Аґнєшка Радванська — польська професійна тенісистка, народжена 6 березня 1989 року в Кракові, Польща. Вона дійшла до фіналу одного турніру Великого шолома в одиночному розряді на Вімблдоні 2012 року та перемогла на підсумковому турнірі WTA Finals 2015 року в одиночному розряді. Загалом вона виграла 22 турніри WTA, зокрема 20 титулів в одиночному розряді, і була другою найкращою тенісисткою світу в одиночному рейтингу. За спортивні досягнення отримала Золотий Хрест Заслуги.
Тенісом почала займатися у 4 роки під керівництвом батька Роберта. Її мати Марта працює бухгалтеркою, а молодша сестра Урсула також виступає як професійна тенісистка. У дитинстві Аґнєшка жила в Граунау, Німеччина, де тренувалася в місцевому тенісному клубі. Свої перші змагання в топовій юніорській лізі вона провела в червні 2003 року, а в 2004 році здобула два титули на другорядних внутрішньоєвропейських турнірах. Одружена з колишнім польським тенісистом Давідом Целтом з 22 липня 2017 року.
- Яких успіхів досягла Агнєшка Радванська у професійному тенісі?
- Як Агнешка Радванська почала грати в теніс і що відомо про її родину?
- Як Агнєшка Радванська виступала на юнацьких тенісних турнірах і в парних змаганнях у 2003–2005 роках?
- Як розвивалися виступи Аґнєшки Радванської у 2008 році?
- Як розвивалися результати Аґнєшки Радванської у сезоні 2009–2010 років?
- Як складалися виступи Аґнєшки Радванської у 2011 році на турнірах Великого шолома та інших змаганнях?
- Як Аґнєшка Радванська виступила в літній серії турнірів на твердому покритті?
- Як Агнешка Радванська виступила після відновлення від травм та початку співпраці з новим тренером?
- Як Агнешка Радванська виступала на турнірах у 2012 році?
- Як розвивалися результати Агнешки Радванської в цей період сезону?
- Як розвивалася спортивна кар’єра Агнєшки Радванської у 2013—2015 роках?
- Як Агнешка Радванська виступила в Токіо, Пекіні, Тяньцзіні та на фінальному турнірі в Сінгапурі?
- Як склалися виступи Агнєшки Радванської у 2016 році?
- Як Агнєшка Радванська завершила сезон і виступила на фіналі WTA?
- Як завершувалася спортивна кар’єра Агнешки Радванської у 2017–2018 роках?
- Як Аґнєшка Радванська виступала за збірну Польщі та на національних турнірах?
Спортивні досягнення
Агнєшка Радванська — польська професійна тенісистка, яка народилася 6 березня 1989 року в Кракові, Польща. Вона стала фіналісткою одного турніру Великого шолома в одиночному розряді — Вімблдону 2012 року. У 2015 році Радванська виграла підсумковий турнір Жіночої тенісної асоціації в одиночному розряді. Загалом вона здобула 22 титули турнірів Жіночої тенісної асоціації, зокрема 20 в одиночному розряді. У рейтингу одиночного розряду вона піднімалася на другу позицію у світі. Також спортсменку було нагороджено Золотим Хрестом Заслуги.
Родина та раннє захоплення тенісом
Агнешка Радванська почала грати в теніс у віці 4 років, а її першим тренером був батько Роберт. Її мати, Марта, працює бухгалтеркою. У Агнешки є молодша сестра Урсула, яка також є професійною тенісисткою; у 2009 році вона увійшла до топ-100 рейтингу в одиночному розряді. У дитинстві Радванська жила в Ґронау, Німеччина, де тренувалася в місцевому тенісному клубі. Серед її уподобань у тенісі — ґрунтова трава як улюблене покриття та Піт Сампрас як улюблений тенісист. 22 липня 2017 року вона вийшла заміж за колишнього польського тенісиста Давіда Цельта.
