Міхал Квятковський — польський професійний велосипедист, народжений 2 червня 1990 року в Хелмжі. Професійно виступає з 2010 року та є членом команди Неткомпані ІНЕОС Сайклінг Тім категорії UCI WorldTeam. У юніорських категоріях він відзначився у 2007 і 2008 роках, ставши дворазовим юніорським чемпіоном Європи та юніорським чемпіоном світу в гонці з роздільним стартом. Також він виграв останній розіграш Кубка світу UCI серед юніорів у 2007 році та три етапи Кубка націй серед юніорів у 2008 році. Серед його головних досягнень — титул чемпіона світу в командній гонці з роздільним стартом 2013 року з Омеґа Фарма-Шпар Квік Степ, а також перше в історії польське професійне чемпіонство світу 2014 року. Він перемагав у Страде Б’янке, Амстел Голд Рейс, Е3 Гарелбеке, Класіці Сан-Себастьян, Тіррено-Адріатико, Турі Польщі та став першим поляком, який виграв монументальну гонку, здобувши перемогу в Мілан—Сан-Ремо у 2017 році.
- Яких найбільших успіхів досяг Міхал Квятковський у професійному велоспорті?
- Як Міхал Квятковський виступав у юніорських і перших професійних сезонах?
- Як Міхал Квятковський утвердився серед провідних велогонщиків світу у 2013–2015 роках?
- Як Міхал Квятковський виступив на гонках «Парі — Ніцца» та «Мілан — Сан-Ремо»?
- Як Міхал Квятковський виступив у перегонах у Бельгії та на Вуельті Країни Басків?
- Як Міхал Квятковський переміг у Амстел Голд Рейс?
- Як Міхал Квятковський виступав у сезоні після переходу до «Тім Скай» та на Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро?
- Як Міхал Квятковський завершував сезон 2016 року і до чого готувався далі?
- Як Міхал Квятковський здобув свої перемоги у Страді-Б’янке та Мілан — Сан-Ремо?
- Як Міхал Квятковський виступав у класичних гонках і багатоденних перегонах у цей період?
Професійна кар’єра та основні перемоги
Міхал Квятковський народився 2 червня 1990 року в Хелмжі. Він є польським професійним велогонщиком і виступає на професійному рівні з 2010 року. Нині є членом команди «Неткомпані ІНЕОС Циклінг Тім», яка належить до категорії UCI WorldTeam.
У 2013 році Квятковський став чемпіоном світу в командній гонці на час у складі «Омега Фарма — Квік-Степ». Наступного року він став першим польським велогонщиком, який здобув титул чемпіона світу в професійній гонці. Того ж 2014 року він також переміг у змаганні «Страде Б’янке».
Серед його інших значних перемог — тріумф на «Амстел Голд Рейс» у 2015 році, на «Е3 Харелбеке» у 2016 році та на «Класіка де Сан-Себастьян» у 2017 році. У 2017 році він також став першим поляком, який виграв монументальну велогонку, перемігши в «Мілан — Сан-Ремо». У 2018 році Квятковський виграв багатоденку «Тіррено — Адріатико» та «Тур де Польонья».
Ранні успіхи та перехід до професіоналів
У 2007 і 2008 роках Міхал Квятковський особливо успішно виступав у юніорській категорії. Він став дворазовим юніорським чемпіоном Європи та юніорським чемпіоном світу в індивідуальній гонці з роздільним стартом. Квятковський був однаково сильним як у роздільних гонках, так і в багатоденних перегонах. У 2007 році він виграв останній розіграш Кубка світу серед юніорів, а в 2008-му здобув три перемоги в серії Кубка націй серед юніорів, завдяки чому Польща посіла друге місце в загальному заліку.
У 2009 році він виграв етап Туре Словаччини та став чемпіоном Польщі серед молоді до 23 років у шосейній гонці. На молодіжному чемпіонаті світу в Мендрізіо він посів 43-тє місце в гонці з роздільним стартом, а в груповій гонці не фінішував. У 2010 році Квятковський перейшов у професіонали, підписавши контракт із іспанською континентальною командою «Каха Рураль». Того ж року він виступив на молодіжному чемпіонаті світу, де став 38-м у роздільній гонці та 77-м у груповій.
У 2011 році його запросила американська команда «Тім РедіоШек». У березні він посів третє місце в «Трьох днях Західної Фландрії», поступившись лише партнерам по команді Джессі Серженту та Себастьєну Рослеру. У 2012 році, після об’єднання «Тім РедіоШек» і «Леопард-Трек», Квятковський приєднався до «Омега Фарма-Шторк Степ». На початку сезону він виграв пролог «Трьох днів Західної Фландрії», а також уперше в кар’єрі стартував на гранд-турі — Джиро д’Італія. Того ж року він став другим у чемпіонаті Польщі в гонці з роздільним стартом, другим у Турі Польщі та восьмим у «Енеко Турі». На Олімпійських іграх 2012 року в Лондоні він представляв Польщу в груповій шосейній гонці й посів 60-те місце.
