Казімєж Саббат народився 27 лютого 1913 року в Бєлінах Капітульних біля підніжжя Лисої Гори, а помер 19 липня 1989 року в Лондоні. Був сином Ігнація, органіста, та Францішки з Вонцькув. У 1932 році склав атестат зрілості в І Державній гімназії імені Станіслава Конарського в Мельці, а в 1939 році закінчив юридичний факультет Варшавського університету. Виступав як скаут у Другій Речі Посполитій і в еміграції. Під час війни недовго служив у Польському військово-морському флоті, був приписаний до бригади генерала Станіслава Мацека, разом із нею дістався Великої Британії та був поранений. Наприкінці війни працював урядовцем у справах молоді при Генеральному штабі. Після переходу в запас 1948 року заснував підприємство з виробництва пластмас і брав активну участь у скаутингу та Товаристві польських комбатантів.
- Які посади обіймав Казімєж Саббат у польському уряді у вигнанні?
- Як складалися освіта й військова служба Казімєжа Саббата до післявоєнного періоду?
- Яку роль Казімєж Саббат відігравав у польській еміграції та як завершилося його президентство?
- Де відбулися похорон Казимира Саббата і де його поховали?
- Коли Казімєж Саббат одружився з Ганною Саббат і скільки в них було дітей?
- Як вшановували пам’ять Казімєжа Саббата?
Державна та еміграційна діяльність
Казімєж Саббат був польським підприємцем, еміграційним діячем і еміграційним політиком, а також ветераном Другої світової війни. У 1976–1986 роках він був передостаннім прем’єр-міністром уряду Республіки Польща у вигнанні. З 1986 до 1989 року обіймав посаду п’ятого і передостаннього президента Республіки Польща у вигнанні. За свою діяльність був нагороджений орденом Білого Орла. Народився 27 лютого 1913 року в Белінах Капітульних, помер 19 липня 1989 року в Лондоні.
Освіта та військова служба
Казімєж Саббат народився в Бєлінах-Капітульних, біля підніжжя Лисої Гори. Він був сином Ігнація, органіста, та Францішки з Віонцкових. У 1932 році склав іспит зрілості в Першій державній гімназії імені Станіслава Конарського в Мєльці, а в 1939 році закінчив юридичний факультет Варшавського університету. У міжвоєнний період був скаутом у Другій Речі Посполитій, а згодом і на еміграції.
Під час війни недовго служив у Польському флоті та був приписаний до бригади генерала Станіслава Мацека. Разом із цією бригадою дістався Великої Британії, де під час служби був поранений. Наприкінці війни працював урядовцем у справах молоді при Генеральному штабі. У 1948 році вийшов у запас, після чого заснував підприємство з виробництва пластмас. Окремо займався громадською діяльністю в скаутському русі та в Асоціації польських комбатантів, а також очолював скарбничий відділ в виконавчому органі Національного союзу. З 1967 року був президентом виконавчого органу Національного союзу.
Прем’єрство й президентство в еміграції
Казімєж Саббат був прем’єр-міністром польського уряду в еміграції від 1976 до 1986 року. 23 лютого 1981 року його призначили членом опікунської ради «Траст». 9 січня 1986 року президент Едвард Рачинський вручив йому Командорський хрест із зіркою ордена Відродження Польщі. 8 квітня 1986 року Саббат обійняв посаду президента Республіки Польща в еміграції. Того ж дня він став кавалером ордена Білого Орла і отримав Великий хрест ордена Відродження Польщі. У цей період він намагався об’єднати політичні центри в еміграції.
У 1988 році Саббат разом із дружиною відвідав польські громади у Сполучених Штатах Америки — з 26 по 31 серпня, а потім у Австралії — з 1 вересня до 6 жовтня. 19 травня 1989 року він і його родина були прийняті на приватній аудієнції Папою Іваном Павлом ІІ з нагоди 45-ї річниці перемоги під Монте-Кассіно. 19 липня 1989 року близько 19:00 Саббат залишив президентську резиденцію в Лондоні на вулиці Ітон-Плейс, 43, а о 19:20 знепритомнів біля станції метро «Слоун-сквер». Його доправили до Вестмінстерської лікарні, де було констатовано смерть від серцевого нападу. Це сталося після повідомлення про обрання Войцеха Ярузельського президентом Польської Народної Республіки. Після смерті Саббата його наступником на посаді президента в еміграції став Ришард Качоровський.
Поховання та вшанування пам’яті
Похорон Казимира Саббата відбувся 27 липня 1989 року у Вестмінстерському соборі. Його труну було встановлено в каплиці Богоматері при цьому соборі. Наступного дня, 28 липня 1989 року, його поховали на цвинтарі Ґаннерсбері в Лондоні, поблизу Пам’ятника Катинi.
Сімейне життя
У 1949 році Казімєж Саббат одружився з Ганною Саббат, уродженою Сулік (1924–2015). У цьому шлюбі в них було троє дочок і один син. Пізніше Ганну Саббат поховали на цвинтарі Ганнерсбері.
Вшанування пам’яті
Пам’ять Казімєжа Саббата вшановували кількома способами. У 2008 році «Пошта Польська» випустила поштову марку з його зображенням накладом 600 тисяч примірників. Від грудня 2015 року його портрет розміщено в почесній залі Посольства Республіки Польща в Лондоні. 12 листопада 2022 року, під час урочистого поховання трьох президентів Республіки Польща у вигнанні в мавзолеї в Лондоні, було відкрито Кімнату пам’яті, спроєктовану Інститутом національної пам’яті та Фундацією «Допомога полякам на Сході». Символічна могила Саббата розташована в Мавзолеї президентів Республіки Польща у вигнанні.