Юнацькі турніри та парні виступи
У червні 2003 року Агнєшка Радванська вперше виступила на змаганнях найвищої юнацької тенісної ліги. У дебютному матчі вона перемогла молодшу сестру Урсулу у двох сетах, а на другому турнірі дійшла до фіналу. Того ж періоду вона почала грати й у парних змаганнях разом із Урсулою. У 2004 році Радванська здобула два титули на другорядних внутрішньоєвропейських турнірах, а разом із сестрою виграла ще два спільні парні турніри; загалом у тому році сестри тріумфували в чотирьох турнірах. У 2005 році вона дійшла до фіналу та здобула титул на зимових турнірах у Братиславі та Пршерові. У травні 2005 року вона дебютувала в юніорських турнірах Великого шолома на кортах Ролан Гаррос, а згодом виграла юніорський турнір Вімблдону, перемігши у півфіналі другу сіяку Агнеш Шавай. Наприкінці вересня 2005 року Радванська разом із сестрою виграла юніорський Кубок Федерації для Польщі. У тому ж році вона дійшла до півфіналу турніру G1 у Бредентоні, до чвертьфіналу Orange Bowl і здобула п’ять титулів у другорядних парних турнірах. Разом із Урсулою вона також дійшла до півфіналу парного турніру G1 у Бредентоні та виграла два парні титули на Відкритому чемпіонаті Франції й у Галле. Окремо від сестри в останньому році цього періоду вона грала в парі з Наташею Зорич і здобула парний титул турніру G1 у Мериді.
Сезон 2008 року
У 2008 році Аґнєшка Радванська провела один із найуспішніших сезонів у своїй кар’єрі. У лютому вона виграла другий титул в одиночному розряді на турнірі WTA в Паттаї, а згодом дійшла до півфіналу турніру першої категорії в Досі. Навесні вона дійшла до чвертьфіналу супертурніру в Індіан-Веллсі, а також здобула свій третій одиночний титул у Стамбулі, де у фіналі перемогла Олену Дементьєву. Перед основною частиною сезону на ґрунтових кортах вона виграла ще один турнір у Стамбулі, а під час самого ґрунтового відрізка сезону мала серію поразок у третьому колі чотирьох поспіль турнірів — від Амелії-Айленд до Рима. На Ролан Гаррос 2008 року вона дійшла до четвертого кола, де поступилася Єлєні Янкович.
На Відкритому чемпіонаті Австралії Радванська вперше вийшла до чвертьфіналу цього турніру, перемігши Надію Петрову та Світлану Кузнєцову, однак у чвертьфіналі програла Даніелі Гантуховій. Пізніше того ж року вона виграла турнір другого категорії в Істборні, обігравши у фіналі Надію Петрову, а на Вімблдоні дійшла до чвертьфіналу, де перемогла Світлану Кузнєцову, але в наступному раунді програла Серені Вільямс. Після цього вона вперше увійшла до першої десятки світового рейтингу в одиночному розряді. Наприкінці сезону її рейтинг становив 26-те місце.
У парному розряді Радванська також досягла помітних результатів: разом із Каролін Возняцкі вона дійшла до фіналу Ролан Гаррос, а свій останній парний турнір зіграла в Галле. На Відкритому чемпіонаті США вона вийшла до четвертого кола, де, перемігши чинну чемпіонку Марію Шарапову, згодом поступилася Шахар Пеєр з Ізраїлю. У жовтні в Цюриху вона дійшла до чвертьфіналу.