У 2013 році Квятковський став другим на «Вуельті аль-Альгарве», а на Турі Фландрії вирвався вперед разом із невеликою групою за 120 кілометрів до фінішу. Він останнім із цієї групи протримався перед переслідуванням з боку фаворитів, серед яких були Фабіан Канчеллара та Петер Саган, і завершив гонку 40-м. У 22 роки він став лідером команди в арденських класиках, де посів четверте місце в «Амстел Голд Рейс» і п’яте — у «Ла Флеш Валлон».
Прорив на міжнародній арені
У 2013 році Міхал Квятковський здобув національний чемпіонський титул Польщі й отримав міжнародне визнання як велогонщик елітного рівня. У пелотоні він також дістав прізвисько «Балтійський тигр». Того ж періоду він виграв чемпіонат світу в командній гонці на час у складі «Омега Фарма — Квік-Степ». Наступний сезон він почав із перемоги в першій із чотирьох гонок на «Челендж Кісліста а Майорка», а згодом здобув перемогу в «Вуельті а Альгарве», випередивши Альберто Контадора та Руї Кошту. На цій багатоденці він виграв два етапи: перший — після атаки за шість кілометрів до фінішу, другий — в індивідуальній гонці на час, випередивши Адріано Малорі та Тоні Мартіна. Також він переміг на «Страде Б’янке», де разом із Пітером Саганом утік від пелотону за 20 кілометрів до фінішу, а потім атакував суперника на останньому підйомі за 400 метрів до фінішу й приїхав сам із перевагою 19 секунд. У 2014 році Квятковський посів друге місце в загальному заліку «Вуельти Країни Басків» позаду Альберто Контадора, а також став третім на «Льєж — Бастонь — Льєж» і «Флече Валлонь», п’ятим на «Амстель Голд Рейс» та завершив «Тур де Франс» на 28-му місці. У червні він здобув національний титул Польщі в індивідуальній гонці на час і вперше виступив на «Тур де Франс» у майці національного чемпіона. Під час цієї гонки він також носив білу майку найкращого молодого гонщика, посів третє місце серед молодих гонщиків, фінішував п’ятим у роздільній гонці в Мон-Сен-Мішелі та втратив час на піренейських етапах, але все ж завершив перегони 15-м у загальному заліку. У 2015 році, вже в радужній майці чемпіона світу, він стартував у сезоні з «Туру Сан-Луїс», де став 66-м, а потім посів друге місце в гонці на час на 17,4 км. Згодом він фінішував другим у «Вуельті а Альгарве» позаду Джераїнта Томаса. Того року він став першим польським велогонщиком, який виграв чемпіонат світу в елітній шосейній гонці.
Парі — Ніцца та Мілан — Сан-Ремо
Міхал Квятковський брав участь у гонці «Парі — Ніцца» як підготовці до весняного сезону класик. У прологу в Море-па він здобув перемогу, показавши однаковий час із Роганом Деннісом, і після цього одягнув лідерську майку. За підсумками багатоденки Квятковський фінішував другим у загальному заліку, поступившись Річі Порте.
Після цього він виступив у «Мілан — Сан-Ремо» як андердог. На спуску з Поджо Квятковський перебував у передній групі, однак його шанси на успіх завершилися після падіння Філіпа Жільбера. Попри це, його участь у гонці підтвердила добру форму напередодні весняних класик.
Класики Фландрії та Арденн
Через три дні після Мілан — Сан-Ремо Міхал Квятковський виступив у перегонах «А через Фландрію» в Бельгії, де вважався одним із фаворитів. У фінальних кілометрах він залишався єдиним представником своєї групи з чотирьох гонщиків і зрештою фінішував четвертим. Перемогу в цих перегонах здобув Жель Валле. Після цього Квятковський узяв участь у Вуельті Країни Басків, де посів восьме місце. Переможцем багатоденки став Хоакім Родрігес. У квітні Квятковського також називали одним із фаворитів арденнських класик.
Перемога в Амстел Голд Рейс
Міхал Квятковський виграв Амстел Голд Рейс у спринті на класиках Арденн. Ця перемога стала для нього особливою ще й тому, що він став першим польським велосипедистом, який виграв цю гонку. Під час тріумфу Квятковський виступав у райдужній майці.
