Францішек Клеєберг походив із родини Клеєбергів, яка вела своє походження від шведського солдата, що прибув до Польщі разом із ворожим військом у XVII столітті. Він був сином Еміліана, учасника Січневого повстання, та Йозефіни Кушеє, а також старшим братом Юліуша, бригадного генерала польського війська.
Освіту здобував у Храницях і Відні, де в 1905 році отримав атестат зрілості. Потім навчався у Технічній військовій академії в Мьодлінгу та закінчив Артилерійську стрілецьку школу в Гаймашкері в 1911 році. Служив у 2-му польовому гаубичному полку у Відні, був підвищений до другого лейтенанта 1 вересня 1908 року, а 1 травня 1913 року — до лейтенанта в артилерійському офіцерському корпусі. У 1913 році його прийняли до Військової школи у Відні, однак Першу світову війну завадила продовженню навчання. 8 травня 1915 року його призначили до Легіонів Польських; того ж року він став начальником штабу 2-ї бригади, а також служив заступником начальника штабу й тимчасово начальником штабу Командування Легіонів Польських. 1 листопада 1915 року його підвищили до капітана в артилерійському офіцерському корпусі.
- Яким було походження Францішека Клееберґа та хто входив до його родини?
- Як складалися військова освіта та перші роки служби Францішека Клєберга?
- Які посади Францішек Клєберґ обіймав у Польських легіонах і на початку служби в Польському війську?
- Коли Францішек Клєберг очолив 14-ту піхотну дивізію і як довго її командував?
- Де навчався Францішек Клеєберг і яку посаду обійняв після повернення з Франції?
- Які посади обіймав Францішек Клеєберґ напередодні та на початку вересня 1939 року?
- Як Францішек Клееберг діяв під час боїв у вересні 1939 року та що сталося після капітуляції?
- Коли помер Францішек Клеєберг і що сталося з його прахом?
- Як вшановували пам’ять генерала Францішка Клеєберґа після його смерті?
Походження та родина
Францішек Клееберґ походив із родини Клееберґів, чия лінія бере початок від шведського вояка, що прибув до Польщі з ворожим військом у XVII столітті. Він був сином Еміліана, учасника Січневого повстання, та Йозефіни Кушеє. Його старшим братом був Юліуш, бригадний генерал Війська Польського. Батько Францішека тривалий час служив офіцером 11-го драгунського полку ц. і к. армії в Стокерау, а 1 травня 1901 року був підвищений до підполковника. Після цього він командував II батальйоном, згодом служив у Віденському гарнізонному командуванні, а в 1908 році вийшов у відставку.
Військова освіта та рання служба
Францішек Клєберг закінчив середню школу в Граняхах, а 1905 року отримав атестат зрілості у Відні. Після цього він продовжив навчання в Технічній військовій академії в Мьодлінгу. У 1911 році завершив Школу артилерійської стрільби в Гаймашкері. Служив у 2-му польовому гаубичному полку у Відні. 1 вересня 1908 року його було підвищено до чину підпоручика, а 1 травня 1913 року — до чину поручика в артилерійському офіцерському корпусі. Того ж 1913 року його зарахували до Військової школи у Відні, однак початок Першої світової війни перешкодив подальшому навчанню.
Служба в Легіонах і перші посади в Польському війську
8 травня 1915 року Францішек Клєберґ був призначений до Польських легіонів. Того ж року він став начальником штабу 2-ї бригади Польських легіонів, а також виконував обов’язки заступника начальника штабу і тимчасово начальника штабу Командування Польських легіонів. 1 листопада 1915 року його підвищили до капітана (гауптмана) в артилерійському офіцерському корпусі; його стройовою частиною був 25-й польовий гаубичний полк. У червні 1916 року він став начальником штабу 3-ї бригади Польських легіонів, а також був призначений офіцером, приписаним до Генерального штабу. У 1917 році його стройовою частиною був 125-й польовий артилерійський полк. З лютого до липня 1917 року Клєберґ був заступником командира 1-го артилерійського полку в Гурі-Кальварії, а під час навчання Польських легіонів німцями в Королівстві командував Об’єднаними артилерійськими школами. До кінця 1917 року він служив у Інспектораті навчання Польського збройного формування. У липні 1917 року його підвищили до майора, а до квітня 1918 року він командував Артилерійським навчальним курсом у Гарволіні. У червні 1918 року його перевели до австро-угорської армії й відправили на Італійський фронт, де він служив штабним офіцером 54-ї піхотної бригади. Після виклику генерала Тадеуша Розвадовського він повернувся до країни 18 листопада 1918 року і прийняв обов’язки начальника штабу Армії «Схід» у Польському війську. На цій посаді він брав участь у Львівській битві під час польсько-української війни та за поведінку в бою був нагороджений орденом Віртуті Мілітарі V класу.
