Казімєж Новак народився 11 січня 1897 року в місті Стрий, на території сучасної Львівської області. Після Першої світової війни він жив у Познані, де працював у страховій компанії. У цей період Новак також здійснював численні велосипедні мандрівки Польщею, поєднуючи інтерес до подорожей і фотографії. Пізніше він одружився з Марією Горчик 19 березня 1922 року; того ж року народилася донька Єлизавета, а в січні 1925 року — другий син Ромуальдо.
У березні 1925 року Новак вирішив залишити країну через важку економічну кризу та почав заробляти як журналіст і фотограф. Він подорожував велосипедом Угорщиною, Австрією, Італією, Бельгією, Нідерландами, Румунією, Грецією та Туреччиною, а 1928 року дістався Триполітанії в Північній Африці, де тоді тривала війна. Через проблеми зі здоров’ям і нестачу грошей він повернувся до Польщі, перетнувши її на велосипеді та побувавши також у Франції. Згодом Новак готувався до нової африканської подорожі. Наприкінці жовтня 1931 року він прибув до Рима потягом, а в жовтні 1931 року досяг Неаполя велосипедом, після чого вирушив у самотню африканську мандрівку.
- Як склалося життя Казімєжа Новака після Першої світової війни та його подорожі Африкою?
- Як Казимир Новак подорожував Європою та чому повернувся до Польщі?
- Як Казимир Новак змінив маршрут своєї африканської подорожі та що він пережив під час руху на південь?
- З якими народами Африки зустрічався Казімеж Новак під час подорожей?
- Як Казімєж Новак ставився до європейців в Африці та яку підтримку отримував під час мандрівки?
- Як Казімєж Новак повертався додому з Кейптауна?
- Як Казімєж Новак подорожував по річках і через Сахару після велосипедних мандрівок?
- Як завершилася тривала подорож Казимежа Новака і що він робив у Франції перед поверненням до Польщі?
- Як минули останні місяці Казімєжа Новака після повернення до Познані?
Подорожі та робота після Першої світової війни
Після Першої світової війни Казімєж Новак жив у Познані й почав працювати в страховій компанії. У цей період він також працював фотографом, мандрівником і кореспондентом. Паралельно він здійснював численні велосипедні мандрівки Польщею, поєднуючи їх із власним інтересом до подорожей і фотографії. 19 березня 1922 року Новак одружився з Марією Горчик. У подружжя народилася дочка Єлизавета, а в січні 1925 року — другий син Ромуальдо. Найвідомішим етапом його життя стала самостійна подорож Африкою, яку він здійснював з 1931 до 1936 року, пересуваючись лише велосипедом або пішки. За цей час він подолав близько 40 000 км.
Подорожі Європою та Африкою
У березні 1925 року Казимир Новак вирішив залишити країну через тяжку економічну кризу і почав заробляти на життя як журналіст і фотограф. Він подорожував велосипедом через Угорщину, Австрію, Італію, Бельгію, Нідерланди, Румунію, Грецію та Туреччину. У 1928 році він дістався Триполітанії в Північній Африці, де тривала війна. Згодом через проблеми зі здоров’ям і нестачу грошей повернувся до Польщі, перетнув її велосипедом і також дістався Франції. Після цього він готувався до наступної мандрівки в Африку.
Подорож через Північну та Центральну Африку
Наприкінці жовтня 1931 року Казимир Новак дістався Рима поїздом, а того ж місяця прибув до Неаполя велосипедом і перетнув Середземне море. 26 листопада 1931 року він знову опинився на африканському континенті. За сім років він подолав понад 12 000 кілометрів на велосипеді на південь — від Триполі до мису Агульяс.
На Великдень 1932 року Новак дістався оази Марада, де його поява викликала паніку серед офіцерів місцевого зонального штабу: у середині пустелі вони побачили польського велосипедиста. Через заворушення в Киренаїці італійська влада наказала йому змінити маршрут, тому він мав проїхати через Бенгазі та Олександрію в Єгипті. Після цього він продовжив рух на південь, уздовж Нілу і через район Великих Африканських озер до центральної, ще не дослідженої частини континенту.
Під час подорожі Новак мандрував сам. Він відвідував поселення корінних жителів, обмінював їжу з місцевими людьми та слухав африканські легенди. На його шлях також впливали віддалені наслідки світових подій, зокрема Великої депресії та європейського фашизму, а також епідемії, що лютували в Африці.
Зустрічі з різними народами Африки
Під час мандрівок Казімеж Новак зустрічався з багатьма різними народами Африки, яких описували як екзотичні. Серед них були туареги, єгипетські фелахи, що жили в болотах, шиллуки, ватусі, пігмеї, бури з Трансваалю, готтентоти, бушмени, бабінзькі пігмеї, абасалампасу та хауса. У різних частинах Африки він також бачив нубійських і бразильських пігмеїв, а його подорож супроводжував ритм том-томів. У цих умовах він привертав увагу як єдиний білий мандрівник, який рухався незвичним транспортом і передавав повідомлення про себе та свою подорож.
