Самуїл Решевський, уроджений Шмуель Ржешевський, народився 26 листопада 1911 року в Озоркові поблизу Лодзі, у Конґресовій Польщі, в єврейській родині. Він навчився грати в шахи у чотирирічному віці та швидко здобув славу дитячого вундеркінда. Уже вісім років він перемагав багатьох досвідчених суперників і проводив сеанси одночасної гри. У листопаді 1920 року його батьки переїхали до Сполучених Штатів, щоб публічно демонструвати талант сина; згодом він зіграв тисячі партій у виставкових виступах по всій країні.
Решевський став польським шаховим вундеркіндом і американським шаховим гросмейстером. Від середини 1930-х до кінця 1960-х років він залишався серед претендентів на титул чемпіона світу. У турнірі за звання чемпіона світу 1948 року поділив третє місце, а в турнірі претендентів 1953 року — друге. Ще 1968 року він залишався учасником відбору до чемпіонату світу. Решевський восьмиразово вигравав чемпіонат США та поділяв з Боббі Фішером рекорд за кількістю цих перемог. За фахом він був бухгалтером і також писав про шахи. Помер 4 квітня 1992 року.
- Яких успіхів Семюель Решевський досяг у шахових чемпіонатах і турнірах?
- Як Самуїл Решевський починав свій шлях у шахах і як це вплинуло на його освіту?
- Яких успіхів Семюел Решевський досяг на чемпіонатах США з шахів?
- Як складалася міжнародна кар’єра Самуїла Решевського та його боротьба за звання чемпіона світу?
- Як Самуель Решевський виступав на шахових олімпіадах?
- Як Самуїл Решевський виступав у матчах і плей-офах проти провідних шахістів?
- Як розвивалося суперництво Самуеля Решевського з Боббі Фішером?
- Якими були стиль гри та дебютний репертуар Самуеля Решевського?
- Які книги й статті написав Самуїл Решевський?
Шахові досягнення Семюеля Решевського
Семюель Решевський, уроджений Шмуль Ржешевський, народився 26 листопада 1911 року і був польським шаховим вундеркіндом, а згодом — американським шаховим гросмейстером. Від середини 1930-х до кінця 1960-х років він залишався претендентом на звання чемпіона світу з шахів. Серед його найкращих результатів — поділ третього місця в турнірі чемпіонату світу 1948 року та поділ другого місця в турнірі претендентів 1953 року. Ще 1968 року він виступав як кандидат у чемпіони світу. Решевський вісім разів вигравав чемпіонат США з шахів і поділяє з Боббі Фішером загальний рекорд за кількістю перемог у цьому турнірі. За професією він був бухгалтером і також працював шаховим письменником. Помер 4 квітня 1992 року.
Ранні роки та становлення шахіста
Самуїл Решевський народився в Озоркові поблизу Лодзі, у Царстві Польському, в єврейській родині. Грати в шахи він навчився у чотирирічному віці й уже в дитинстві здобув славу вундеркінда. У восьмирічному віці він перемагав багатьох досвідчених гравців і проводив сеанси одночасної гри. У листопаді 1920 року його батьки переїхали до Сполучених Штатів, щоб публічно демонструвати талант дитини. Після цього Решевський зіграв тисячі партій у виставкових виступах по всій країні, а також узяв участь у Нью-Йоркському турнірі майстрів 1922 року, де переміг Давида Яновського. Згодом його батьки з’явилися в окружному суді на Мангеттені у справі про неналежну опіку. Підтримку юному шахістові надав Джуліус Розенвальд, співвласник компанії «Сірс, Роубак енд Компані» в Чикаго; він гарантував йому майбутнє за умови завершення освіти. Через це з 1924 до 1931 року Решевський майже припинив участь у серйозних шахових змаганнях, хоча іноді все ж виступав у окремих турнірах, і завершував середню освіту. У 1934 році він закінчив Чиказький університет зі ступенем з бухгалтерського обліку, після чого працював бухгалтером, щоб утримувати родину, і переїхав до Нью-Йорка. Надалі він проживав у Нью-Йорку або його передмістях до кінця життя. У нього була дружина Норма Міндік і троє дітей. Як релігійний єврей, він не грав у шахи в суботу та в дні великих єврейських свят.