Сезон 2009–2010
На початку 2009 року Аґнєшка Радванська дійшла до чвертьфіналів у Сіднеї, Парижі, Індіан-Веллсі та Маямі, а також вийшла до фіналу парного турніру в Дубаї разом із Марією Кіріленко. Водночас на Відкритому чемпіонаті Австралії вона вибула вже в першому колі. У квітні 2009 року Радванська взяла участь у кваліфікаційному матчі Світової групи ІІ Кубка Федерації проти Японії та виграла два з трьох очок для своєї команди. Перед «Ролан Гаррос» вона ще двічі доходила до чвертьфіналів у трьох турнірах, але в Мадриді програла в першому колі. На Відкритому чемпіонаті Франції вона дійшла до четвертого кола в одиночному розряді, а в парному разом із сестрою Уршулею — до чвертьфіналу. Під час трав’яного сезону вона також показала стабільні результати: дійшла до чвертьфіналів в Істборні та на Вімблдоні, де поступилася Венус Вільямс із рахунком 1–6, 2–6. Після цього Радванська вийшла до чвертьфіналів в одиночному й до фіналу в парному розряді на турнірі в Лос-Анджелесі, а згодом повторила чвертьфінальний результат у Торонто та дійшла до півфіналу в Токіо. У Пекіні вона вийшла до фіналу, де програла Світлані Кузнєцовій 2–6, 4–6, а в Лінці знову дійшла до півфіналу. Завдяки цим результатам вона повернулася до першої десятки рейтингу, завершила сезон на десятому місці в одиночному рейтингу та здобула три титули за сезон. Наприкінці року вона вдруге поспіль виконувала роль запасної на Підсумковому турнірі в Досі й узяла участь у останньому матчі групового етапу. Там, після відмови Ани Іванович через хворобу, Радванська потрапила до основної сітки фінального турніру, перемогла Світлану Кузнєцову 6–2, 7–5 і допомогла Кароліні Возняцькі вийти з групи. У сезоні 2010 року вона стартувала з третього кола в одиночному розряді на першому турнірі Великого шолома, а в парі з Марією Кіріленко дійшла до півфіналу, здолавши третій номер посіву — пару Нурія Льягостера Вівес і Марія Хосе Мартінес Санчес. Далі Радванська дійшла до півфіналів у Дубаї та Індіан-Веллсі, перемігши на шляху Елену Дементьєву, а в Маямі — до чвертьфіналу. На ґрунтовій серії в Європі вона не досягла помітних успіхів, але в парі з Марією Кіріленко дійшла до чвертьфіналів у Мадриді та на «Ролан Гаррос». На Вімблдоні вона знову дійшла до четвертого кола, а після літньої перерви — до півфіналу в Стенфорді та фіналу в Сан-Дієго. У серпневих турнірах категорії Прем’єр 5 вона поступилася Марії Шараповій і Світлані Кузнєцовій, на Відкритому чемпіонаті США програла в другому колі Пен Шуай, а в Токіо дійшла до чвертьфіналу, після чого знялася через проблеми з лівою ногою. На турнірі в Пекіні вона програла в першому матчі Ангелік Кербер і завершила сезон достроково через стресовий перелом ноги.
Сезон 2011 року
На Відкритому чемпіонаті Австралії 2011 року Аґнєшка Радванська відновила спортивну форму й, перегравши чотирьох суперниць, дійшла до чвертьфіналу, де поступилася Кім Клейстерс. У лютому вона також вийшла до чвертьфіналу турніру в Дубаї, а в березні на турнірі в Індіан-Веллсі дісталася четвертого кола та програла Вікторії Азаренці в трисетовому матчі, що тривав три години. Того ж року в Маямі Радванська дійшла до чвертьфіналу в одиночному розряді та здобула другий і останній титул WTA в парному розряді разом із Даніелою Гантуховою. Під час ґрунтового сезону, попри проблеми зі здоров’ям, вона вийшла до півфіналу турніру в Штутгарті, а на Ролан Гаррос дісталася четвертого кола, де поступилася Марії Шараповій. У травні на трав’яному сезоні Радванська дійшла до чвертьфіналу в Істборні, але програла Петрі Квітовій на тай-брейку вирішального сету. На Вімблдонському турнірі 2011 року вона вибула в другому колі.
Літня серія на твердому покритті
Літню серію турнірів на твердому покритті Аґнєшка Радванська розпочала в Стенфорді, де дійшла до чвертьфіналу. Потім на турнірі в Карлсбаді вона перервала серію без перемог у матчах одиночного розряду Туру ВТА, яка тривала понад три роки. У Карлсбаді Радванська перемогла Даніелу Гантухову, Андреа Петкович і Віру Звонарьову, здобувши титул. Після цього в Торонто вона знову обіграла Віру Звонарьову й вийшла до півфіналу, де поступилася Саманті Стосур у матчі за місце у фіналі. Через проблеми з плечем вона пропустила турнір категорії П5 у Цинциннаті, а на змаганнях у Нью-Гейвені та на Відкритому чемпіонаті США вибула в другому колі. У парному розряді в США разом із Даніелою Гантуховою Радванська дійшла до півфіналу, перемігши сильну пару Пен і Чжен, і програла лише майбутнім чемпіонкам.
