Ришард Шурковський народився 12 січня 1946 року в Сьвебодзі. Перші кроки у велоспорті зробив у Міличі, де також почув по Польському радіо про Пекинські перегони та велосипедиста Станіслава Круляка. У 1963 році почав виступати в змаганнях як аматор у Радомі. Він був самоучкою, але мав природні здібності до велоспорту.
Освіту завершив у Вроцлаві в 1975 році, а згодом навчався в Академії фізичного виховання у Вроцлаві. У 1984 році отримав диплом учителя фізичного виховання та тренера з велоспорту. Шурковський був відомий як один із найкращих спортсменів в історії Пекінських перегонів. У його доробку — дві срібні олімпійські медалі, чотири медалі чемпіонатів світу з шосейного велоспорту та два титули чемпіона Польщі. Також він займався політикою, був депутатом Сейму Польської Народної Республіки IX скликання, працював тренером і очолював Польську федерацію велоспорту. Помер у Радомі 1 лютого 2021 року.
- Яких успіхів Ришард Шурковський досяг у велоспорті та громадському житті?
- Як Ришард Шурковський почав займатися велоспортом і вийшов на рівень національної збірної?
- Яких результатів досяг Ришард Шурковський у Міжнародній велогонці миру?
- Яких успіхів Ришард Шурковський досяг на Олімпійських іграх та чемпіонатах світу з шосейних велоперегонів?
- Яких успіхів Ришард Шурковський досяг у міжнародних перегонах і багатоденних гонках?
- Як розвивалася тренерська, організаційна та політична діяльність Ришарда Шурковського після завершення спортивної кар’єри?
- Як Ришард Шурковський був представлений у книжках, пресі та що сталося з ним під час змагань у 2018 році?
- Як у Польщі організували збір коштів на реабілітацію Ришарда Шурковського?
- Як минули останні роки Ришарда Шурковського і коли відбулося його поховання?
- Які пам’ятні відзнаки та вшанування пов’язані з Ришардом Шурковським?
- З ким був одружений Ришард Шурковський і що відомо про його родину?
Спортивні досягнення та громадська діяльність
Ришард Шурковський був польським шосейним велогонщиком, якого вважали одним із найкращих спортсменів в історії Велогонки миру. Він двічі здобував срібні медалі Олімпійських ігор, а також чотири рази ставав призером чемпіонатів світу з шосейного велоспорту. На національному рівні він двічі вигравав чемпіонат Польщі з шосейного велоспорту. Окрім спортивних результатів, Шурковський був відомий як тренер, брав участь у політичному житті та був депутатом Сейму Польської Народної Республіки IX скликання. Також він обіймав посаду колишнього президента Польської федерації велоспорту.
Початок спортивної кар’єри
Ришард Шурковський народився 12 січня 1946 року в селі Сьвебодув у Нижній Сілезії, Польща. Початкову спортивну підготовку він розпочав у місті Міличі, де почув по Польському радіо про Перегони миру та велогонщика Станіслава Круляка. Він був самоучкою, але мав природні здібності до велоспорту. У 1963 році почав виступати в аматорських велозмаганнях у Радомі; його тренером тоді був Ришард Сват. Після служби в армії поблизу гміни Гарбатка-Летніско старший брат порадив йому продовжувати кар’єру в велоспорті. Згодом він приєднався до спортивного клубу «Дольмель» Вроцлав.
У Вроцлаві Шурковський завершив шкільну освіту 1975 року, а також навчався в Академії фізичного виховання у Вроцлаві, яку закінчив 1984 року. Він отримав диплом учителя фізичного виховання і тренера з велоспорту. На змаганнях він здобув перемогу в чемпіонаті Польщі в Прудніку, виборов срібну медаль у гірській велогонці та посів четверте місце в груповій шосейній гонці на чемпіонаті Польщі 1968 року. Його помітили тренер польської національної шосейної збірної Генрик Ласак і лікар команди Збігнєв Русіна, після чого 1969 року він став членом національної збірної.
