Едвард Осубка-Моравський, уроджений Едвард Болеслав Осубка, народився 5 жовтня 1909 року в Бліжині, помер 9 січня 1997 року у Варшаві. Походив із великої робітничої родини, був сином Марцелія та Антоніни. Після смерті батька 1914 року родина утримувала себе завдяки землеробству та роботі на лісопилці. Після навчання в Публічній школі в Бліжині у 1918–1923 роках працював на будівництві боєприпасного заводу в Скаржиську-Каменній, згодом став міським учнем, а в 1928 році переїхав до Коньських і працював у міському уряді в Дурачуві. Того ж року приєднався до Польської соціалістичної партії та Товариства робітничих університетів. Пізніше був депутатом Державної національної ради та Законодавчого сейму, обіймав урядові посади й очолював низку міністерств у 1944–1949 роках.
- Які державні посади обіймав Едвард Осубка-Моравський у 1944–1949 роках?
- З якої родини походив Едвард Осубка-Моравський?
- Як розвивалася професійна та громадська діяльність Едварда Осубки-Моравського в міжвоєнний період?
- Що робив Едвард Осубка-Моравський після переходу німецько-радянської демаркаційної лінії?
- Як розвивалася політична діяльність Едварда Осубки-Моравського в соціалістичному підпіллі?
- Як Едвард Осубка-Моравський ставився до співпраці з Польською робітничою партією у 1943 році?
- Яку роль відігравав Едвард Осубка-Моравський у створенні та діяльності польських органів влади 1943–1945 років?
- Якою була політична діяльність Едварда Осубки-Моравського після 1944 року?
- З ким був одружений Едвард Осубка-Моравський і де його поховали?
Політична діяльність у 1944–1949 роках
Едвард Болеcлав Осубка народився 5 жовтня 1909 року в Ближині. Він був польським кооператором і соціалістичним політиком. У 1944 році очолював Польський комітет національного визволення, а також керував Міністерством сільського господарства і аграрних реформ та Міністерством закордонних справ цього комітету. Від 1944 до 1947 року був головою Тимчасового уряду Республіки Польща і Тимчасового уряду національної єдності. У 1944–1945 роках також обіймав посаду міністра закордонних справ Тимчасового уряду. Крім того, був заступником голови та заступником президента Державної національної ради, а також депутатом Державної національної ради і Законодавчого сейму. У 1947–1949 роках працював міністром публічної адміністрації. Помер 9 січня 1997 року у Варшаві.
Походження та сім’я
Едвард Осубка-Моравський походив із великої робітничої родини. Він був сином Марцелі та Антоніни. Після смерті Марцелі 1914 року родина підтримувала себе працею в сільському господарстві та на лісопильні.
Діяльність у 1920–1939 роках
Після навчання в Поширеній школі в Ближині у 1918–1923 роках Едвард Осубка-Моравський працював на будівництві боєприпасного заводу в Скаржисько-Каменній. У 1925 році він обійняв посаду міського учня, а в 1928 році переїхав до Конських, де працював у міській управі в Дурачові. Того ж року він вступив до Польської соціалістичної партії та Товариства робітничих університетів. У 1934 році за рішенням кельцького воєводи його було звільнено з роботи через виборчу агітацію. Після цього він переїхав до Велюня, де працював у Центральі кооперативної торгівлі та брав участь у діяльності лівих організацій. Через покарання ув'язненням за пресовий злочин його змусили до переїзду на підставі закону про державний кордон. У 1936 році він прибув до Варшави, де входив до правління варшавського відділення Кооперативних робітничих професійних спілок при Варшавській житловій кооперативі, був членом правління Товариства «Скляні Доми», Окружної ради «Споем» і правління Товариства вільнодумців, а також працював у редакції «Селянської правди». Він був секретарем Центральної кооперативної секції при Головному правлінні ТРУ та у 1938 році заснував Споживчу кооперативу «Визволення», яку очолював до 1939 року. У цій кооперативі він також керував постачанням і працевлаштував Болеслава Берута бухгалтером. Паралельно він співпрацював із Вандою Василевською в жоліборській клітині Польської соціалістичної партії, а в 1938 році розпочав навчання у Вільній польській всезагальній школі у Варшаві на факультеті права й економіки. Після агресії Третього рейху проти Польщі брав участь у Батальйонах оборони Варшави.
Перебування в радянській зоні після вересня 1939 року
5 жовтня 1939 року Едвард Осубка-Моравський перейшов німецько-радянську демаркаційну лінію. Після цього він залишився в Гайнівці, а згодом за дозволом радянської влади їздив у різні місця на території, окупованій Радянським Союзом, у справах постачання. Наприкінці грудня 1939 року він повернувся до Варшави.
