Савієллі Тартаковер, також відомий як Ксаверій Тартаковер, Ксаверій Тартаковер, Тартаковер і Тартаковер, народився 21 лютого 1887 року в Ростові-на-Дону в Австро-Угорщині в родині австрійських громадян єврейського походження. Переважно жив в Австрії, навчався на юридичних факультетах університетів у Женеві та Відні, володів німецькою та французькою мовами. У молодості відвідував шахові зустрічі в різних віденських кав’ярнях, де познайомився з Карлом Шлехтером, Ґезою Мароці, Міланом Відмаром і Ріхардом Реті. У 1906 році посів перше місце на турнірі в Нюрнберзі. Пізніше став громадянином Польщі, а також натуралізованим громадянином Франції. У 1920-х і 1930-х роках працював шаховим журналістом і автором. У 1950 році отримав звання міжнародного гросмейстера. Під час Другої світової війни приєднався до французького Опору під ім’ям лейтенанта Карт’є. Помер 4 лютого 1956 року.
- Чим Савелій Тартаковер був відомий у шахах і під час Другої світової війни?
- Де і в якій родині народився Савелій Тартаковер?
- Як розвивалися ранні роки та початок кар’єри Савієллі Тартаковера?
- Як Савіеллі Тартаковер утвердився як професійний шахіст і яких успіхів досяг у турнірах та шаховій літературі?
- Як Савіеллій Тартаковер виступав за Польщу та Францію на шахових олімпіадах і чемпіонатах?
- Як склалися останні роки життя Савелія Тартаковера?
- Якими були характер, звички та слабкості Савелія Тартакова?
- Які шахові дебюти, варіанти та особливості пов’язані із Савієллі Тартаковером?
Шахова та журналістська діяльність
Савелій Тартаковер, також відомий як Ксаверій Тартаковер, Ксаверій Тартаковер, Тартаковер і Тартаковер, народився 21 лютого 1887 року та помер 4 лютого 1956 року. За походженням він був австро-угорцем, згодом став громадянином Польщі, а пізніше — натуралізованим громадянином Франції. У 1950 році йому було присвоєно звання міжнародного гросмейстера. У 1920-х і 1930-х роках Тартаковер працював шаховим журналістом і автором. Під час Другої світової війни він приєднався до Французького Опору під ім’ям лейтенант Карт’є.
Ранні роки та освіта
Савелій Тартаковер народився 9 (21) лютого 1887 року в Ростові-на-Дону, Росія, у родині австрійських громадян єврейського походження. Його батько володів текстильною фабрикою або мережею крамниць у Ростові-на-Дону. 16 (28) лютого його було обрізано. У 1911 році батьків Тартаковера було вбито під час пограбування їхнього будинку в Ростові-на-Дону.
Ранні роки та початок кар’єри
Переважно ранні роки та становлення Савієллі Тартаковера минули в Австрії. Він закінчив юридичні факультети університетів у Женеві та Відні, вільно володів німецькою й французькою мовами та відвідував шахові зібрання в різних віденських кав’ярнях для шахістів. Саме там він познайомився з Карлом Шлехтером, Ґезою Мароці, Міланом Відмаром і Ріхардом Реті. У 1906 році Тартаковер посів перше місце на турнірі в Нюрнберзі, а в 1909 році став другим на турнірі у Відні, поступившись лише Ріхарду Реті. Під час Першої світової війни його призвали до австро-угорської армії, де він служив штабним офіцером на різних посадах і разом із віденським піхотним полком вирушив на російський фронт. Після війни він емігрував до Франції, оселився в Парижі та після відновлення незалежності Польщі в 1918 році прийняв польське громадянство. Згодом він став одним із найпомітніших почесних послів Польщі, а також був капітаном і тренером польської шахової команди в шести міжнародних турнірах. У 1930 році на Олімпіаді в Гамбурзі він здобув для Польщі золоту медаль.
