Стів Возняк народився 11 серпня 1950 року в Саннівейлі, Каліфорнія. Він є американсько-сербським комп’ютерним інженером і підприємцем, а також помітним учасником клубу домашніх комп’ютерів Homebrew Computer Club. У 1976 році разом зі Стівом Джобсом він заснував компанію Apple. Возняк зробив значний внесок у розвиток персонального комп’ютера та розробив Apple I — перший масово вироблений персональний комп’ютер, доступний для домашніх господарств. Також він створив комп’ютерну гру Breakout. У грудні 2023 року Возняк отримав сербське громадянство.
- Яку роль відіграв Стів Возняк у створенні Apple та розвитку персонального комп’ютера?
- Як Стів Возняк у дитинстві та юності розвивав свої технічні інтереси?
- Як Стів Возняк прийшов від роботи над калькуляторами до створення свого першого комп’ютера?
- Як Стів Возняк долучився до створення «Епл» і перших комп’ютерів Apple I?
- Як Стів Возняк розробляв Apple II та пов’язане з ним програмне забезпечення?
- Як Скiв Возняк розвивався після успіху «Епл» і якими були його подальші заняття?
- Які погляди на технологічний прогрес і людську гідність висловлював Стів Возняк?
- Які громадські ініціативи та нагороди отримав Стів Возняк?
- Як Стівена Возняка зображували в кіно та на телебаченні?
Створення Apple і ранні розробки
Стів Возняк народився 11 серпня 1950 року в Саннівейлі, Каліфорнія. Він є американсько-сербським інженером-комп’ютерником і підприємцем, а також був помітним членом Клубу домашніх комп’ютерів. У 1976 році разом зі Стівом Джобсом він заснував компанію «Епл». Возняк зробив значний внесок у розвиток персонального комп’ютера. Серед його ранніх розробок — «Епл І», перший масово вироблений персональний комп’ютер, доступний для домогосподарств, а також комп’ютерна гра «Брейк-аут». У грудні 2023 року він отримав сербське громадянство.
Ранні роки та технічні захоплення
Стів Возняк був сином Маргарет Ілейн і Джейкоба Френсіса Возняка та походив із польського роду. Його батько, інженер компанії «Локгід», часто підтримував його власними винаходами і навчав основам математики та електроніки. В інтелектуальному розвитку Возняка помітний вплив справив Том Свіфт — герой пригодницької серії романів, якого він сприймав як утілення творчої свободи, наукових знань і здатності розв’язувати проблеми. Водночас Возняк зосереджувався на етичних і моральних питаннях та філософії, а також дотримувався етики аматорського радіозв’язку, орієнтуючись на допомогу людям у скруті й утилітарний гуманістичний підхід. На нього також впливали політичні конфлікти, пов’язані з війною у В’єтнамі.
Ще в юному віці Возняк активно займався технікою. У одинадцять років він зібрав аматорську радіостанцію та отримав ліцензію WA6BND. Навчаючись у середній школі Гоумстед у Купертіно, Каліфорнія, він був президентом електронного клубу. У 1963 році, коли йому було тринадцять років, він здобув першу премію в учнівському конкурсі за калькулятор на транзисторах і того ж віку почав проєктувати перші комп’ютери. Серед його ранніх розробок був комп’ютер, здатний грати в «хрестики-нулики». Через нестачу грошей він переобладнував наявні комп’ютери, використовуючи небагато мікросхем, а через сором’язливість не наважувався просити мікросхеми в компаній-виробників для своїх проєктів. Під час навчання він також зібрав телевізійний глушник, щоб жартувати над однокласниками.
У дев’ятнадцять років Возняк разом із Біллом Фернандесом за підтримки менеджера Білла Вернера створив комп’ютер «Крім-Сода». Для нього Вернер надав мікросхеми, а мати Возняка повідомила пресу про завершення роботи. Коли репортер перечепився через кабель, комп’ютер загорівся, однак статтю про нього все одно було опубліковано. «Крім-Сода» був зібраний переважно самостійно й відповідав стандарту доступних наборів. Саме цей проєкт привів Возняка до знайомства зі Стівом Джобсом через Білла Фернандеса; вони зустрілися завдяки спільному інтересу до електроніки. Згодом Возняк прочитав у журналі «Есквайр» про «синю коробку» для безкоштовних телефонних дзвінків, зустрівся з Джоном Т. Дрейпером на прізвисько Кепн Кранч, щоб дізнатися технічні подробиці, і разом зі Стівом Джобсом почав продавати власноруч зібрані «сині коробки». При цьому його цікавило не стільки безкоштовне телефонування, скільки використання вразливостей системи; зрештою ці пристрої спонукали компанію «АТіТ» змінити технологію національної телефонної мережі.