Повернення після травм і успіхи в Азії
Після повного відновлення від травм перед осінньою серією азійських турнірів Агнешка Радванська розпочала співпрацю з новим тренером — Томашем Вікторовським із Польщі. У цей період вона виграла дев’ять матчів поспіль і здобула два престижні титули в одиночному розряді на турнірах найвищої категорії в Токіо та Пекіні. Ці успіхи дозволили їй піднятися до топ-8 рейтингу та майже гарантувати собі кваліфікацію на підсумковий турнір року. Вона вперше взяла участь у ньому від самого початку і в кожному з трьох матчів групового етапу мала шанси на перемогу.
Сезон 2012 року
На початку 2012 року Агнешка Радванська дійшла до півфіналу в Сіднеї та до чвертьфіналу на Відкритому чемпіонаті Австралії. У Сіднеї вона перемогла першу ракетку світу Каролін Возняцкі, але в обох випадках поступилася Вікторії Азаренко. На турнірі в Досі Радванська дійшла до півфіналу, де знову програла Азаренко. У 2012 році вона здобула титул у Дубаї, де в завершальних раундах перемогла Єлену Янкович і Юлію Ґерґес. У березні в Індіан-Веллсі полька вийшла до чвертьфіналу, але втретє поспіль у цьому періоді поступилася Вікторії Азаренко, для якої ця перемога стала десятою в їхніх очних зустрічах. Пізніше того ж року Радванська виграла турнір у Маямі, обігравши на шляху до титулу Вінус Вільямс, Маріон Бартолі та Марію Шарапову. Також вона доходила до півфіналів у Штутгарті та Мадриді, де знову програвала Азаренко. На підсумковому турнірі року Радванська перемогла Віру Звонарьову в груповому етапі, але за додатковими показниками втратила місце в півфіналі саме на користь Звонарьової.
Сезон, що привів до фіналу «Вімблдону»
У середині травня Агнешка Радванська піднялася на третє місце в одиночному рейтингу, скориставшись невдачами Петри Квітової. Згодом вона здобула титул на турнірі в Брюсселі, обігравши у фіналі Сімону Халеп. На «Ролан Гаррос» Радванська дійшла до третього кола, де поступилася Світлані Кузнєцовій. Найвагомішим результатом цього відрізка сезону став вихід до фіналу Вімблдонського турніру, який став для неї першим і єдиним фіналом турніру Великого шлему в одиночному розряді. У вирішальному матчі вона програла американці Серені Вільямс. Таким чином, Радванська стала першою представницею Польщі у Відкритій ері, яка дійшла до фіналу турніру Великого шлему в одиночному розряді. Після ранньої поразки Марії Шарапової вона піднялася на друге місце в одиночному рейтингу, але згодом опустилася на третю позицію, коли Шарапова вийшла до паралельного фіналу. На Олімпіаді в Лондоні Радванська вибула вже в першому колі, програвши німкені Юлії Ґьорґес з рахунком 5-7, 7-6(5), 4-6. У північноамериканській серії турнірів їй не вдалося дійти до півфіналів, а на Відкритому чемпіонаті США вона поступилася Роберті Вінчі в четвертому колі. Вона також вдруге поспіль вийшла до фіналу турніру в Токіо, де програла Надії Петровій. Наприкінці сезону Радванська кваліфікувалася на Підсумковий чемпіонат року й уперше подолала груповий етап, однак у півфіналі поступилася Серені Вільямс.
