Мацей Рибус

Макієй Рибус у матчі за Спартак Москва 2022 року
Макієй Рибус у матчі за Спартак Москва 2022 року

Мацей Рибус — польський професійний футболіст, народжений у Ловичі. Він виховувався в системі «Легії» Варшава, де й розпочав професійну кар’єру. У своєму дебютному матчі він замінив звичного стартового правого вінгера та відзначився дальнім голом правою ногою. Згодом, за порадою Данієля Любої, поступово закріпився в основному складі столичного клубу.

У першому сезоні Рибус провів 10 матчів в Екстраклясі та забив 4 голи, а також зіграв 4 матчі національного кубка. У сезоні 2008/2009 він провів 27 матчів у першому дивізіоні, забив 3 голи й зробив 4 результативні передачі, а також зіграв 3 матчі Ліги Європи. Після цього його вважали одним із ключових гравців столичного клубу. У наступному сезоні він провів 29 матчів чемпіонату, забив 2 голи та віддав 2 асисти, уперше відзначився в кубку і отримав виклик до збірної. Він грає на позиціях лівого захисника та лівого вінгбека, а також може діяти праворуч.

Клубна кар’єра

Мацеї Рибус — польський професійний футболіст, який народився в Ловичі та виховувався в системі «Легії» з Варшави. Майже десять років він провів у Росії, виступаючи за «Терек» із Грозного та «Локомотив» із Москви. Також грав у Франції за «Олімпік» із Ліона. Згодом Рибус підписав контракт зі «Спартаком» із Москви на один сезон, а влітку 2023 року приєднався до «Рубіна» з Казані, також на один сезон. На полі він діє на позиціях лівого захисника та лівого вінгбека, а також може виступати правим захисником.

Становлення в «Легії» Варшава

Професійна кар’єра Макєя Рибуса розпочалася в «Легії» Варшава, де він уже в першому матчі замінив звичного стартового правого вінгера. Тоді він одразу відзначився дальнім голом правою ногою. Поступово Рибус утвердився в основному складі «Легії» за порадою Данієля Любої. У своєму дебютному сезоні він провів 10 матчів в Екстраклясі та забив 4 голи, а також зіграв 4 поєдинки в національному кубку, де результативними діями не відзначився і не зробив жодної гольової передачі.

У сезоні 2008/09 Рибус уже відіграв 27 матчів у першому дивізіоні, забив 3 голи та віддав 4 результативні передачі. Також він провів 3 матчі в Лізі Європи. Після цього сезону його почали вважати одним із ключових футболістів столичного клубу. У наступному сезоні він зіграв 29 матчів у лізі, забив 2 голи та віддав 2 асисти, а також забив свій перший гол у кубку. Саме тоді він отримав виклик до національної збірної.

Загалом у наступному сезоні Рибус провів 44 матчі в усіх турнірах, забив 4 голи та зробив 2 гольові передачі. У ще одному сезоні він зіграв 20 матчів чемпіонату, забив 2 голи й не відзначився асистами, а потім провів лише 27 матчів у наступному циклі. На старті сезону 2011/12 він встиг зіграти 16 матчів до лютого, а за весь сезон — 34 поєдинки в усіх турнірах, у яких зробив 10 результативних передач і забив 4 голи. У цьому ж сезоні він провів 28 матчів за «Легію» та 34 — за національну збірну.

За «Легію» Рибус зіграв понад 100 матчів у першому дивізіоні та забив загалом 13 голів. Разом із варшавським клубом він тричі вигравав Кубок Польщі та один раз — Суперкубок Польщі. Згодом його гра на правому фланзі змінилася на більш оборонну роль на лівому боці, а високі виступи привернули увагу збірної та іноземних клубів.

Перехід до «Олімпіка Ліон»

Після виступів, які привернули увагу багатьох європейських клубів, Мацієй Рибусь опинився у сфері інтересів «Олімпіка Ліон», а також клубів з Англії, Німеччини та Італії. Згодом він офіційно приєднався до ліонського клубу, де на початку сезону провів кілька матчів. Проте через конкуренцію з Жеремі Морелем він рідко потрапляв до складу. Сам Рибусь зазначав, що Морель демонстрував рівень гри, який не дозволяв йому конкурувати на позиції лівого захисника. Після того як Бруно Женезіо перевів Мореля на позицію центрального захисника, Рибусь знову здобув місце в основі, зокрема в матчі чемпіонату проти «Сент-Етьєна».