Чемпіонати США з шахів
У 1931 році Семюел Решевський виграв Відкритий чемпіонат США з шахів у Талсі, а 1934 року поділив цей титул із Рубеном Файном у Чикаго. Він перемагав у чемпіонаті США 1936, 1938, 1940, 1941, 1942, 1946 і 1969 років. У 1972 році він поділив перше місце в чемпіонаті США, але 1973 року програв плей-оф Роберту Бірну. Загалом Решевський виступив у 21 чемпіонаті США й у кожному показав позитивний результат, за винятком змагання 1966–1967 років, де набрав 4½ очка з 11. Він утримує рекорди чемпіонатів США за найбільшою кількістю місць у першій трійці — 15, а також за найбільшою кількістю зіграних партій — 269 і виграних партій — 127.
Міжнародні виступи та боротьба за звання чемпіона світу
Міжнародна шахова кар’єра Самуїла Решевського розпочалася 1935 року з поїздки до Англії. Того ж року він переміг у Грейт-Ярмуті, набравши 10 очок із 11, а також посів перше місце на турнірі в Марґейті. Саме в Марґейті 1935 року він здолав колишнього чемпіона світу Хосе Рауля Капабланку. У наступні роки Решевський продовжував виступати на провідних міжнародних змаганнях: у Ноттінгемі 1936 року він поділив третє місце, у Кемері, Латвія, 1937 року — перше, а в турнірі АВРО 1938 року в Нідерландах — четверте, поділене місце. У 1944 році в Бостоні він здобув третій титул чемпіона США. Від 1935 року і до кінця 1960-х років Решевський залишався претендентом на звання чемпіона світу. У 1948 році він брав участь у матч-турнірі на першість світу в Гаазі та Москві й поділив третє місце з Полом Кересом, поступившись Михайлові Ботвиннику та Василю Смислову. У 1950 році ФІДЕ присвоїла йому звання міжнародного гросмейстера. Того ж року він не виступив у турнірі претендентів у Будапешті; у 1991 році сам Решевський сказав, що це рішення не їхати було його власним. У турнірі Цюрих 1953 року він знову був серед лідерів: поділив друге місце з Девідом Бронштейном і Кересом, відставши від Смислова на два очки. Останній раз він кваліфікувався до турніру претендентів 1967 року, а в 1968 році програв чвертьфінальний матч Віктору Корчному.
Олімпіадні виступи
Самуель Решевський вісім разів представляв США на шахових олімпіадах і шість разів грав на першій дошці. Він допоміг збірній США здобути золото на шаховій олімпіаді 1937 року та бронзу на олімпіаді 1974 року. У 1950 році він завоював індивідуальну бронзову медаль на першій дошці. Загалом його результат на шахових олімпіадах становив +39−12=49 у 100 партіях, а відсоток набраних очок дорівнював 63,5. Решевський виступав на олімпіадах у Стокгольмі 1937 року, Дубровнику 1950 року, Гельсінкі 1952 року, Мюнхені 1958 року, Тель-Авіві 1964 року, Лугано 1968 року, Зігені 1970 року та Ніцці 1974 року.
Матчі та плей-офи
У 1941 році Самуїл Решевський переміг І. А. Горовіца в матчі плей-оф чемпіонату США з рахунком (+3−0=13). У 1942 році він здолав Ісаака Кешдана з рахунком (+6−2=3). У 1952 році Решевський переміг Святозара Глігорича (+2−1=7), а в 1956 році — Вільяма Ломбарді (+1−0=5). У 1957 році він обіграв Артура Бісґаєра (+4−2=4) і Дональда Байрна (+7−3=0), а в 1960 році — Пала Бенко (+3−2=5).
Окремою подією став неофіційний матч «Чемпіонат вільного світу» 1952 року: Решевський зіграв перші вісім партій у Нью-Йорку, ще п’ять — у Мехіко і п’ять — у Сан-Сальвадорі, після чого виграв матч з рахунком 11–7. Наступного року, 1953-го, він провів матч-реванш у Буенос-Айресі та знову переміг — 9½–8½.