Сезони 2013—2015 років
Сезон 2013 року Агнєшка Радванська розпочала з 13-матчевої переможної серії, здобувши титули в Окленді та Сіднеї. На Відкритому чемпіонаті Австралії вона дійшла до чвертьфіналу, де програла Лі На. У лютому 2013 року Радванська вийшла до півфіналу турніру в Досі та до чвертьфіналу в Дубаї, а в березні зіграла в півфіналі турніру в Маямі. Вона також допомогла збірній Польщі виграти зональний турнір Кубка Федерації та вивела національну команду до другої Світової групи Кубка Федерації, перемігши в гостях команду Бельгії. Перед Відкритим чемпіонатом Франції 2013 року в неї були незначні проблеми з плечем під час ґрунтового сезону, тож вона зіграла лише в кількох турнірах і виграла тільки один матч. Попри це, на Ролан Гаррос вона дійшла до чвертьфіналу. На Вімблдоні 2013 року Радванська вийшла до півфіналу, перемігши Лі На, але поступилася Сабіні Лісіцькі в довгому матчі. Наприкінці липня вона дісталася фіналу турніру на твердому покритті в Стенфорді, а також півфіналу в Торонто. На Відкритому чемпіонаті США вона програла Єкатерині Макаровій у четвертому колі. Восени 2013 року Радванська виграла титул на невеликому турнірі в Сеулі, дійшла до чвертьфіналу в Токіо та півфіналу в Пекіні, а також забезпечила собі місце у вісімці найкращих і кваліфікувалася до Підсумкового турніру 2013 року. На цьому змаганні вона програла всі три матчі групового етапу.
Початок 2014 року також був успішним: Радванська добре виступила на Відкритому чемпіонаті Австралії, а в лютому дійшла до півфіналу. В Індіан-Веллсі вона вийшла до фіналу, а в Маямі — до чвертьфіналу. Під час весняної ґрунтової серії вона дійшла до півфіналу в Катовицях і Мадриді, а також до чвертьфіналу в Штутгарті та Римі. На Ролан Гаррос 2014 року вона програла в третьому колі несеяній Айлі Томлянович, а на трав’яному турнірі Великого шолома в четвертому колі поступилася Єкатерині Макаровій. Улітку 2014 року її форма короткочасно покращилася, і вона виграла титул у Монреалі; згодом дійшла до чвертьфіналу в Цинциннаті, але програла в другому колі Відкритого чемпіонату США. Восени на трьох азійських турнірах Радванська виграла лише три матчі, проте завершила рік півфіналом на Підсумковому турнірі. У груповому етапі цього турніру в 2014 році вона здобула лише одну перемогу.
У 2015 році Радванська програла в четвертому колі Відкритого чемпіонату Австралії, а в травні вперше за три роки залишила топ-10 світового рейтингу в одиночному розряді. Навесні вона дійшла до півфіналу невеликого турніру в Катовицях, після чого змінила тренерський штаб і з трав’яного сезону почала повертатися до кращої форми. У 2015 році вона вийшла до півфіналів у Ноттінгемі та на Вімблдоні, а також до фіналу в Істборні, після чого піднялася на сьоме місце в рейтингу. Водночас під час американської серії на Відкритому чемпіонаті США та інших турнірах на твердому покритті її результати знову погіршилися.
Фінальний турнір у Сінгапурі та перемога в Токіо
У вересні Агнешка Радванська виграла прем’єрний турнір у Токіо, обігравши у фіналі Белінду Бенчич з рахунком 6-2, 6-2. Цей титул став для неї 15-м одиночним титулом Жіночої тенісної асоціації. Також вона дійшла до півфіналу в Пекіні та здобула перемогу на невеликому турнірі в Тяньцзіні. Після цього Радванська кваліфікувалася до фінального турніру в Сінгапурі. На початковому етапі вона здобула одну перемогу за двох поразок, але все ж вийшла до півфіналу завдяки кількості виграних сетів. У півфіналі вона перемогла Гарбінє Мугурусу, а у фіналі обіграла Петру Квітову з рахунком 6-2, 4-6, 6-3, здобувши головний титул фінального турніру в Сінгапурі.
Сезон 2016 року
Сезон 2016 року Агнєшка Радванська розпочала перемогою на турнірі в Шеньчжені, де у фіналі обіграла Алісон Ріске з рахунком 6-3, 6-2. На Відкритому чемпіонаті Австралії вона дійшла до півфіналу, поступившись Серені Вільямс 0-6, 4-6. У лютому польська тенісистка зіграла в півфіналі турніру в Досі, а в березні дісталася цієї ж стадії в Індіан-Веллсі. У Маямі вона вийшла до четвертого кола. З березня до травня 2016 року Радванська посідала друге або третє місце у світовому рейтингу. На ґрунтовому сезоні вона дійшла до півфіналу в Штутгарті, а в Парижі — до четвертого кола. На Вімблдоні також завершила виступ у четвертому колі. Під час Олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро 2016 року вона програла в першому колі як в одиночному, так і в парному розряді. У період підготовки до Відкритого чемпіонату США Радванська вийшла до чвертьфіналу в Цинциннаті, а наприкінці сезону перемогла на турнірі в Нью-Гейвені.