У єврокубках Рибусь відіграв помітну роль. Він добре проявив себе в матчах проти «Ювентуса» з Турина та «Монако», а у чвертьфіналі Ліги Європи проти «Бешикташа» реалізував пенальті в компенсований час. Це допомогло «Олімпіку Ліон» вийти до півфіналу Ліги Європи після протистояння з «Аяксом» з Амстердама. У матчі-відповіді проти амстердамського клубу він вийшов на поле на годину гри та віддав результативну передачу Рашіду Геззалу. Той поєдинок завершився перемогою ліонців 3:1, хоча перший матч вони програли на виїзді 1:4. Попри дві вдалі гри, Бруно Женезіо не включив Рибуся до заявки на матч проти «Сошо Анже». Згодом футболіст в інтерв’ю розкритикував рішення тренера та підписання Фернанду Мараля і Ферлана Менді. Загалом у складі «Олімпіка Ліон» Рибусь провів 27 матчів, зробив дві результативні передачі та не забив жодного гола. Крім того, до нього надходили пропозиції з Англії, зокрема від «Галл Сіті», а також із Росії.

Період у «Локомотиві»

Мацей Рибус перейшов до московського «Локомотива» за 1,75 мільйона євро і підписав із клубом трирічний контракт. Утім у тому трансферному вікні він став лише п’ятим новачком команди. Тренер «Локомотива» відзначав універсальність Рибуса та його атакувальні якості. У період із серпня до листопада він провів 989 хвилин за клуб, після чого знову закріпився в складі збірної Польщі та вийшов у старті на матчі проти Уругваю і Мексики.

Упродовж сезону Рибус чергував виступи на позиціях лівого та правого захисника. В одному з матчів проти «Анжі» з Махачкали він зазнав травми м’яза стегна, через яку був визнаний недоступним до кінця 2017 року. Після зимової перерви він повернувся до стартового складу «Локомотива» і продовжив регулярно виходити на поле. Саме в цей період він забив перший гол «Локомотива» в 1/8 фіналу Ліги Європи проти мадридського «Атлетіко» — ударом приблизно з 25 метрів у верхній кут воріт іспанського голкіпера. Завдяки стабільній грі Рибус зберіг місце в польській збірній, а московський клуб посідав перше місце в турнірній таблиці. За сезон він провів 20 матчів у чемпіонаті, 1 матч у національному кубку та 6 поєдинків у Лізі Європи. В підсумку Рибус став першим польським футболістом, який виграв чемпіонат Росії з «Локомотивом».

У другому сезоні він зіграв у фіналі Суперкубка Росії, який «Локомотив» програв московському ЦСКА з рахунком 0:1. Пізніше Рибус відкрив лік своїм голам у чемпіонаті в п’ятому турі матчу проти «Анжі» Махачкали, влучивши майже з 25 метрів обвідним ударом із правого боку. Перед вересневим збором збірної він знову травмувався і був змушений знятися з виклику. Через ушкодження він вибув на два-три місяці, а потім поступово повертався до складу «Локомотива» і до кінця сезону провів багато матчів. У цей час він знову грав і ліворуч, і праворуч в обороні, допомагаючи закривати потреби команди в захисті, а також використовував свій досвід правого вінгера, щоб зміщуватися в центральні зони проти суперників. На полі він утворив зв’язку з Гжегожем Криховяком, колишнім гравцем французької ліги та польським збірником.

У сезоні 2019–2020 Рибус після пропуску кількох зборів повернувся до складу збірної Польщі та став важливою фігурою в команді «Локомотива». Він зробив результативну передачу Олексію Міранчуку в матчі проти туринського «Ювентуса», хоча московський клуб у підсумку програв через пізній гол Дугласа Кости. У сезоні 2020–2021 Рибус провів 26 матчів у чемпіонаті, віддав три результативні передачі в Кубку Росії та допоміг «Локомотиву» дійти до фіналу. У вирішальному матчі він вийшов у старті на лівому фланзі та відіграв усі 90 хвилин, а «Локомотив» переміг самарські «Крила Рад» з рахунком 3:1. Цей трофей став для Рибуса другим у складі московського клубу. Того ж сезону він разом із «Локомотивом» виграв Суперкубок Росії влітку 2021 року, хоча в сезоні 2021–2022 травми обмежували його виходи в стартовому складі.

