» з Мадрида в Таллінні. У 2021 році він пропустив чемпіонат Європи через багатомісячну хворобу, спричинену серцевими ускладненнями після COVID-19. Водночас він працював на Кубку арабських націй ФІФА 2021 року, де судив три матчі, включно з півфіналом. На чемпіонаті світу 2022 року в Катарі Марціняк знову був призначений разом із Сокольницьким і Лісткевичем, відпрацювавши матч групового етапу та гру 1/8 фіналу. 18 грудня 2022 року ФІФА призначила його арбітром фіналу чемпіонату світу між Аргентиною та Францією. Того ж року Міжнародна федерація футбольної історії та статистики назвала його найкращим арбітром року, а у 2023 році він був номінований на фінал Ліги чемпіонів УЄФА між «Манчестер Сіті» та «Інтером».

Публічні виступи та політичні звинувачення

Шимон Марчіняк узяв участь у конференції, організованій польським правим екстремістом Славоміром Менценом, де виголосив промову про мотивацію. Після цього його звинуватили в ідеологічній близькості до правого руху «Конфедерація», який очолює Менцен. Ці закиди стали предметом обговорення навколо його публічної діяльності.

Події 2023—2026 років

У 2023 році УЄФА розслідувала звинувачення проти Сzymonа Марчиняка і розглядала можливість заміни його на фінал Ліги чемпіонів. Сам Марчиняк заявив, що політичні зв’язки організаторів конференції були йому невідомі, після чого публічно перепросив за участь. Після цих вибачень УЄФА підтвердила його як арбітра фіналу Ліги чемпіонів. У грудні він представляв УЄФА на Клубному чемпіонаті світу ФІФА 2023 року та обслуговував там фінальний матч, а Міжнародна федерація футбольної історії та статистики знову визнала його найкращим арбітром року.

У сезоні 2023/24 Марчиняк та асистент Лісткевич стали фігурантами суперечки через рішення про офсайд у півфіналі Ліги чемпіонів між «Баварією» та мадридським «Реалом». Марчиняк зупинив гру після сигналу асистента замість того, щоб дозволити епізоду завершитися відповідно до правил. Через негайну зупинку VAR не переглядав цю ситуацію. Попри це, Марчиняка разом з асистентами Томашем Лісткевичем і Адамом Купшиком номінували на чемпіонат Європи 2024 року в Німеччині. Після помилки в півфіналі повідомлялося про його відсторонення від роботи на матчі-відкритті між Німеччиною та Шотландією, однак на турнірі він і його команда все ж обслуговували матч групового етапу та матч 1/8 фіналу. У фіналі Євро-2024 між Англією та Іспанією він був четвертим офіційним арбітром, підтримуючи французького суддю Франсуа Летексьє. У 2025 році Марчиняк разом із командою Лісткевич/Купшик відпрацював три матчі на Клубному чемпіонаті світу ФІФА в США, а згодом його номінували на чемпіонат світу 2026 року в Канаді, Мексиці та США.

Залишити коментар

Прокрутка до верху