Станіслава Власевич, також відома у США як Стелла Волш-Олсон, була польською легкоатлеткою-спринтеркою та олімпійською чемпіонкою. За деякими відомостями, її оригінальним іменем було Степанія. Вона народилася в Російській імперії, у Верхньовому, поблизу Гужно, в сім’ї Юліана та Вероніки Ускінської-Власевич. Після хрещення в церкві отримала ім’я Станіслава (Степанія) Власевич. Коли їй було три місяці, родина емігрувала до США.
Спортивну кар’єру вона почала в школі в Клівленді, де спершу займалася баскетболом і волейболом. Згодом перейшла до легкої атлетики й у 1927 році виграла змагання за місце в олімпійській збірній. Перед Олімпіадою 1928 року в Амстердамі її спочатку включили до складу збірної США в естафеті 4×100 метрів і як запасну на дистанції 100 метрів. Упродовж кар’єри вона була багаторазовою рекордсменкою світу та фігурувала у двох гендерних скандалах.
- Під якими іменами була відома Станіслава Валашевич і які були її спортивні досягнення?
- Де народилася Станіслава Валасьєвич і як її сім’я опинилася у США?
- Як розвивалася спортивна кар’єра Станіслави Валасевич і чому вона обрала польське громадянство?
- Як Станіслава Валасевич виступила на Олімпійських іграх та в змаганнях 1933 року?
- Як Станіслава Вале́севич виступила в бігу на 100 метрів на Олімпійських іграх 1936 року в Берліні?
- Яких результатів досягла Станіслава Валасевич після роздумів про завершення кар’єри після Олімпіади 1936 року?
- Як склалися подальша кар’єра та особисте життя Станиcлави Валасевич після війни?
- Чим займалася Станіслава Валасевич після завершення виступів на змаганнях?
- Що сталося зі Стaніславою Валасевич після її смерті і чому навколо цього виник скандал?
- Який парк у Клівленді пов’язаний зі Стеллою Волш?
Імена, життя в США та спортивна слава
Станіслава Валашевич, яка за деякими відомостями мала ім’я Стефанія, народилася в Російській імперії. У Сполучених Штатах вона жила під іменем Стелла Волш-Олсон. Валашевич була польською легкоатлеткою-спринтеркою, олімпійською чемпіонкою та багаторазовою рекордсменкою світу. Її спортивна біографія також була пов’язана з двома гендерними скандалами. Вона померла 4 грудня 1980 року в Клівленді, США.
Ранні роки та еміграція до США
Станіслава Валасьєвич народилася в Російській імперії, у Верхівному, поблизу Гужна, в родині Юліана та Вероніки Уцінської-Валасьєвич. Народження дівчинки відбулося 21 березня (3 квітня) 1911 року опівночі; її батькові тоді було 22 роки, а матері Вероніці з Уцінських — 20 років. У місцевій церкві дитину охрестив вікарний священник Станіслав Кшивковський, і під час хрещення їй дали ім’я Стефанія. Родина емігрувала до Сполучених Штатів, коли їй було лише три місяці. У США вона користувалася іменем Стелла Волш.
Спортивна кар’єра та вибір громадянства
Спортивну кар’єру Станіслава Валасевич почала в школі в Клівленді, де спершу грала в баскетбол і волейбол. Згодом вона перейшла до легкої атлетики й у 1927 році виграла змагання за місце в олімпійській команді. Спочатку її включили до збірної США на Олімпійські ігри 1928 року в Амстердамі в естафеті 4×100 метрів і як запасну на дистанції 100 метрів, однак вона не мала громадянства США, яке можна було отримати лише після досягнення 21 року. У США вона виступала під іменем Стелла Волш, працювала клерком у Клівленді та, попри відсутність громадянства, брала участь і перемагала в багатьох американських змаганнях. За спортивні досягнення місто Клівленд нагородило її автомобілем, а Американська федерація запропонувала їй отримати громадянство США перед Олімпіадою в Лос-Анджелесі та виступати або під прізвищем Валасьевич, або як Стелла Волш до складання присяги. Врешті вона змінила рішення й за два дні до присяги прийняла польське громадянство в польському консульстві в Нью-Йорку.
На рішення долучитися до польського спортивного середовища вплинула Галина Конопацька, польська спортсменка, яка виграла золото в метанні диска на літніх Олімпійських іграх 1928 року. Валасевич приєдналася до місцевого клубу, вступила до польських спортивних і патріотичних організацій серед польської діаспори та незабаром здобула першу велику міжнародну перемогу на Панслов’янському мітингу в Познані. Там вона виграла п’ять золотих медалей у бігу на 60, 100, 200 і 400 метрів та в стрибках у довжину. Після цього її попросили залишитися в Польщі й увійти до складу польської національної спортивної команди. Вона тренувалася у Варшаві, представляла варшавські клуби в 1929–1934 і 1935–1939 роках, а також була визнана читачами газети «Пшегляд спортовий» найкращою польською спортсменкою року 1930-го, 1932-го, 1933-го і 1934-го років. У 1929 і 1935–1938 роках вона також входила до фінальної десятки, а в 1932 і 1933 роках стала лауреаткою Польської державної спортивної премії.