Реакція на війну в Україні

Після російського вторгнення в Україну 2022 року статус Мацея Рибуса як легіонера став нестабільним. Після одного з матчів він відмовився коментувати конфлікт і не висловив підтримки російським військам. Така реакція була позитивно сприйнята в Польщі та Україні. Водночас російські медіа неправильно інтерпретували його позицію, подавши її як наслідок тиску з боку Заходу.

Перехід до «Спартака» та завершення виступів за збірну Польщі

Сезон 2021—2022 Макей Рибусь завершив без інцидентів, а впродовж п’яти років провів за московський «Локомотив» 136 матчів, що на один більше, ніж за свій формувальний клуб — варшавську «Легію». Влітку 2022 року він залишив «Локомотив» і як вільний агент підписав дворічний контракт із московським «Спартаком», де вже грав Крістофер Мартінс Перейра. Рибусь продовжив кар’єру в Росії через кілька місяців після початку російського вторгнення в Україну, хоча в той самий період багато іноземних футболістів залишали країну або призупиняли контракти. Він жив у Росії з родиною багато років, був одружений із росіянкою та мав дітей, а тому надав перевагу сімейній стабільності перед поверненням до Польщі або переходом в іншу лігу.

Рішення залишитися в Росії викликало негативну реакцію в польській футбольній спільноті. Після цього Рибуся виключили зі складу збірної Польщі, а Польський футбольний союз заявив, що він більше не входить до планів національної команди. Через це він пропустив чемпіонат світу 2022 року в Катарі, а його останній матч за Польщу відбувся ще 2021 року. Загалом його міжнародна кар’єра розпочалася 2009 року і налічувала 66 матчів за збірну Польщі.

У «Спартаку» його роль виявилася короткою й відносно тихою: він використовувався як ротаційний гравець лівого флангу, не повернувши статусу основного футболіста, який мав у «Локомотиві». У сезоні 2022—2023 він провів вісім матчів у чемпіонаті, забив один гол і віддав одну результативну передачу, а також зіграв у чотирьох матчах національного кубка. Обмежений ігровий час засвідчив поступове зниження його ролі в командній ієрархії, хоча досвід гри в російській лізі та здатність діяти на кількох позиціях лівого боку залишалися його сильними сторонами.

Перехід до «Рубіна» і завершення російського етапу

Влітку 2023 року Мацея Рибуса, який понад десять років до того починав російський етап кар’єри в «Тереку» з Грозного, запросив «Рубін» із Казані. Клуб щойно повернувся до російської еліти й шукав досвідчених виконавців для перебудови команди, тож Рибус приєднався як ветеран із досвідом виступів за «Терек», «Локомотив» і «Спартак». Однак його перебування в Казані виявилося коротким і затьмареним травмами та нестабільною фізичною формою. Через часті проблеми зі здоров’ям і поступове зменшення ігрового часу він не зміг закріпитися в основі. У сезоні 2023/2024 Рибус провів за «Рубін» сім матчів у чемпіонаті та забив один гол, а ще одного разу вийшов на поле в розіграші національного кубка. У підсумку його статистика в казанському клубі склала вісім матчів і один гол. Після завершення сезону 2023/2024 він залишив «Рубін» і завершив професійну кар’єру, підбивши риску під довгим російським періодом, який також включав виступи за «Терек» Грозний, «Локомотив» Москва і «Спартак» Москва. Раніше в Росії він здобував і трофеї, зокрема ставав чемпіоном країни з «Локомотивом» у 2018 році та вигравав інші національні клубні нагороди.

Виступи за збірну Польщі

Макей Рибус дебютував у складі збірної Польщі в товариському матчі проти Румунії у Варшаві, який завершився поразкою 0:1. Згодом він забив свій перший гол за національну команду в переможному товариському матчі проти Канади в Бидгощі — 1:0. Свій другий м’яч за збірну Рибус провів у грі з Ліхтенштейном у Кракові, яку поляки виграли 2:0. На чемпіонат Європи 2012 року в Україні та Польщі його включив до заявки тренер Францішек Смуда. На турнірі Рибус зіграв один матч — проти Греції, що завершився нічиєю 1:1 у Варшаві.