Ставлення до європейців в Африці та підтримка подорожі
Під час подорожі Казімєж Новак, який у цих фактах згадується як «Егоїзм і європейський імперіалізм», зустрічав серед польської діаспори та католицьких місій в Африці симпатію і заохочення. Водночас, коли він діставався поселень білих дослідників, відчував дедалі більшу самотність. Він помічав інакше налаштованих до нього чиновників, армійських офіцерів, геологів і мисливців, а також критично, сміливо й самостійно оцінював егоїстичне та панівне ставлення європейців в Африці. Новак віддавав перевагу таборуванню далеко від людських поселень, щоб залишатися серед незайманої африканської природи. Колоніальних амбіцій Польської держави він не поділяв. Матеріальної допомоги з Польщі він отримав лише велосипедні шини, подаровані фабрикою «Стоміль». Фінансову підтримку забезпечували репортажі та фотографії, які він надсилав до польських і німецьких газет. Під час перебування в Африці він також отримав фотоапарат «Контакс» 35 мм від фотолабораторії Казімєжа Грегера в Познані. Саме цим апаратом він зробив понад 10 тисяч фотографій. Його мандри висвітлювалися і в африканській місцевій пресі. У квітні 1934 року він досяг південного краю Африки — мису Агульяс.
Повернення через Африку
Казімєж Новак вирішив повертатися додому з Кейптауна іншим маршрутом, самотужки перетинаючи Африку. Він вирушив негайно, попри напади малярії та постійну нестачу коштів. У Південно-Західній пустелі його велосипед зламався, після чого в таборі Гумчаб він отримав від польської родини Мечислава Вишневського двох коней. Першого він назвав Рись, а другого — Дикий Кіт; Рись служила йому верховим конем, а Дикий Кіт, якого також називали Ковбоєм, перевозив багаж. Верхи Новак подолав ще 3 000 кілометрів, відвідавши також фазенду графа Замойського в Анголі. Після Анголи він продовжив шлях уже без свого чотириногого супутника.
Подорожі річками та через Сахару
Досягнувши річки, Казімєж Новак вирішив перейти від ролі велосипедиста й мандрівника верхи до ролі моряка. Він плив річкою на човні «Познань», але біля водоспаду Кавеве потрапив в аварію і втратив човен. Після цього Новак пройшов пішки сотні кілометрів, а згодом за фінансової допомоги дружини купив інший човен, який назвав «Марі».
Річкову подорож він завершив у Леопольдвілі у вересні 1935 року, після двох місяців мандрів річками Лулуа, Касаї та Конго. Пізніше Новак об’їхав навколо озера Чад на велосипеді. Французькі власті Екваторіальної Африки не дозволили йому самотужки перетинати пустелю Сахара, порадивши приєднатися до каравану для достатнього запасу води. Тоді він купив дромедара і найняв пастуха, щоб долучитися до каравану. П’ять місяців він їхав на дромедарі на ім’я Уелі до Уаргли, а останні 1000 кілометрів від Уаргли до Алжиру подолав велосипедом. Зрештою він дістався узбережжя Середземного моря.
Завершення подорожі
У листопаді 1936 року завершилася подорож Казимежа Новака, що тривала понад 40 тисяч кілометрів. Восени, використавши останні заощадження, він купив одяг у Європі та придбав квиток на пором до Марселя. Звідти Новак вирушив у район поблизу Сент-Етьєна і два тижні перебував у польському шахтарському поселенні. Там він намагався здобути кошти, продаючи фотографії з африканських репортажів і знімки шахтарів, а також намагався купити квиток на потяг і оплатити перевезення мотоцикла до Польщі. Пізніше він поїхав до Парижа, де попросив оформити офіційні візи для перетину Бельгії та Німеччини. За допомогою дружини та заводу шин «Стоміль» він отримав позику в 750 франків від польського консула.
Повернення до Познані та хвороба
У ніч на 22 грудня 1936 року Казімєж Новак перетнув польський кордон біля Гертманта й невдовзі прибув до Познані, де впізнав групу родичів і друзів. У кінотеатрі «Апполло» він дав пресконференцію, під час якої з фотографіями представив етнографічні аспекти африканського континенту. Також він читав лекції в Кракові в Яґеллонському університеті та у Варшаві в Школі торгівлі. У цей період Новак домовлявся про видання книжки й планував нову подорож до Індії та Південно-Східної Азії. Однак через часті рецидиви малярії та періостит лівої ноги йому була потрібна операція. Під час перебування в лікарні він захворів на пневмонію і помер менш ніж за рік після повернення додому, 13 жовтня 1937 року. Його подорожні щоденники згодом були опубліковані в книжці «Роверем і пішо через Чорний Льонд».