Професійна кар’єра та шахова діяльність у Франції
У Франції Савіеллі Тартаковер вирішив стати професійним шахістом і незабаром став однією з провідних фігур гіпермодернізму поряд з Аароном Німцовичем і Ріхардом Реті. Він грав нерегулярні дебюти, зокрема Голландську захисту, а також почав співпрацювати з різними шаховими журналами. Тартаковер написав кілька книжок і брошур про шахи; серед них особливе місце посіла праця «Гіпермодерна шахова партія», опублікована 1924 року, яка вийшла майже у 100 виданнях. Паралельно він брав участь у багатьох важливих шахових турнірах. У Гастінгсі він перемагав у 1927 і 1928 роках, а в Лондоні 1928 року поділив перше місце з Аароном Німцовичем, випередивши Френка Маршалла, Мілана Відмара та Єфима Боголюбова. У 1930 році Тартаковер виграв турнір у Льєжі, випередивши на два очки Мір Султана Хана; далі в таблиці розташувалися Акіба Рубінштейн, Аарон Німцович і Френк Маршалл.
Успіхи на шахових олімпіадах і чемпіонатах Польщі
У 1935 році Савіеллій Тартаковер виграв чемпіонат Польщі з шахів у Варшаві, а 1937 року повторив цей успіх у Юраті. У 1930-х роках він шість разів представляв Польщу на шахових олімпіадах, а в 1950 році виступав уже за Францію. На олімпіадах Тартаковер здобув три особисті медалі: золоту 1931 року та бронзові 1933 і 1935 років. У командному заліку він виборов п’ять медалей: золоту 1930 року, дві срібні — 1931 і 1939 років, а також дві бронзові — 1935 і 1937 років. Він був одним із головних організаторів шахової олімпіади у Варшаві 1935 року. У 1939 році, під час початку Другої світової війни, Тартаковер перебував у Буенос-Айресі та брав участь у 8-й шаховій олімпіаді, де виступав за Польщу в команді, до складу якої входив Мігель Найдорф. Найдорф називав його «моїм учителем».
Останні роки життя
Останні роки Савелій Тартаковер короткий час провів в Аргентині, після чого повернувся до Європи. Незадовго до падіння Франції у 1940 році він прибув до Франції та під псевдонімом Картьє приєднався до сил генерала Шарля де Голля. Після Другої світової війни і радянського захоплення Польщі він став громадянином Франції. У 1948 році Тартаковер виступив на першому міжзональному турнірі в Сальтшобадені, але не зумів відібратися до турніру претендентів. У 1950 році він представляв Францію на шаховій олімпіаді та в тому ж році отримав звання міжнародного гросмейстера серед першої групи його носіїв. У 1953 році в Парижі він виграв чемпіонат Франції з шахів. Помер Савелій Тартаковер 4 лютого 1956 року в Парижі.
Риси характеру та особисті звички
Савелія Тартакова вважали однією з найпомітніших шахових особистостей свого часу. Попри зовнішню доброзичливість і гумор, йому був властивий складний характер, який не раз спричиняв конфлікти з оточенням і періоди усамітнення. Один із його колег навіть дав йому прізвисько «Тартакавіар».
Тартаковер також був відомий як людина забобонна. Він возив із собою на турніри особливо потворний старий капелюх і надягав його лише в останньому турі. У таких випадках він завжди перемагав, однак цей капелюх не приносив йому удачі в казино. Тартаковер без упину відвідував казино, а його пристрасть до азартних ігор зрештою призвела до фінансового краху. Турнірні призові після ночей за рулеткою опинялися в касах казино.
Про нього також писали як про автора книжки з найкращими партіями, яку переклав Гаррі Ґоломбек, а також написав до неї передмову.
Шахові внески Савієллі Тартаковера
Савієллі Тартаковер відомий насамперед численними афоризмами, які дістали назву «тартаковеризми». Його ім’ям названо кілька шахових варіантів і дебютних продовжень: варіант Голландського захисту, Тартаковера захист у відхиленому ферзевому гамбіті, а також найпоширеніший варіант Атаки Торре. Крім того, йому приписують винайдення дебюту «Орангутан» 1.b4, а також започаткування Каталонського початку в Барселоні 1929 року. У Слов’янському захисті та Захисті Каро—Канн за ним закріплено пов’язаний із контргрою варіант.
У турнірній практиці Тартаковер неодноразово привертав увагу своєю грою проти Хосе Рауля Капабланки, де його результат становив +5−0=7. У Лондоні 1922 року він зіграв Тартаковера захист. Його також описували як майстра з глибокими знаннями та великою уявою. Окремою рисою його турнірного образу був старий капелюх, який він брав із собою на змагання і вдягав лише в останньому турі, вважаючи це ритуалом для перемоги. Попри успіхи в шахових турнірах, він регулярно втрачав гроші в рулетку.