Діяльність у соціалістичному підпіллі
У Варшаві Едвард Осубка-Моравський співпрацював з Адамом Пшехніком і групою «Жолібожських соціалістів», а також організовував групи, що конкурували з Польською соціалістичною партією — Воля, Рівність, Незалежність. У травні 1941 року він приєднався до організації «Баракада Свободи», а після арешту її керівників німцями разом зі Станіславом Чудобою взяв на себе керівництво. 1 вересня 1941 року Осубка-Моравський увійшов до складу шестичленного керівництва «Польських соціалістів» і став членом Центрального комітету цієї організації, утвореної з кількох лівосоціалістичних груп. На квітневому конгресі 1943 року його обрали скарбником Центрального комітету Робітничої партії польських соціалістів.
Позиція щодо співпраці з Польською робітничою партією
На третьому з’їзді Робітничої партії польських соціалістів у вересні 1943 року було ухвалено програмною основою боротьбу за Польську Соціалістичну Республіку, а також відхилено співпрацю з Радянським Союзом і Польською робітничою партією. Едвард Осубка-Моравський, попри застереження, виступив проти цих рішень і став речником порозуміння та співпраці з Польською робітничою партією. Через цю позицію його усунули з Центрального комітету Робітничої партії польських соціалістів. Після цього він згуртував навколо себе активістів і розробив програмну основу, відому як план Тадеуша. Цей план передбачав прийняття пропозиції Польської робітничої партії від 1 квітня 1943 року, а також створення єдиного фронту робітничих партій і залучення радикальних селян для формування робітничо-селянського союзу. У жовтні 1943 року Осубка-Моравський розпочав переговори з Польською робітничою партією та уклав угоду з Владиславом Гомулкою і Александром Ковальським.
У керівництві національних органів влади
31 грудня 1943 року Едвард Осубка-Моравський брав участь у засновчому засіданні Крайової ради народової та став її заступником голови. 16 березня 1944 року він разом із Маріаном Спихальським очолив делегацію Крайової ради народової до Москви; делегація прибула туди 16 травня 1944 року. 22 травня 1944 року Осубка-Моравського прийняв Йосип Сталін, який визнав Крайову раду народовою польським національним представництвом. Він перебував у СРСР до 27 липня 1944 року, коли підписав таємну угоду з В’ячеславом Молотовим, що визнавала лінію Керзона східним кордоном Польщі.
Після цього Осубка-Моравський став головою Польського комітету національного визволення, а також очолював у ньому Міністерство закордонних справ і Міністерство сільського господарства та аграрних реформ. 5 серпня 1944 року в розмові зі Станіславом Миколайчиком він заперечував початок повстання у Варшаві, стверджуючи, що в місті панує повний спокій. 1 вересня 1944 року в промові в Любліні він поклав відповідальність за повстання на польський уряд у вигнанні, а 11 вересня на засіданнях Крайової ради народової засуджував прихильників лондонського уряду.
31 грудня 1944 року політичним рішенням Йосипа Сталіна Осубка-Моравський став головою Тимчасового уряду. У зверненні до визволеного населення Варшави він повідомив про перехід влади до цього уряду в столиці та застерігав від провокацій з боку руйнівників національної єдності й політичних банкрутів. У виступі по Польському радіо він висловив подяку Червоній армії та Сталіну. 21 квітня 1945 року в Москві він підписав Договір про дружбу, взаємну допомогу і післявоєнне співробітництво між Польщею та СРСР, а в червні 1945 року після Московської конференції обійняв посаду голови Тимчасового уряду національної єдності.
Політична діяльність у післявоєнні роки
У 1944–1947 роках Едвард Осубка-Моравський був головою Центрального виконавчого комітету «Люблінської» Польської соціалістичної партії, а до 1948 року входив до складу Центрального виконавчого комітету та Верховної ради. У 1945–1947 роках він також був членом політичної комісії Центрального виконавчого комітету Польської соціалістичної партії. Не брав участі в установчому з’їзді об’єднання Польської робітничої партії та Польської соціалістичної партії. У 1947 році отримав мандат депутата Законодавчого сейму та став міністром державного управління. 20 квітня 1949 року його було звільнено з уряду Юзефа Циранкевича. Після цього він до 1968 року очолював Центральне управління курортів. У 1956 році вступив до Польської об’єднаної робітничої партії, а в 1970 році залишив її. У 1990 році намагався відновити Польську соціалістичну партію, однак створена ним партія не відіграла жодної ролі в політиці.
Особисте життя і поховання
З 1944 року Едвард Осубка-Моравський був одружений із Віслою Панькевич. Його другою дружиною була Ганна «Ганя» Осубка. Після смерті його поховали на Військовому цвинтарі на Повонзках у Варшаві, у кварталі A3 tuje-3-47.