Після міжзонального турніру в Амстердамі 1964 року Решевський зіграв чотиригровий плей-оф проти Лайоша Портіша і програв його. У цій зустрічі він був у гіршому становищі вже на етапі дебютної підготовки. У першій партії білими його переграли в прийнятому ферзевому гамбіті, і він програв на час у вже безнадійній позиції. У другій партії, граючи чорними, він активно захищався, але домігся лише нічиєї триразовим повторенням. Останню партію білими він також програв, зігравши відкритий сицилійський варіант. Загалом його особистий баланс проти Лайоша Портіша склав (+0−4=9).
У 1955 році Решевський грав на першій дошці за збірну США в командному матчі проти СРСР у Москві. У цьому матчі він здобув перемогу над Михайлом Ботвінником за чотири партії, вигравши одну і зробивши три нічиї.
Суперництво з Боббі Фішером
У 1957–1958 роках Самуель Решевський уперше зіграв із Боббі Фішером на чемпіонаті США, коли Фішеру було лише 14 років. Це суперництво стало одним із найпомітніших у його пізнішій кар’єрі: Фішер, який був більш ніж на 30 років молодший за Решевського, вважався основним суперником у чемпіонатах США, де здобув вісім перемог. У міжнародних турнірах Фішер загалом випереджав Решевського, за винятком Буенос-Айреса 1960 року, де він виступив нижче, а Решевський переміг його. У 1961 році в Нью-Йорку та Лос-Анджелесі вони розпочали матч із 16 партій, який завершився через суперечку щодо розкладу. У 1967 році на міжзональному турнірі в Сусі Фішер з’явився на партію із запізненням на 53 хвилини, зробив перший хід без вибачень, а згодом Решевський програв ту партію дуже невдало. Попри це, Решевського не раз обирали поза Фішером на першу дошку збірної США на шахових олімпіадах 1960, 1962 і 1966 років. Водночас у 1970 році вони вже виступали в одній збірній США, де Фішер грав на нижчій дошці. Сам Фішер також визнавав Решевського найсильнішим гравцем середини 1950-х років.
Стиль гри та дебютні уподобання
Самуель Решевський був жорстким і наполегливим гравцем, який вирізнявся позиційною грою та блискучим тактичним чуттям. Арнольд Денкер відзначав його надзвичайну завзятість і бойовий дух. Водночас Решевський часто витрачав на дебют дуже багато часу, через що далі партію доводилося проводити в умовах цейтноту. Така нестача часу інколи збивала з пантелику його суперників, але інколи й призводила до власних помилок. Саме недостатнє опрацювання дебютів і схильність потрапляти в цейтнот могли завадити йому стати чемпіоном світу. У книжці про шахові сенсації він визнавав цю слабкість, а гросмейстер Ларрі Еванс також згадував її в коментарях до книжки Боббі Фішера «Мої 60 незабутніх партій».
З білими фігурами Решевський спеціалізувався на закритих дебютах і зазвичай починав 1.d4. Він був справжнім віртуозом у Віденському варіанті ферзевого гамбіту відхиленого і рідко починав 1.e4 проти сильних суперників. З чорними фігурами впродовж довгої кар’єри він використовував широкий і різноманітний дебютний репертуар. У матчевих зустрічах із гросмейстером Рубеном Файном Решевський здобув важливу перевагу, особливо в чемпіонатах США середини 1930-х — початку 1940-х років; саме проблеми в партіях проти нього були головною причиною, через яку Файн так і не виграв чемпіонат США.
Шахові праці та публікації
Самуїл Решевський був автором кількох шахових книжок і численних публікацій. Серед його праць — «Решевський про шахи», видана 1948 року, «Як виграються шахові партії» 1962 року, «Великі шахові сенсації» 1976 року та «Мистецтво позиційної гри» 1978 року. Окремо він написав виклад матчу за звання чемпіона світу 1972 року між Боббі Фішером і Борисом Спаським. Крім книжок, Решевський публікував статті про шахи в журналах «Американський шаховий бюлетень», «Шахове життя» і «Шаховий огляд», а також у газеті «Нью-Йорк таймс».