Командування 14-ю піхотною дивізією
На початку жовтня 1922 року Францішек Клєберг був тимчасово призначений для виконання обов’язків командира 14-ї піхотної дивізії. 7 листопада 1922 року в Познані його офіційно призначили командиром цієї дивізії, а вступити на посаду він мав з 1 січня 1923 року. 14-ю піхотною дивізією Клєберг командував до травня 1924 року.
Навчання у Франції та служба в Варшаві
З червня 1924 року до жовтня 1925 року Францішек Клеєберг навчався у Франції, де пройшов курс для старших командирів. Він здобував освіту у Вищій військовій школі, Центрі підготовки піхоти у Версалі та Центрі підготовки артилерії в Меці. Після повернення з Франції його призначили другим директором навчання у Вищій військовій школі у Варшаві. Під час Травневого перевороту 1926 року Клеєберг став на бік законної влади.
Командування у Гродні та Бресті
17 березня 1927 року Францішека Клеєберґа було призначено командиром 29-ї піхотної дивізії в Гродні. Згодом, за поданням президента Іґнація Мосціцького, його підвищили до бригадного генерала зі старшинством від 1 січня 1928 року і 12-м рангом у корпусі генералів. Клеєберґ був приятелем Владислава Сікорського. 3 серпня 1936 року його знову призначили президентським рішенням командиром Округу корпусу № III в Гродні, а через два роки він став командиром Округу корпусу № IX у Бресті. На цій посаді він перебував до 8 вересня 1939 року. Наступного дня Клеєберґ приєднався до організації бойових частин із підлеглих резервних центрів і в офіційному листуванні виступав як командир Округу корпусу № IX. 27 вересня 1939 року він наказав реорганізувати підлеглі війська та створив цивільно-адміністративну владу у Влодаві; відтоді він очолив Незалежну оперативну групу «Полісся».
Бої під Яблонем, Мілановом і Коцком
Францішек Клееберг відбив наступальні колони Червоної армії біля Яблона й Міланова. Після чотирьох днів боїв із вермахтом під Коцком він 6 жовтня 1939 року капітулював через нестачу постачання та боєприпасів. Він здався як останній польський генерал. Клееберг був єдиним командиром Незалежної оперативної групи, який не зазнав поразки, оскільки противника під Коцком було розбито. Після бою його взяли в полон німці. Він перебував у таборі Офляг IVB у фортеці Кьонігштайн поблизу Дрездена і був у полоні півтора року.
Сім’я та смерть
16 квітня 1918 року Францішек Клеєберг одружився з Вандою Пашковською. 19 липня 1920 року в нього народився син Збігнєв Тадеуш Казімєж. Його правнуком є Міхал Роде, який також має звання дивізійного генерала Польської армії. Клеєберг тяжко хворів на серце і помер 5 квітня 1941 року у військовому шпиталі в районі Вайссер-Гірш у Дрездені. Його поховали на кладовищі в районі Нойштадт. У 1969 році останки Клеєберга перевезли до Польщі та 6 жовтня перепоховали на Військовому кладовищі в Коцку між вояками Незалежної оперативної групи «Полісся». Символічна могила Клеєберга міститься на Повонзківському кладовищі у Варшаві, дільниця 28 впрост-2-2. Посмертно його було підвищено до звання дивізійного генерала зі старшинством від 1 січня 1943 року в генеральському корпусі.
Вшанування пам’яті Францішка Клеєберґа
Пам’ять генерала Францішка Клеєберґа вшановували в різних формах. У 1989 році Польська поштова служба випустила поштову марку, присвячену 50-річчю оборонної війни та Битві під Коцком; її номінал становив 35 злотих, а наклад — 6 мільйонів примірників. У 2007 році було знято документальний фільм про бої генерала Клеєберґа та Самостійної оперативної групи «Полісся» під назвою «Клеєберґ пішов, клеєберґівці залишилися», режисером якого був Міровслав Гроновський. На його честь встановлено багато пам’ятників, а також названо низку вулиць у Коцку, Серокомлі, Білостоці, Ґдині, Бидґощі, Щецині, Любліні, Сосновці, Кракові, Живці, Ченстохові, Пекарях-Шльонських, Острові Великопольському, Сєдльцях, Бялій Підляській, Радзині Підляському, Варшаві, Воломіні та Новому Сончі. Його ім’я носять Початкова школа в Коцку, Початкова школа № 1 у Зомбках поблизу Варшави, Початкова школа № 3 у Влодаві в Люблінському воєводстві та Професійний навчальний комплекс № 1 у Дембліні. 18 вересня 2019 року за рішенням № 148/МОН заступник міністра національної оборони Марек Лапінський надав 19-й механізованій бригаді в Любліні ім’я дивізійного генерала Францішка Клеєберґа.