Олімпійський тріумф і рекорди 1933 року
На Олімпійських іграх Станіслава Валасевич у півфіналі бігу на 100 метрів встановила світовий рекорд, показавши час 11,9 секунди. У фіналі вона повторила цей результат і здобула золоту медаль на 100 метрах. Того самого дня, коли відбувався фінал, вона посіла шосте місце в метанні диска. Після виступу в Лос-Анджелесі Валасевич заявляла про бажання, щоб прозвучала «Мазурка Домбровського» і було піднято польський прапор. Після повернення з Олімпіади її урочисто зустріли багато людей у порту Гдині, а за олімпійські досягнення вона була нагороджена Золотим Хрестом Заслуги.
У 1933 році, попри травму, Валасевич виграла дев’ять золотих медалей на чемпіонаті у Варшаві. 17 вересня 1933 року на змаганнях у Познані вона встановила два світові рекорди: 7,4 секунди на дистанції 60 метрів і 11,8 секунди на 100 метрах. Через тиждень у Львові вона знову поліпшила власний рекорд на 60 метрів, показавши 7,3 секунди. Пізніше вона вступила до Варшавського інституту фізичної культури разом із Ядвігою Вайс, Марією Квасневською та Янушем Кусочинським. У 1936 році в Берліні Валасевич намагалася захистити звання олімпійської чемпіонки, уже маючи статус світової рекордсменки.
Олімпійський забіг 1936 року
На Олімпійських іграх 1936 року в Берліні Станіслава Валасевич програла Гелен Стівенс у забігу на 100 метрів, показавши час 11,7 секунди. Після цієї гонки вона звинуватила Гелен Стівенс у тому, що та є чоловіком. Унаслідок цих звинувачень Гелен Стівенс довелося доводити свою жіночу статеву ідентичність.
Спортивні досягнення після 1936 року
Після здобуття срібної медалі на Олімпіаді 1936 року Станіслава Валасевич розглядала можливість завершити спортивну кар’єру, однак вирішила продовжити виступи. У 1938 році на чемпіонаті Європи вона виборола дві золоті медалі в бігу на 100 і 200 метрів, а також дві срібні медалі в естафеті 4×100 метрів і стрибках у довжину. Раніше, на Міжнародних жіночих іграх 1930 і 1934 років, вона здобула сім медалей, зокрема чотири золоті. На чемпіонатах Польщі впродовж 1933–1946 років Валасевич виграла 24 золоті медалі, змагаючись у бігу на 60 і 100 метрів, бігу на 80 метрів з бар’єрами, стрибках у довжину, стрибках у висоту, стрибках з місця, метанні списа, п’ятиборстві та тріатлоні. За кар’єру вона встановила 46 рекордів Польщі та 14 світових рекордів. Її європейський рекорд у бігу на 100 ярдів протримався до 2006 року.
Повоєнна спортивна кар’єра та життя у США
Останній раз Станиcлава Валасевич виступала за Польщу на чемпіонаті Європи 1946 року в Осло. Там вона не змогла пройти далі двох півфіналів і посіла 6-те місце в естафеті. Після приходу комуністів до влади в Польщі Валасевич переїхала до Сполучених Штатів і в 1947 році отримала американське громадянство. Того ж року вона одружилася з боксером Гаррі Нейлом Олсоном, однак цей шлюб тривав недовго. Попри це, спортсменка й надалі користувалася подвійним прізвищем Уолш-Олсон. У 1951 році вона виграла чемпіонат США зі стрибків у довжину, а 1975 року стала членкинею Зали слави легкої атлетики Сполучених Штатів.
Діяльність після завершення спортивної кар’єри
Після завершення змагальної кар’єри Станіслава Валасевич працювала тренеркою та брала участь у діяльності американської Полонії. Вона також фінансувала різні нагороди для польських спортсменів, які жили в Америці. У липні 1977 року Валасевич відвідала Польщу як почесна гостя ІІІ Спортивних ігор Полонії в Кракові. Під час цих ігор у 66-річному віці вона змагалася в бігу на 60 метрів. Крім того, вона передала 60 спортивних трофеїв до Музею спорту і туризму у Варшаві та планувала взяти участь у IV Спортивних іграх Полонії 1981 року.
Смерть і гендерний скандал
Стaніслава Валасевич померла 4 грудня 1980 року в Клівленді під час пограбування крамниці. Ймовірно, вона намагалася чинити опір грабіжникові, про що свідчили травми та сліди пороху на долонях. Відповідно до американського закону щодо ненасильницьких смертей було проведено розтин, який виявив, що вона була інтерсекс. Генетичні дослідження показали наявність Y-хромосоми, а хромосомний аналіз засвідчив, що більшість клітин містили нормальні X і Y-хромосоми, тоді як у частини клітин був набір X0. Також було встановлено змішану дисгенезію гонад. Батьки та колишній чоловік Валасевич відмовилися коментувати цю справу. Після цього виникла дискусія щодо її медалей і рекордів, однак ні Міжнародний олімпійський комітет, ні Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій не оголосили жодних рішень у її випадку. Польські архіви зберігають багато документів про Валасевич, зокрема свідоцтво про народження, і всі польські документи чітко вказували, що вона була жінкою. Похоронна служба відбулася 9 грудня 1980 року в церкві Найсвятішого Серця Ісуса в Клівленді, а поховали її на кладовищі Голгофа в Клівленді, штат Огайо.
Парк імені Стелли Волш у Клівленді
У Клівленді, на Бродвей-авеню, є міський парк, названий на честь Стелли Волш. Цей парк пов’язаний із Клівлендською старшою школою Саут.