Того ж року Шурковський уперше виступив у Перегонах миру й посів друге місце, поступившись Жану-П’єру Дангіюму. Пізніші успіхи принесли йому звання найкращого аматорського велогонщика світу. Він виступав у всіх шосейних дисциплінах, особливо добре проявляв себе в класичних одноденних гонках. 1971 року він виграв передолімпійські перегони в Мюнхені, а в трекових змаганнях у Мюнхені успіху не мав. Згодом його обрали капітаном польської велокоманди, а серед колег він мав прізвисько «Бібі».
Участь у Міжнародній велогонці миру
Ришард Шурковський чотири рази вигравав Міжнародну велогонку миру — у 1970, 1971, 1973 та 1975 роках. Загалом він стартував у 89 етапах цієї гонки та 52 рази був її лідером. На окремих етапах Шурковський 13 разів перемагав, дев’ять разів фінішував другим і дев’ять разів — третім.
Олімпійські та світові медалі
Ришард Шурковський здобув срібні медалі в командній гонці на час на Олімпійських іграх 1972 року в Мюнхені разом з Едвардом Барциком, Люціаном Лісом і Станіславом Шоздою. На Олімпіаді 1976 року він знову став срібним призером у цій дисципліні у складі команди з Тадеушем Митником, Мечиславом Новіцьким і Станіславом Шоздою. У обох випадках збірна Польщі поступилася золотими медалями збірній СРСР.
На чемпіонаті світу з шосейних велоперегонів 1973 року в Барселоні Шурковський виграв аматорську групову гонку та командну гонку на час разом із Тадеушем Митником, Люціаном Лісом і Станіславом Шоздою. У 1974 році в Монреалі він здобув срібну медаль у груповій гонці, а золото в цій дисципліні дісталося Янущу Ковальському. У 1975 році в Йвуарі Шурковський знову переміг у командній гонці на час, виступаючи разом із Тадеушем Митником, Станіславом Шоздою та Мечиславом Новіцьким.
Перемоги в міжнародних перегонах
Ришард Шурковський неодноразово здобував перемоги в перегонах за кордоном і змагався з професійними велосипедистами. У 1969 році він виграв «Сіруїт де ла Сарт», а в 1971 році — «Велику гонку Аннаба» та гонку в Болгарії. Наступного року він переміг у гонці в Шотландії, а в 1974 році — у «Тур де Лімузен». Пізніше його успіхи продовжилися перемогами в гонці в Нижній Австрії 1977 року та в гонці в Єгипті 1979 року. У 1974 році на багатоденній гонці «Париж — Ніцца» Шурковський посів 28-ме місце в загальному заліку, фінішував другим на одному з етапів, двічі був третім на етапах і став третім за активністю гонщиком у цій гонці. Окремо він тричі вигравав категорію витривалості — у 1971, 1973 і 1974 роках, двічі перемагав у категорії гірських перегонів — у 1971 і 1974 роках, а також здобув перемогу в категорії очкових перегонів у 1979 році.
Тренерська та організаційна діяльність
Ришард Шурковський відмовлявся від пропозицій професійних команд, зокрема бельгійської «Молтені», і залишався членом Польської федерації велоспорту, яка виступала проти професійного статусу. У складі національної збірної він завершив виступи 1980 року, а кар’єру спортсмена — 1982 року, будучи членом КС «Полонез» Варшава. Його останнім велоперегонам став старт у жовтні 1984 року, організований Військово-морськими силами Польщі; після цього він остаточно припинив спортивну діяльність.
Паралельно Шурковський працював тренером і керівником клубів. У 1966 році він очолював ЛЗС «Мілич», а під час військової служби в 1966–1967 роках керував «Радом’яком» Радом. У 1968–1978 роках він очолював КС «Дольмель» Вроцлав, у 1979 році — ФСО Варшава, а з 1979 до 1982 року — КС «Полонез» Варшава. З 1984 до 1988 року був тренером збірної Польщі з шосейного велоспорту; серед його вихованців був Лех Пятковський, який 1985 року виграв «Мирну гонку» та став чемпіоном світу в індивідуальній гонці на час, а також здобув срібну медаль у командній гонці на літніх Олімпійських іграх у Сеулі.