Сезон у «Тім Скай» і олімпійські старти
27 вересня 2015 року Міхал Квятковський офіційно перейшов до «Тім Скай». На початку сезону він стартував на «Челендж де Майорка» наприкінці січня, де двічі фінішував другим: у «Трофео Серра-де-Трамунтана» та «Трофео Польєнса — Андрач». В обох гонках він виграв спринт групи після сольного відриву. Натомість у «Страде Б’янке» на початку березня його виступ був невдалим. Пізніше він посів восьме місце на «Тіррено — Адріатико», а у заключній індивідуальній гонці на час став 34-м; вирішальний гірський етап тоді скасували через погану погоду. На «Мілан — Сан-Ремо» Квятковський вважався одним із аутсайдерів, однак утік ближче до фінішу, був наздогнаний за 2 км до лінії й завершив гонку 40-м. Найбільшим успіхом весни стала перемога в «Е3 Гарелбеке»: після 30-кілометрового відриву він упевнено випередив чемпіона світу Петра Сагана. Це була його друга перемога в класичній гонці Світового туру після «Амстел Голд Рейс» 2015 року. У «Турі Фландрії» він був серед фаворитів, разом із Петром Саганом і Сепом Ванмарке відірвався від групи, але на Оуде-Кваремонті за 40 км до фінішу відстав і зрештою став 27-м. У класичних гонках Арденн він також розпочинав як один із фаворитів, але зійшов з «Амстел Рейс». У «Флеш Валлонь» він не стартував, а в «Льєж — Бастонь — Льєж» фінішував 36-м, не вплинувши на перебіг гонки. Сезон загалом виявився для нього складним випробуванням, подібним до другої половини 2015 року. Далі він зійшов із «Туру Романдії» та «Дофіне» на початку червня, через що його участь у «Тур де Франс» була під питанням. У «Тур де Франс» він вийшов без реальних амбіцій і зійшов на 17-му етапі з Дінь-ле-Бена до Пра-Лупа через хворобу. Під час «Туру Польщі» він також зійшов через шлункові проблеми. Паралельно він готувався до шосейної гонки чемпіонату світу в Річмонді, США, де виступив успішно, посівши восьме місце. Окрім цього, він узяв участь у «Брюссель Класік», «Гран-прі де Фурм» і двох канадських класиках, а також фінішував 54-м у «Ґіро ді Ломбардія». Пізніше, після того як Патрік Лефевр вирішив, що Квятковський не має боротися за загальну класифікацію в гранд-турі, він був цим рішенням зачеплений і залишив бельгійську команду наприкінці сезону.
Сезон 2016 і підготовка до 2017 року
Міхал Квятковський був у заявці команди Sky на Вуельту Іспанії, де разом із командою виграв перший етап — командну гонку на час. Після цього він один день носив червону майку лідера загального заліку, а згодом зійшов із гонки. Сезон він завершив виступами на Енеко Турі та Турі Абу-Дабі. На чемпіонат світу Квятковський не поїхав, оскільки вирішив зосередитися на підготовці до сезону 2017 року та відновитися після півтора сезону, що не відповідали очікуванням. У 2017 році він почав сезон на Вуельті до Автономної співдружності Валенсії та оголосив, що не братиме участі в Турі Фландрії.
Перемоги у Страді-Б’янке та Мілан — Сан-Ремо
4 березня Міхал Квятковський виграв Страді-Б’янке, атакувавши в групі з чотирьох фаворитів за 15 км до фінішу. Він переміг у Сієні самостійно та став другим гонщиком після Фабіана Канчеллари, який виграв кілька етапів цих перегонів. Наприкінці березня Квятковський здобув перемогу в Мілан — Сан-Ремо, вигравши трьохсторонній спринт у чемпіона світу Пітера Сагана та Жуліана Алафіліппа. Це була його перша перемога в одній із монументальних класик велоспорту.
Успіхи на класиках і в багатоденних перегонах
Після початку сезону Міхал Квятковський показав високі результати в класичних гонках: 16 квітня він посів друге місце в «Амстел Голд Рейс», поступившись Філіпу Жильберу, а через тиждень фінішував третім у «Льєж — Бастонь — Льєж». Також він став чемпіоном своєї країни в індивідуальній гонці з роздільним стартом.
У складі команди він брав участь у перемозі Крістофа Фрума на «Тур де Франс», де посів восьме місце на першому етапі в Дюссельдорфі та друге — у роздільній гонці в Марселі. Його роботу в команді відзначали як роль «супердоместіка», особливо на 14-му етапі в Родезі, а на 15-му етапі в Ле-Пюї-ан-Веле він віддав Фруму своє заднє колесо під час технічних проблем.
29 липня Квятковський виграв «Класіку Сан-Себастьяна», випередивши Тоні Галлопена, Баукe Моллему, Тома Дюмулена та Мікеля Ланду. Пізніше він підписав із «Тім Скай» трирічне продовження контракту. У лютому він вдруге виграв «Вуельту Альгарве», здобувши дві перемоги на етапах, а згодом виграв загальний залік «Тіррено — Адріатико» завдяки стабільним результатам на всіх етапах. У тому ж сезоні він став одинадцятим у «Мілан — Сан-Ремо» та двадцять восьмим у «Турі Фландрії».