Гра на позиції лівого захисника

За домовленістю з тренером Мацей Рибус був переведений на позицію лівого захисника, щоб закрити брак лівих флангових оборонців. Попри зміну амплуа, він зберіг частину характеристик вінгера, зокрема активне підключення вперед. У складі польських «Орелів» Рибус утвердився саме як лівий захисник, а також отримував користь від схеми Адама Навалки з трьома захисниками, яка дозволяла повніше використовувати його атакувальні якості. У 2016 році його попередньо включили до заявки на чемпіонат Європи у Франції, однак через травму лівого плеча він не потрапив до остаточного списку з 23 гравців. Ця ж травма вплинула на початок його періоду в «Олімпік Ліон», де згодом він знову повернув собі місце в основі. Під час виступів за французький клуб він інколи сідав на лаву запасних через малу кількість проведених матчів, але при цьому стабільно залишався в орбіті національної збірної. У 2018 році Рибус знову вийшов у стартовому складі Польщі в матчі проти Казахстану. Пізніше він закріпився в основі московського «Локомотива», і цей статус допоміг йому зберегти місце в стартовому складі збірної.

Період у збірній Польщі

Адам Навалка включив Мацея Рибуся до складу збірної Польщі на чемпіонат світу 2018 року в Росії. Перед турніром він відзначився результативною передачею на Роберта Левандовського в товариському матчі проти Литви, який поляки виграли з рахунком 4:0. На самому чемпіонаті світу Рибусь вийшов у стартовому складі в першому матчі проти Сенегалу, але не зумів допомогти уникнути поразки 1:2. У заключній грі групового етапу проти Японії він залишився серед запасних; Польща перемогла 1:0, проте вибула з турніру. Після чемпіонату світу головного тренера збірної звільнили, а його місце посів Єжи Бженчек, який також викликав Рибуся до першого складу післямундіального періоду на матчі Ліги націй УЄФА та товариські зустрічі. Втім, перед початком збору Рибусь зазнав травми й вибув із національної команди, а в жовтневому зборі, коли Польща опустилася до Ліги B Ліги націй УЄФА, вже не брав участі. У сезоні 2019/2020 він пережив переривання багатьох змагань через пандемію COVID-19 і перенесення Євро, але залишався у списках викликаних до збірної. У наступному сезоні його також продовжували запрошувати до команди, а до заявки Польщі на Євро-2020, перенесене на літо 2021 року, його знову включили.

Стиль гри та ігрова роль

Мацей Рибус за фахом був правим вінгером, але згодом поступово змістився на лівий фланг через нестачу гравців на цій позиції. Зі штабом національної збірної він ухвалив рішення перейти на позицію лівого захисника, де й утвердився. Завдяки універсальності Рибус закріпився у збірній Польщі. Його вважали гравцем із наполегливістю та бійцівськими якостями: він компенсував помилки в обороні великою роботою та пресингом на гравця з м’ячем. Водночас свої атакувальні якості він проявляв через агресивні підключення вперед. Рибус був небезпечним у грі з м’яча та під час стандартних положень, мав потужний удар обома ногами, забивав кілька вражаючих штрафних ударів здалеку та точно виконував кутові. За універсальність і сильний удар його порівнювали з колишнім гравцем «Ліона» Мішелем Бастосом. Критики, однак, закидали йому помилки в оборонному позиціюванні, пов’язані з рухом плечей: через підготовку на позиції правого вінгера він схиляв плечі вліво, і це іноді коштувало йому секунди в захисних дуелях, коли він грав лівого захисника. Після повернення до Росії, у московському «Локомотиві», Рибус діяв уже в більш атакувальній ролі півзахисника, а після зимової перерви в першому сезоні регулярно виходив на позиції правого захисника. У сезоні 2018/2019 він також провів кілька матчів як правий захисник за московський «Локомотив».

Особисте життя та ігрові номери

Кілька років Мацієй Рибус перебував у стосунках із моделлю Наталією Чубай. Згодом він одружився з Ланою Рибус після знайомства з нею в Москві за кілька місяців до весілля. Рибус познайомився з Ланою, коли вона була менеджеркою ресторану готелю, де він зупинявся. На початку осені пара оголосила, що чекає на близнюків. Протягом кар’єри в «Легії», «Тереку», «Ліоні» та «Локомотиві» він виступав під номером 31, а в національній збірній, де номери обмежені з 1 до 23, регулярно обирав номер 13.

Залишити коментар

Прокрутка до верху