Робота в Hewlett-Packard і поява першого комп’ютера
Після відходу з Каліфорнійського університету в Берклі в червні 1972 року Стів Возняк почав працювати в невеликій компанії «Електроглас», а в січні 1973 року перейшов інженером до «Г’юлетт-Пакард». Саме там він знову зустрів Аллена Баума, який проходив стажування, і від нього дізнався про роботу над групою калькулятора HP-35. Цей пристрій був першим у світі науковим калькулятором із тригонометричними, логарифмічними та експоненціальними функціями. Возняк працював над розробкою інших калькуляторів для «Г’юлетт-Пакард» і ще під час навчання в коледжі спостерігав за комерційним запуском HP-35. Паралельно з основною роботою він у вільний час розробляв відеоігри.
Коли Стів Джобс прийшов до «Атарі», Возняк відвідав компанію та показав там свою розробку. «Атарі» запропонувала йому роботу, але він відмовився, щоб залишитися в «Г’юлетт-Пакард». Згодом Джобс зателефонував йому з проханням за чотири дні створити гру, подібну до «Понг». Возняк розробив гру «Прорив», а за цю роботу Джобс отримав 5000 доларів. Водночас Джобс сказав Возняку, що отримав лише 700 доларів, і дав йому 350 доларів.
У березні 1975 року Возняк уперше відвідав засідання «Домашнього комп’ютерного клубу», який прагнув зробити комп’ютерну техніку доступною для всіх. Після цієї зустрічі він почав розробляти власний комп’ютер. Проєкт він завершив на папері за одну ніч, хоча на пошук деталей і розуміння технічних описів пішло значно більше часу. Відправною точкою для нього став «Альтаїр 8800», однак спочатку Возняк вагався, чи показувати готову схему. Його комп’ютер був технічним досягненням свого часу, створеним однією людиною, і вирізнявся кращою зручністю користування порівняно з конкурентами. Це був перший домашній комп’ютер із клавіатурою друкарської машинки. Для порівняння, «Альтаїр», представлений на початку 1975 року, керувався тумблерами й спочатку не мав ані монітора, ані клавіатури, ані належної пам’яті. Згодом розробка Возняка стала основою «Епл I» — повністю зібраної материнської плати з можливістю під’єднання клавіатури, розміщеної в дерев’яному корпусі. На платі був процесор із тактовою частотою 1 МГц і 4 кБ оперативної пам’яті, а як накопичувач до неї через невеликий інтерфейс можна було під’єднати звичайний касетний магнітофон.
Початок роботи в «Епл»
1 квітня 1976 року Стів Джобс і Стів Возняк заснували компанію «Епл Комп’ютер Компані». Щоб зібрати стартовий капітал, Возняк продав свій програмований калькулятор «Г'юлетт-Паккард HP-65», а Джобс — свій мікроавтобус «Фольксваген Бульї». Разом вони отримали 1300 доларів. Перші комп’ютери Apple I збирали в гаражі Джобса. Один комп’ютер коштував 666,66 долара, а перші 50 пристроїв продали місцевому комп’ютерному магазину «Байт-Шоп». Згодом було продано кілька сотень Apple I, які збирав сам Возняк.
На той час Возняк заробляв в «Епл» більше, ніж на своїй роботі в «Г'юлетт-Паккард», однак спочатку волів залишатися саме там. Його не перевели до відділу розробки комп’ютерів, як він хотів, і зрештою Стів Джобс переконав його піти з «Г'юлетт-Паккард» та очолити дослідження і розробки в «Епл». Після цього Возняк зосередився на виправленні проблем Apple I та додаванні нових функцій, працюючи над ними повний робочий час.
Створення Apple II та програмне забезпечення
Apple II був створений на основі прибутків від продажів Apple I. Возняк спроєктував його так, щоб комп’ютер був простим у використанні й водночас дешевим у виробництві. Для цього він застосував звичайні масово випускані логічні мікросхеми замість дорогих спеціальних, а кількість чипів зводив до мінімуму, щоб зменшити витрати на виготовлення. Apple II також міг відображати кольори та графіку і мав вісім слотів для простої та універсальної подальшої модернізації.
У 1978 році Возняк спроєктував усю електроніку для дисковода гнучкого диска, тоді як механічну частину купували окремо. Разом із Ренді Віггінтоном він написав операційну систему «Apple DOS», а також писав більшість програм для ранніх комп’ютерів Apple, окрім апаратної частини. Ще до того, як фізично отримати процесор 6502, він розробив для нього інтерпретатор мови Бейсік.
Возняк також написав гру «Пробивання», особливості якої згодом привели до появи звуку та другого швидкого режиму графіки низької роздільності в комп’ютерах Apple. Окремо він створив програмне забезпечення для керування дисководом гнучкого диска. Його стиль програмування забезпечував високу швидкість і економне використання пам’яті, але водночас робив подальше обслуговування іншими програмістами майже неможливим. З появою табличного процесора «ВізіКалк» від Дена Брікліна та Боба Франкстона Apple II став привабливішим для ділових користувачів.
