Владислав Жмуда

Портрет Владіслава Жмуди у 2007 році
Портрет Владіслава Жмуди у 2007 році

Владислав Жмуда народився 6 червня 1954 року в Любліні. Польський футболіст, який грав на позиції захисника, розпочав футбольну кар’єру в молодіжній команді Мотора Люблін у 1966 році, а до основного складу клубу приєднався 1970 року. Упродовж кар’єри він також виступав за Ґвардію Варшава, Шльонськ Вроцлав, Відзев Лодзь, Геллас Верону, Космос Нью-Йорк і УС Кремонезе. Зі Шльонськом Вроцлав він один раз ставав чемпіоном Польщі, а з Відзевом Лодзь — двічі, що загалом принесло йому три національні титули. Жмуда був представником країни, чотири рази виступав на чемпіонатах світу — у 1974, 1978, 1982 та 1986 роках, а його команди посідали третє місце у 1974 і 1982 роках. Він провів 21 матч на чемпіонатах світу та має рекорд Польщі за кількістю поєдинків на чемпіонатах світу й Олімпійських іграх. У 1976 році здобув срібну медаль Олімпійських ігор у Монреалі. Після завершення ігрової кар’єри працював тренером, переважно з юнацькими збірними Польщі, а також був асистентом головного тренера національної збірної при Єжи Енгелі та Павелі Янаші.

Клубна кар’єра та досягнення

Владислав Жмуда народився 6 червня 1954 року в Любліні. Він був польським футболістом, який грав на позиції захисника, а також виступав як представник країни та працював тренером. Упродовж кар’єри він представляв «Мотор» Люблін, «Гвардію» Варшава, «Шльонськ» Вроцлав, «Відзев» Лодзь, «Геллас Верона», «Космос» Нью-Йорк і «УС Кремонезе». На клубному рівні він тричі ставав чемпіоном Польщі: один раз у складі «Шльонська» Вроцлав і двічі з «Відзевом» Лодзь. Також він був членом Клубу видатного представника.

Виступи за збірну та тренерська робота

Владислав Жмуда чотири рази брав участь у чемпіонатах світу у складі збірної Польщі — у 1974, 1978, 1982 та 1986 роках. На турнірах 1974 і 1982 років його команди посідали третє місце. Загалом він зіграв 21 матч на чемпіонатах світу та має рекорд Польщі за кількістю матчів на чемпіонатах світу й Олімпійських іграх. У 1976 році в Монреалі він здобув срібну медаль Олімпійських ігор. Після завершення ігрової кар’єри Жмуда переважно працював тренером юнацьких збірних Польщі. Також він був помічником тренера в національній збірній Польщі під керівництвом Єжи Енгеля та Павела Янаса.

Клубна футбольна кар’єра

Футбольну кар’єру Владислав Жмуда розпочав у юнацькій команді «Мотора» з Любліна 1966 року. У 1970 році він приєднався до дорослого складу клубу та дебютував у першій команді під керівництвом Станіслава Швірка в матчі проти «Гарбарні» з Кракова. 1971 року Жмуд із «Мотором» став чемпіоном Польщі серед юніорів. Після того як Станіслав Швірк залишив команду, він припинив виступи за першу команду люблінського клубу. Того ж 1970 року Жмуд підписав контракт зі «Сталлю» з Мелеца, за яку грав до 1972 року.

Виступи за «Гвардію» Варшава

У жовтні 1972 року Владислав Жмудa приєднався до «Гвардії» Варшава і виступав за клуб до 1974 року. У складі команди він дебютував в Екстраклясі в сезоні 1972/1973, коли «Гвардія» посіла третє місце. Жмудa допоміг клубу кваліфікуватися до Кубка УЄФА, а в жовтні 1973 року вперше у кар’єрі отримав дві жовті картки в одному матчі — у грі проти «Ференцвароша» Будапешт. Через дискваліфікацію він пропустив поразку 1:3 від «Феєноорда» Роттердам. У сезоні 1973/1974 з «Гвардією» він дійшов до фіналу Кубка Польщі, а в чемпіонаті команда завершила сезон на дев’ятому місці.

Виступи за «Шльонськ» і «Відзев»

У складі «Шльонська» Вроцлав Владислав Жмуда провів найтриваліший і найуспішніший відрізок своєї кар’єри. З цим клубом він став чемпіоном Польщі 1977 року, віцечемпіоном країни 1978 року, а в сезоні 1974/1975 посів третє місце в Екстраклясі. У 1976 році «Шльонськ» виграв Кубок Польщі, а в 1977 році дійшов до чвертьфіналу Кубка володарів кубків. Загалом Жмуда зіграв за вроцлавську команду 97 матчів у лізі та залишив її після сезону 1978/1979. Після цього він пів року залишався без клубу, а на початку 1980 року підписав контракт із «Відзевом» Лодзь. У складі лодзинської команди Жмуда став віцечемпіоном Польщі в сезоні 1979/1980, двічі вигравав чемпіонат країни — у 1981 та 1982 роках — і здобув перемогу в групі 2 Кубка Інтертото 1981/1982. За «Відзев» він провів 68 матчів у лізі та забив 2 голи, після чого залишив клуб по завершенні сезону 1981/1982.