Осінній успіх і підсумок сезону
У Нью-Гейвені Агнєшка Радванська перемогла Еліну Світоліну з рахунком 6-1, 7-6(3) у фіналі, а на Відкритому чемпіонаті США дійшла до четвертого кола, де поступилася 18-річній хорватці Ані Конюх. Під час азійської серії турнірів категорії Premier вона дійшла до півфіналу в Токіо та до чвертьфіналу в Ухані. Найвагомішим успіхом став турнір у Пекіні найвищої категорії, де Радванська не програла жодного сету сильним суперницям і у вирішальному матчі здолала Йоганну Конту 6-4, 6-2. Це був її 20-й і останній одиночний титул WTA. Наприкінці сезону вона посіла третє місце у світовому рейтингу WTA, поступившись лише Ангелік Кербер і Серені Вільямс. На Підсумковому турнірі WTA Радванська у груповому етапі програла Світлані Кузнєцовій у трьох сетах, перемогла Мугурусу 7-6(7-1), 6-3 та Кароліну Плішкову 7-5, 6-3, а в півфіналі була розгромлена першою ракеткою світу Кербер 2-6, 1-6.
Завершення спортивної кар’єри
Найвищим досягненням у кар’єрі Агнешки Радванської було третє місце в світовому рейтингу за підсумками сезону. У 2017 році вона дійшла до чвертьфіналу в Шеньчжені в січні, а також до фіналу турніру серії Прем’єр у Сіднеї, де поступилася Йоганні Конті з рахунком 4–6, 2–6. На Відкритому чемпіонаті Австралії вона вибула в другому раунді, а впродовж року опустилася в рейтингу з 3-го на 6-те місце. У травні 2017 року вона знялася з турнірів у Мадриді та Римі, на Ролан-Гаррос програла в третьому раунді, а на Вімблдоні дійшла до четвертого раунду. У серпні в Нью-Гейвені вона дісталася півфіналу, а на Відкритому чемпіонаті США — до третього раунду. Восени 2017 року вона зіграла ще три турніри, не проходячи далі третього раунду, і завершила сезон на 28-му місці в рейтингу. Останній сезон її кар’єри припав на 2018 рік. На початку року вона дійшла до чвертьфіналів в Окленді та Сіднеї, а на Відкритому чемпіонаті Австралії програла до четвертого раунду Хсу Шуей. У березні 2018 року в Маямі вона перемогла першу ракетку світу Сімону Халеп у третьому раунді з рахунком 3–6, 6–2, 6–3. У червні вона дійшла до півфіналу трав’яного турніру в Істборні, а останнім турніром став змагання в Сеулі у вересні 2018 року. 14 листопада 2018 року Радванська оголосила про завершення професійної кар’єри через невиліковну травму.
Виступи за збірну Польщі
Аґнєшка Радванська представляла Польщу в Кубку Федерації з 2006 до 2009 року, допомігши команді просунутися із зони Європа/Африка до Світової групи II. У 2010 році польська збірна мала двох конкурентних гравців, але поступилася Бельгії та Іспанії й вибула зі стадії Світової групи. У 2011 і 2012 роках команда намагалася повернутися до Світової групи II, однак у відбіркових фіналах програла Білорусі та Швеції. З 2013 до 2015 року збірна Польщі знову піднялася до елітної групи турніру і вийшла до Світової групи I, але не змогла закріпитися в ній, програвши Росії та Швейцарії. Радванська є рекордсменкою команди за кількістю перемог у матчах Кубка Федерації як загалом, так і в одиночному розряді, а також за кількістю зіграних матчів. Окрім цього, вона представляла Польщу в Кубку Гопмана, доходячи до фіналів у 2014 і 2015 роках та вигравши один титул у парі з Гжегожем Панфілем і Єжи Яновичем. На Олімпійських іграх вона брала участь у двох турнірах і здобула одну перемогу в одиночному та одну в парному розряді.