Успіх «Епл», повернення до навчання та нові проєкти
Близько 1980 року «Епл» став брендом, відомим у всьому світі. Вихід компанії на біржу в 1980 році зробив Стіва Возняка та Стіва Джобса мільйонерами. Протягом багатьох років головним джерелом доходу компанії був «Епл II», а стабільний прибуток від нього допоміг розробці та просуванню «Макінтоша», який і далі залишається важливим серед продуктів «Епл». Водночас компанія переживала труднощі: її становище погіршили невдачі «Епл III» та недовговічної «Лізи», хоча «Епл II» допоміг уникнути повного краху.
7 лютого 1981 року Возняк розбив літак «Бічкрафт Бонанза» в аеропарку Санта-Крус-Скай-Парк. Розслідування показало, що в нього не було достатньої ліцензії на керування цим літаком. Після аварії він тимчасово страждав на антероградну амнезію. Згодом він одружився і повернувся до Каліфорнійського університету в Берклі під ім’ям Рокі (Єнот) Кларк, а в 1982 році закінчив цей університет.
У 1983 році Возняк вирішив повернутися до основного відділу розробки «Епл» як простий інженер. У 1982 та 1983 роках він двічі спонсорував фестиваль «Ю-Ес Фестівал», присвячений розвитку технологій і зв’язкам між музикою, комп’ютерами, телебаченням і людьми. 6 лютого 1985 року Возняк частково відійшов від роботи в «Епл». Дев’ять років по створенні «Епл» він заснував компанію «Сі Ел 9», яка розробляла універсальні пульти дистанційного керування; для їхніх корпусів планувалося залучити німецьку компанію «Фрог Дизайн», але Стів Джобс розбив прототип універсального пульта і пригрозив скасувати замовлення «Епл».
Пізніше Возняк виявив інтерес до викладання і навчав учнів п’ятого класу, а також підтримував благодійні ініціативи у сфері освіти. Він був господарем «Унусон» («Об’єднаймося в пісні»), заснованого на фестивалі «Ю-Ес Фестівал». У 2001 році він створив «Вілс оф Зеус» для виробництва бездротових продуктів і пристроїв на основі GPS, а також увійшов до ради директорів «Дейнджер, Інк.». У серпні 2009 року Возняк почав працювати головним науковцем у «Ф’южн-іо», а в грудні 2014 року його призначили позаштатним професором Технологічного університету, Сідней.
Гуманістичний погляд на майбутнє з ШІ
У своїй автобіографії «iWoz – Як я винайшов персональний комп’ютер і став співзасновником Apple», опублікованій 2006 року, Стів Возняк виклав гуманістичне бачення майбутнього людини в добу штучного інтелекту. На відміну від інших діячів ІТ, зокрема Рея Курцвейла, він не підтримує трансгуманістичну позицію. Возняк скептично ставиться до непотрібних медичних втручань у людське тіло та відкидає процедури, спрямовані лише на підвищення продуктивності, включно з оптимізацією інтелекту через генетичну інженерію або селекційне розмноження. Водночас він підтримує медичні втручання, якщо вони допомагають запобігати інвалідності. Возняк наголошує, що в демократичному суспільстві плоди технологічного прогресу мають бути доступні всім людям, а не лише заможним елітам. Він також підкреслює, що люди з нижчими показниками не втрачають своєї повної цінності.
Громадська діяльність і відзнаки
У 1980 році Стів Возняк став членом Братства масонів, а його ложа — Charity Lodge № 362 у Кампбеллі, Каліфорнія. У 1985 році президент США вручив йому Національну медаль технологій. У 1987 році він став спонсором першого американо-радянського рок-концерту в Москві. У 1990 році Возняк співзаснував Tech Museum, Silicon Valley Ballet і Дитячий музей відкриттів у Сан-Хосе, Каліфорнія, а також підтримував інші місцеві проєкти в цьому місті. На його честь біля Дитячого музею відкриттів у Сан-Хосе названа вулиця Woz Way. Того ж року він спонсорував комп'ютери для шкіл у Радянському Союзі. Возняк також є співзасновником Фонду електронних рубежів. Серед інших відзнак — Премія Ґрейс Мюррей Гоппер 1979 року, внесення до Національної зали слави винахідників у вересні 2000 року, Премія Гайнца 2001 року, почесний докторський ступінь від Університету штату Мічиган у 2011 році та Премія IEEE імені Масару Ібуки за споживчу електроніку у 2021 році.
Образ Стівена Возняка в кіно та на телебаченні
Журналіст Стівен Леві описував Стівена Возняка як геніального комп’ютерного хакера, який у 1970-х роках із захопленням ставився до персональних комп’ютерів. Ранні роки компанії «Епл» були показані в телевізійному фільмі «Історія Кремнієвої долини», де Возняка зіграв Джої Слотнік. У фільмі 2013 року «Джобс» його роль виконав Джош Ґед, а в того ж року пародійному фільмі «iСтів» персонажа втілив актор Хорхе Гарсія. У біографічному фільмі Денні Бойла «Стів Джобс» 2015 року Возняка зіграв Сет Роґен. У 2010 році він також з’явився як сам у другому епізоді четвертого сезону серіалу «Теорія великого вибуху».