Ігрова кар’єра в Італії та США

Після чемпіонату світу 1982 року в Іспанії Владислав Жмуда приєднався до клубу Серії A «Геллас Верона». За цю команду він провів 7 матчів у чемпіонаті в 1982–1984 роках і двічі доходив до фіналу Кубка Італії — у 1983 та 1984 роках. Згодом він зіграв 4 матчі в лізі за клуб НАСЛ «Космос Нью-Йорк», після чого повернувся до Серії A, підписавши контракт із «УС Кремонезе». У сезоні 1986/1987 Жмуда провів за «Кремонезе» 43 матчі чемпіонату та забив 1 гол. Після цього сезону він завершив футбольну кар’єру у віці 33 років. У 2019 році його також включили до збірної століття ПЗПН як центрального захисника.

Виступи за збірні Польщі

У 1971 році Владислав Жмуда отримав виклик до збірної Польщі до 18 років від тренера Анджея Стрейлау. У перших двох матчах він залишався в запасі, а в третьому поєдинку проти збірної Англії до 18 років уже вийшов на поле. У 1972 році під керівництвом Маріана Щеховича він здобув бронзову медаль чемпіонату Європи серед юніорів, що відбувся в Іспанії.

За національну збірну Польщі Жмуда виступав у 1973—1986 роках, провівши 91 матч і забивши 2 голи. Дебютував у складі головної команди 21 жовтня 1973 року в Дубліні на стадіоні «Далімаунт-Парк» у товариському матчі проти Ірландії, який завершився поразкою поляків 0:1. Перший матч він зіграв під орудою Казімежа Гурського. Також Жмуда був наймолодшим гравцем у складі Польщі на чемпіонаті світу 1974 року в Західній Німеччині.

Чемпіонат світу 1974 року

На чемпіонаті світу 1974 року Володислав Жмудь зіграв у всіх семи матчах збірної Польщі. Він брав участь у першій грі проти Аргентини, що завершилася перемогою 3:2, а також у матчах проти Гаїті (7:0) та Італії (2:1). У другому раунді Жмудь виходив на поле в поєдинках зі Швецією, який Польща програла 0:1, і з Югославією, яку обіграла 2:1. Збірна Польщі посіла на турнірі третє місце, а Жмудь був визнаний найкращим молодим гравцем чемпіонату світу 1974 року.

Кар'єра в збірній

До складу олімпійської збірної Польщі на турнір 1976 року в Монреалі його викликав Казімєж Гурський. На тому турнірі Володислав Жмуда був гравцем основного складу, а польська команда дійшла до фіналу, де поступилася Німецькій Демократичній Республіці з рахунком 1:3 і здобула срібну медаль. Виступ збірної на Олімпіаді 1976 року сприймали як поразку, після чого Казімєж Гурський подав у відставку.

На чемпіонат світу 1978 року в Аргентині Жмуду запросив тренер Яцек Гмох. У складі збірної Польщі він брав участь у цьому турнірі, який завершився для команди на другому етапі. Польща програла Аргентині 0:2 і Бразилії 1:3, а також перемогла Перу 1:0.

У 1982 році Жмуда виступав на чемпіонаті світу в Іспанії під керівництвом Антонія Пєхнічека. Він був гравцем основи і провів усі 7 матчів збірної Польщі, яка посіла третє місце. На чемпіонаті світу 1986 року в Мексиці він також був у складі команди Антонія Пєхнічека, але зіграв лише один матч — вийшов на 84-й хвилині проти Бразилії в 1/8 фіналу на стадіоні «Халіско» в Гвадалахарі. Польща програла 0:4 і вибула з турніру, після чого Жмуда оголосив про завершення виступів за збірну.

Тренерська кар’єра

Владислав Жмуда здобув освіту у Вроцлавській академії фізичного виховання та Міжнародній тренерській школі в Італії. Він мав кваліфікацію вчителя фізичного виховання та тренера з футболу першої категорії. У 1987—1989 роках працював з молоддю в Італії, а в 1989—1990 роках очолював турецький клуб «Алтай» з Ізміра, який виступав у Суперлізі Туреччини. У сезоні 1989/1990 команда посіла 16-те місце та вибула з вищого дивізіону.

Тренерська кар’єра

У 1997–1999 роках Володислав Жмуда працював асистентом селекціонерів Едварда Лоренса та Павела Янаса в молодіжній збірній Польщі до 21 року. З Павелом Янасом він також працював у олімпійській збірній Польщі, яка не змогла кваліфікуватися на Олімпійські ігри в Сіднеї. У 2000–2002 роках був асистентом головного тренера Єжи Енгеля в національній збірній Польщі та виконував ці обов’язки під час чемпіонату світу 2002 року в Південній Кореї та Японії. Після цього став головним тренером збірної Польщі до 20 років, а у 2003 році знову працював асистентом Павела Янаса в національній команді. Надалі очолював молодіжні збірні Польщі: до 21 року в 2004–2005 роках, до 17 років у 2009–2010 роках, до 19 років у 2010–2011 роках і до 20 років у 2012 році.

Залишити коментар

Прокрутка до верху