Після цього Шурковський керував першим професійним велокомандним проєктом у Польщі — «Ексбуд Кельце» у 1988–1989 роках, заснував спортивний клуб «Шурковський» у Варшаві 1991 року, певний час очолював польську частину «Мирної гонки», а 1997 року був тренувальним менеджером Польської велосипедної асоціації. У 2007–2008 роках він був президентом гірськовелосипедного клубу MTB Halls Team, а також утримував магазин товарів для велоспорту на вулиці Еразма Чолка, 35, у Варшаві. З 31 березня 2010 року до 5 березня 2011 року він був президентом Польської федерації велоспорту.
У культурі та останні роки
Ришард Шурковський був головним героєм книжки «Велосипедом до Європи» Марека Юзвика, виданої 1992 року, а також книжки «Скасувати цю втечу!», автором якої був сам Ришард Шурковський. Крім того, він став персонажем епізоду коміксу «Відомі польські олімпійці», опублікованого «Газетою Виборчою». Від 2011 року Шурковський також входив до числа рецензентів журналу «Ровертур», основною темою якого був велосипедний туризм. Після завершення активної велосипедної кар’єри він брав участь у багатьох організованих ветеранських перегонах. 10 червня 2018 року під час одного з таких стартів у Кельні йому стало зле, після чого його доправили до лікарні, де було проведено кілька операцій.
Кампанія на підтримку реабілітації
Польська громадськість організувала кампанію зі збору коштів на реабілітацію Ришарда Шурковського. Її координував спортивно-гуманітарний клуб «Лайонс Клуб Познань 1990». 18 грудня 2018 року до аукціону, організованого Першою програмою Польського радіо, долучилися відомі польські спортсмени, які передали цінні речі та зробили внески для продажу на торгах.
Останні роки та смерть
В останні роки Ришард Шурковський тяжко хворів, зокрема на пневмонію. Через це його було госпіталізовано до лікарні в Радомі, де він помер 1 лютого 2021 року після кількох днів перебування в стаціонарі. 5 лютого 2021 року у Варшаві, в костелі Божого Провидіння, відбулася жалобна меса на його честь. Поховали його 13 лютого 2021 року в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Венжовицях, у родинному склепі.
Пам’ять і вшанування
Пам’ять Ришарда Шурковського вшановано кількома пам’ятними об’єктами в Польщі. У місті Наленчуві розташовано бронзовий монумент, що зображає різні постаті, пов’язані з розвитком велоспорту. З усіх боків він має невеликі меморіальні таблиці з підписами відомих польських велосипедистів, а також таблицю, присвячену самому Ришарду Шурковському. У 2002 році на Алеї спортивних зірок у Дзивнуві було відкрито цей монумент, і він став одним із перших випадків, коли спортсмена вшанували пам’ятником із таблицею-реплікою олімпійської медалі та особистим автографом. Того ж року Шурковський отримав зірку на іншій Алеї слави у Владиславові. Крім того, його іменна таблиця розміщена на тротуарі польської велоспортивної галереї в місті Ковари. 26 травня 2011 року рада ґміни Ґарбатка-Летнисько надала йому звання почесного мешканця. У 1966 році він жив у ґміні Ґарбатка-Летнисько під час проходження військової служби та брав участь у будівництві й ремонті залізничних ліній. Пам’ять про нього також підтримує щорічний велозаїзд «Йдучи слідами Ришарда Шурковського», який організовують у селі Кросниця.
Особисте життя
У 1979 році Ришард Шурковський одружився з Євою Кукул. У подружжя народився син Норберт, який загинув у віці 31 року під час терористичної атаки 11 вересня 2001 року. На той час Норберт працював на 104-му поверсі вежі Всесвітнього торгового центру в Нью-Йорку. Згодом Шурковський вдруге одружився з Ізабелою Гумовською, у них народився син Віктор, який помер у 2020 році. У 2009 році він одружився з Івоновою Аркушевською.
